Велика Кужелева с

Історичні адміністративні поділи

За переказом, на горі Містисько було м-ко Кужіль, зруйноване Солодивим Буйняком. На горі знаходили монети, куски заліза, уламки скла, глиняні черепки [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. Згадується з 1433 р. [АрхЮЗР, ч. 8, т. 1, с. 132; Грушевський М. С. Барське староство. – К.: 1996 р., с. 56].

Оповідання про Буняку-Боняка стали предметом спеціальних розвідок:

[Драгоманов М.П.] Кузьмичевский П. Шолудивый Буняка в украинских народных сказаниях. – Киевская старина, 1887 г., № 8, с. 676 – 713; № 10, с. 233 – 276.

Франко І.Я. Вій, шолудивий Буняка і Юда Іскаріотський. – Україна, 1907 р., т. 1, № 1, ч. 1, с. 50 – 55.

Церква св.Миколи збудована у 1733 р. – дерев’яна. Пізніше названа церквою св.Трійці. Розібрана у 1890 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 965].

Ягайло записує шл. Матвію Шилохосту 40 грив[ень] на с. Кужелевій в пов[іті] Бакотськім, 26 марта 1433 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].

В 1905 р. зафіксована назва Кужилева Великая [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 510].

Довідка у Вікіпедії:

Список літератури – на сайті «».