Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Елла Піскова, Марина Протас

2003 р. Звід пам’яток Києва

443.15. Пам’ятник Тимошенку С. П., 1998 (мист.).

Праворуч від входу до головного навчального корпусу КПІ, серед зеленого партеру газону, влаштованого між фасадом і ризалітом будинку. Встановлено на вимощеному червоними полірованими гранітними плитами майданчикові, до якого веде алея парку. Разом з пам’ятником В. Кирпичову фланкує вхід до головного корпусу КПІ.

Автори – ск. Н. Дерегус, арх. Б. Писаренко. Заг. вис. – 4,0 м, скульптури – 1,60 м, постаменту – 2,0 м, стилобата – 0,40 м.

Тимошенко Степан Прокопович (1878–1972) – вчений у галузі теорії пружності, опору матеріалів та будівельної механіки, один із засновників і перших академіків УАН (з 1918), іноземний член АН СРСР (з 1964), почесний член академій наук, наукових товариств, почесний доктор університетів багатьох країн світу. Викладав у КПІ в 1906–11, 1918–19. Завідувач кафедри опору матеріалів (1906–08), декан інженерно-будівельного відділення (1909–11). 1911 пішов у відставку на знак протесту проти урядової політики щодо вищої школи. Засновник і перший директор Інституту технічної механіки УАН у 1918–19 (тепер Інститут механіки ім. С. Тимошенка НАН України).

З 1920 – на еміграції. 1922–64 жив у США. Засновник секції механіки Американського товариства інженерів-механіків (1927), яке 1958 запровадило медаль ім. С. Тимошенка; завідувач кафедри (з 1928) й засновник дослідної лабораторії механіки (1930) Мічіганського університету, завідувач кафедри механіки Станфордського університету (1936–55), лабораторія інженерної механіки якого з 1951 носить ім’я вченого. Підтримував зв’язки з науковцями КПІ, відвідував інститут 1958 й 1967.

Бронзова напівпостать ученого підноситься на чотиригранному паралелепіпеді п’єдесталу і триступінчастому стилобаті з полірованого червоного граніту. П’єдестал, на якому розміщено гравірований меморіальний напис, асоціативно пов’язаний з кафедрою, трибуною або столом засідань. Вченого зображено молодим у мить спілкування з умовним співрозмовником.

Склавши руки, він тримає перед собою аркуш паперу, що немов би спадає зі стола-п’єдесталу, надаючи об’ємно-просторового динамізму всій художній структурі твору. Пластична маса волосся портретованого підсилює враження певного романтизму образу.

За стилістико-типологічними якостями твір належить до реалістичної скульптури кін. 19 ст.

Література:

ДАК, ф. 18, оп. 2, спр. 255; Інститут механіки ім. С. Тимошенка. – К., 1998; Писаренко Г. С. Тимошенко Степан Прокопович. – М., 1991; Хто є хто: Професори Національного технічного університету України «КПІ». – К., 1998.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 966.