2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.1.30. Майстерня столярна друкарська, кін. 18 – 19 ст. (архіт.).

Корпус № 100. На подвір’ї друкарні (корпус № 9), на північ від словолитні. Східним фасадом прибудована до монастирського муру. Тривалий час за корпусом зберігалася побутова назва «Кавказ».

У кін. 18 ст. друкарська майстерня розміщувалася в окремій споруді, яка первісно була одноповерховою. Перебудована у 1830-х рр. 1862 за проектом військового інж. Г. Водоп’янова здійснено надбудову другого поверху.

В 1890-х рр. плаский дах перероблено на двосхилий, проведено ремонт приміщення. З 1926 – підсобна майстерня заповідника, 1939 передана у відання Центрального історичного музею ім. Т. Шевченка, 1942 – 43 зазнала значних пошкоджень, відремонтована 1947.

У серед. 1950-х рр. обладнана під котельню та насосну.

Двоповерхова з підвалом, цегляна, пофарбована, у плані прямокутна, вкрита двосхилим дахом з бляшаною покрівлею. Перекриття пласкі, сходи металеві.

Оформлена еклектично. Перший поверх вирішено під впливом класицизму: оздоблено дощаним рустом; прямокутні віконні прорізи прикрашено замковими каменями. В оздобленні другого поверху використано готично-романські мотиви. Вхід до будинку в центрі південного фасаду оформлено широким стрілчастим арковим отвором. Над ним на другому поверсі над кільовою нішею викладено цеглою дату надбудови – «1862».

Разом зі словолитнею входить до комплексу Лаврської друкарні, є невід’ємною складовою історичної забудови монастиря.

Література:

НКПІКЗ, фонди, КПЛ – А-100; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 тип., спр. 408, 1551; оп. 2 тип., спр. 561; Троцкий П. Типография Киево-Печерской лавры // Труды КДА. – 1865. – Июнь.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1291.