2009 р. На Рівненщині відзначили 65-ту річницю найбільшого бою в історії УПА з військами НКВС
21.04.2009, 21:15
У Здолбунівському районі на Рівненщині, неподалік колишнього села Гурби, урочисто відзначено 65-ту річницю найбільшої в історії Української Повстанської Армії битви з військами НКВС.
21 квітня на місце, яке було епіцентром кількаденних боїв у квітні 1944 року, приїхали представники місцевої виконавчої влади, народні депутати Верховної Ради та місцевих рад, представники громадськості, ветерани УПА, жителі навколишніх населених пунктів.
На місці захоронення останків загиблих повстанців, неподалік майбутнього Пантеону УПА, відбулися Літургія та панахида, яку відслужив митрополит Рівненський та Острозький УПЦ Київського патріархату Євсевій.
На мітингу виступили, зокрема, голова облдержадміністрації Віктор Матчук, перший заступник голови облради Валентин Королюк, народний депутат України, голова Української народної партії Юрій Костенко, голова обласної організації УНП, екс-губернатор Василь Червоній, ветеран УПА Василь Ковальчук та ін.
У розмові з журналістами, голова ОДА Матчук повідомив, що місцева влада Рівненщини подбає про добудову Пантеону УПА на цьому місці, про створення тут своєрідного музею національно-визвольного руху, де буде зібрано для спогадів учасників цього бою зброю повстанців, їх одяг, амуніцію, всі речі, які були і ще будуть знайдені в цих місцях в результаті проведення тут археологічних розкопок та досліджень.
Кілька років тому в цій місцевості з ініціативи УПЦ КП та тодішнього губернатора області Червонія тут було засновано чоловічий Свято-Воскресенський монастир.
Найбільший бій в історії УПА розпочався наприкінці квітня 1944 року, на третій день Великодня, на кордоні нинішніх Рівненської та Тернопільської областей, поблизу села Гурби. Тоді майже 5-тисячне угруповання УПА, до якого входили підрозділи південної військової округи Богун УПА-Північ та з’єднання Холодний Яр УПА-Південь, виявилися оточеними 35-тисячним контингентом військ НКВС, на озброєнні яких були танки, авіація, артилерія та бронепоїзд. Незважаючи на те, що майже половина повстанців були щойно мобілізованими селянами і неозброєними, майже половина з них вирвалася з оточення і продовжила рейд на Полісся. Решта повстанців загинули під час кількаденних боїв.