Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

11. Хату підіймають

(З гурту)

Час, коли хату підіймають, зветь ся закладчиною або підйомкою. Коли вже майстрування хати закінчено, нову хату змайстрьовану треба підіймати. Не похазяйськи, як зараз же не підняти, через те довго і не гають ся з підйомкою. Знову людей збира хазяїн і знову толоку справляє. Усї тут у роботі, хоча усї за приводом старшого майстра і без його ніхто нічого не буде сам починати. Главний майстер-привідця ще на світанні буде покашлювати коло хати – то він мітить, куди яка деревина і за якою буде подаватись. Хазяйка ще заранїш наготовила до сволока хустку і хустку на руку привідцеві. Де багатші хазаї, там і кожному майстрові буде по хустці. Давніш на той сніданок звуть, було, і попа, щоб місце посвятив і поблагословив хату нову, та тепер замісь попа хто в господарстві старший, то той обкропить свяченою водою місце і ямки на стовпи, посіє пшениці, а майстер прибє хреста з дерева на покутньому слупі. Поснідають, аби то чарку ту випить, за нею поздоровкатись: „Пошли, Боже, щоб і місце було гоже, і хата щаслива, і тим, хто в хаті, щастя і вік довгий”. Похрестять ся всі і беруть покутнього слупа всі і несуть до ями. У яму хазяї кидають хліб, сіль, зерно яке. гроші, а також камінь або вугіль – таке, що не зогнїє. Камінюку або грошинку заставляють укидать малих дітей, бо дітям вік довший і довше буде памятати, і діти таки легші на руку і щасливіші. Упустять стовп, вирівняють і вкопують два чоловіки. Зараз же і всі стовпи будуть укопувати иншими робочими. На верх стовпів ощепини накинуть і сволок положать – оце і все головніше що до закладчини. Буває, по цьому всьому ще по чарці випють і скрапують в гору недопитками на дні, щоб слава хазяям була велика і вповні. Хустка од сволока належить теж головному майстрові. Звані люде росходять ся, а договорені майстрі залишають ся і вже сами всю далі роботу дороблюють по договору. Заміток на закладчини не має инших, а тільки боять ся ото дуже майстрів, щоб не заклали хати на яке горе і через те годять дуже їм. Як саме можна закладати хату на нещастя, цього ніхто не знає, бо це якась потаємність самих майстрів.