Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятний знак П. Нестерову (№ 100)

Марина Протас

Пам’ятний знак П. Нестерову (№ 100)

349. Пам’ятний знак Нестерову П. М., 1989 (мист.).

Просп. Перемоги, 100/1. Навпроти адміністративного корпусу Київського державного авіаційного заводу «Авіант».

Автори – ск. Є. Карпов, арх. А. Сницарев. Заг. вис. – 2,3 м, вис. плінта – 0,05 м.

Нестеров Петро Миколайович (1887–1914) – військовий льотчик. 1912–14 служив у Києві (мешкав на вул. Московській, 5). 1913 очолив перший в історії авіації груповий політ за маршрутом Київ–Остер–Ніжин–Київ з посадками на незнайомій території, вперше в світі зробив над Святошинським аеродромом замкнену криву на вертикальній площині – «мертву петлю», що отримала назву «петлі Нестерова», у 1913–14 здійснив кілька рекордних дальніх перельотів. Загинув у бою під час 1-ї світової війни поблизу м. Жовква на Львівщині, застосувавши вперше у світі повітряний таран.

Бронзова постать льотчика стоїть на штучному пагорбі серед зеленого партеру газону на неправильній трапеції цементного подіуму, облицьованого полірованими плитками з червоного граніту. Статуя має власний невеликий плінт. На фасадній площині подіуму напис: «Нестеров Петро Миколайович 1887–1914», на торцевому боці текст: «У 1913 році здійснив у київському небі першу у світі „мертву петлю“».

П. Нестеров зображений у формі авіатора того часу. Твердо стоячи на землі, він немов вдивляється в небо і повторює жестом руки траєкторію польоту літака в мить віражу. Відчуття простору, подиху вітру відтворює розстебнутий кітель, поли якого розвіваються. Змістовий пафос підсилює символічна частина пам’ятного знака на другому плані композиції – за постаттю сталева стрічка наче повторює славетну «петлю Нестерова», коло якої перетинає вертикальний сталевий пілон, що, за задумом авторів, є символом поступу молодої авіаційної промисловості поч. 20 ст. Пам’ятний знак вирішений в дусі реалістичної жанрової скульптури 2-ї пол. 19 ст.

Зорієнтований на широкий простір швидкісної автомагістралі, сприймається досить мальовничо і цілісно й розрахований не тільки на інтимне споглядальне спілкування, а й на миттєву фіксацію головної ідеї твору і його образу пасажирами транспорту з далекої відстані.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 849.