УСКТ-ОУП та греко-католицька парафія в Ельблонгу: події, персоналії та локалізації

Як свідчить аналіз хроніки, яку послідовно веде Ельблонзький відділ УСКТ, а згодом ОУП, а також , УСКТ, потім ОУП разом з греко-католицькою парафією відіграли важливу роль в протидії асиміляції, задоволенні культурно-релігійних потреб українців, депортованих в рамках злочинної акції «Вісла» в частину північної Польщі, яку можна окреслити як околиці Ельблонга. В цій розвідці наведемо опрацьовані на сьогодні подробиці життя української громади, з особливою увагою до місць, пов’язаних з українськими подіями в Ельблонгу та його околицях.

***

1956 р.

23 вересня 1956 р. у президії Народової ради відбулися збори близько двохсот осіб з повіту Ельблонг. На збори прибули делегати і представники з Гданського воєводства, з президії Воєводської народної ради до справ національних меншостей Крутова та ін., а також представники воєводського правління УСКТ в Гданську Олена Вальківська, Андрій Ментус та представники Повітової народної ради та Міської народної ради: Макаревич та ін. По широкій дискусії обрано членів заряду повітового правління. До заряду увійшли: голова Іван Корольчук, заступник голови – Лев Горак, секретар Ю. Вовк, скарбник Анна Путко та інші члени як А. Пічак, Люба Назар. Заряд почав свою працю від організації самодіяльних гуртків в повіті. Перший гурток постав в с. Кшевськ, де було найбільше активних українців. У зв’язку з необхідністю часто вирішувати справи в Ельблонгу, Корольчук не міг їздити з Новоток, тож головою обрали Л. Горака, що мешкав у місті. Відбувались збори, на яких обговорювали працю на наступний рік. Найбільшою проблемою було погодження приміщення для проведення зустрічей, бо свого приміщення не було.

1957 р.

Почали засновувати самодіяльні гуртки в Новотках, Кемпневі та Толькміцьку. Одночасно в с. Новоткі та Кшевськ відкрито навчання української мови. Також діяли активісти в самому Ельблонгу: Л. Горак, О. Левунь, Л. Назар, М. Вовк, Г. Божик. Ці люди приїзжали в неділю на села, намагаючись організувати тут роботу, часто за свої гроші. В селі Кшевськ закладено гурток та вибрано заряд Степан Путко та ін.: Андрій Пічак, Гарасим (за спогадами М. Божик-Гутовської – був повстанцем), М. Павлище, Уляк та ін. В цього гуртка була своя світлиця (будинок наразі не існує). В хроніці збереглися фото поставленої в цьому приміщенні п’єси «Назар Стодоля». В березні на шевченківські свята було запрошено українських хор з Оструди. Артистів довезли машиною до світлиці Технічної обслуги рільничих машин поблизу вокзалу на вул. Грюнвальдській. На приїзд очікували від рана. Зал був прикрашений – на сцені портрет Т. Шевченка, вишиваний рушник та напис «Учитеся брати мої». Коротка лекція та пісня «Заповіт». Влітку було вирішено організувати хор, вести який погодилася Ольга Лясківська -викладачка російської мови, що працювала в Ельблонгу. Проблема була з приміщенням. Закладенню хору в Ельблонгу передували гастролі Закарпатського хору з Чехословаччини в великій залі в парку Моджеве. Він стимулював українців Ельблонга створити свій хор. Збори УСКТ відбувалися в приміщенні Повітової Народної Ради, в міському комітеті партії, де містилося товариство польсько-радянської дружби. Але тут місця забракло. Лясківська стала проводити проби хору в приміщенні фінансового технікуму, в якому викладала під прикриттям діяльності товариства радянсько-польської дружби.

1958 р.

В одну з неділь березня 1958 р. у невеликій залі заводу ТОР зібралися люди з Ельблонга і околиць щоб вшанувати пам’ять Тараса Шевченка. Це свято згадувало («Наше слово», 10.05.1971 р. номер 20(770)- с. 4). Завод Тор – це заклад технічної обслуги рільництва (сільського господарства). Він розміщувався між . На святі співав хор, який підготувала Ольга Лясківська – викладачка російської мови в середніх школах Ельблонга. Виступали Люба Назар, Дарія Жолондек, Ірена Путко, Марія Ключковська, Осип Левунь, Андрій Наконечний, Роман Завадзкій, М. Назар, Максим Бутрим, М. Солтисяк, Л. Горак, Євген Путко. Проте після цієї академії Лясківській заборонили займатися хором у приміщенні технікуму, а деякі учасники хору переживали чи не втратять працю. Хор був розпущений. Проте в Кшевську під світлицю гуртку УСКТ передали стару школу. В цей рік депортовані українці отримали від уряду ПНР безповоротну позику. Проте це було близько 100 тис. злотих на 300 внесків. Депортовані отримали найгірші господарства і потребували значно більше. Позику надавала повітова народна рада, повітовий заряд УСКТ був дорадчим органом. Намагалися дати тим, хто найбільше потребував. Деякі господарі за ці гроші поставили нові хати.

Як перше місце активності повітового кола УСКТ в Ельблонгу згадується

Варто згадати міський комітет партії, в якому містилося товариство польсько-радянської дружби. Тут відбувалися перші проби Ельблонзького хору, яким керувала викладачка російської мови з фінансового технікуму Ольга Лясківська. Згодом, проби перенесли до зали .

1959 р.

Зміна в заряді. Голова – Григорій Божик, заступник Люба Назар. У 1959 р. повітове коло УСКТ разом з польськими інвалідами отримало приміщення в Президії міської народової ради . Проте з-за незадоволення польської організації (зокрема розміщенням портретів) українці вимушені були його залишити.

1960 р.

Вибрано новий заряд: голова Лев Горак, заступник Осип Левунь, секретар Максим Вовк та інші члени. Організовано танцювальну забаву, збори по селах. Місцями виникнення гуртків УСКТ в Ельблонгу стали громади на Жулявах: Кемпнево, Ягловник та Дружно. В Толькмицьку українці, хоча спочатку і обіцяли, не всі послали дітей до школи. Хоча була вчителька Анна Чіснок. Одержано останні позики, які ефективно поділено поміж українцями.

1961 р.

Було приділено світлицю над «Космосом». Цю світлицю залагодив Б. Фолюсевич. Три кмінати і кухня, потрібний був ремонт.

1962 р.

Ремонт світлиці над «Космосом». Найбільшу участь приймали Б. Фолюсевич, М. Бутрим, Л. Горак. У Осташево функціонував аматорський хор під керівництвом А.Я. Вальківської. Відбувся дводенний семінар щодо меншостей в воєводському домі культури в Гданську, який тоді містився в староміській ратуші ().

Виступ українського хору з Бартошиць на честь Тараса Шевченка в залі Президії міської народної ради в Ельблонгу. В цей же рік в будинку Повітового відділу партії в товаристві польсько-радянської дружби показали український фільм. В цей рік розпочато старання про церкву. Реферат про Т. Шевченка в приміщенні Повітової народної ради виголосив Лев Горак. Відбулася також танцювальна забава і приміщенні Повітової народної ради, на яку прибули українці з усієї Північної Польщі.

1965 р.

Відбулися урочисті збори в Кшевську присвячені Т. Шевченку. В червні, в залі Повітової народної ради в Ельблонгу також пройшли збори присвячені Т. Шевченку. Хор виїхав до с. Дружно, де дав концерт, на який прибуло 200 осіб (де пройшов?).

У другій половині червня хор з Ельблонга та Кшевська виступав у м. Дзежгонь, а 27.06.1965 р. у с. Святий Гай. В Дзежгоню була світлиця кола УСКТ невелика, де і відбувся концерт (де знаходилася?).

Естрадна група «Бескиди» з Перемишля виступала в Ельблонгу 1965 р.

1966 р.

Квітень 1966 р. перший декламаторський конкурс для дітей в Ельблонгу. Дітей слухали і почастували в .

В 1966 р. відбувся поважний ремонт світлиці над «Космосом».

21.05.1966 р. пройшла перша українська танцювальна забава в «Космосі».

05.1966 р. хор з Ельблонга виступив на 10-річчі УСКТ в Гданську.

09.07.1966 р. відбулася 2 українська танцювальна забава в «Космосі».

12.11.1966 р. відбулася 3 українська танцювальна забава в «Космосі». Польські джерела також згадують танці в «Космосі» організовані українцями.

1967 р.

Жовтень 1967 р. в Ельблонзькому колі УСКТ діяв активіст Осип Левунь з с. Дружно.

1968 р.

Лютий 1968 р. – Михалишин Степан з Толькмицька заплатив 100 злотих на УСКТ.

1969 р.

11.05.1969 р. в залі Президії міської ради відбувся четвертий конкурс дитячого малюнку та декламації.

1970 р.

08.02 1970 р. вертеп з Ельблонга відвідав українців з сіл Новотки, Кшевськ, Дружно та Кемпнево.

Активісти Іван Корольчук та вчитель гуртка Євген Наконечний репрезентували с. Новотки. У світлиці в Ельблонгу стартувало навчання рідної мови. Було біля 15 дітей. Вчителі Богдан Фолюсевич та гр. Пікульський. Серед активістів УСКТ згадуються Данута Харко та Тереза Табака з с. Новотки.

В «Нашому Слові» 03.08.1969 р. виходить інформація про гуртки в Ельблонзьких околицях. Гурток в Новотках засновано в 1957 р. Він охоплює мешканців 3 сіл. Головою гуртка від його заснування є Іван Корольчук. 40 членів на 20 родин. Гурток проводив Шевченківські свята, передплачував «Наше Слово», розповсюджував український календар.

11 січня 1969 р. відбувся Маланчин бал у світлиці електростанції, . Дістатися сюди можна було трамваєм № 1 до кінця вул. Dzierżyńskiego (суч. Browarna). Прибуло понад 500 осіб з Гданського, Кошалінського та Ольштинського воєводств.

В березні 1969 р. будинок, в якому розташовувалася домівка разом з кіно «Космос» по вул. 21 Października призначено під розборку. Насправді як свідчать польські джерела – йшлося про припинення шумних танцювальних забав. Будинок же, в якому розташовувалася перша домівка розібрано вже в 2000 –ні рр.

11 травня 1969 р. відбувся 4-й дитячий конкурс у будівлі Президії міської народної ради.

03.1969 р. УСКТ виділили нову світлицю у блоку на вулиці Teatralna.

1970 р.

Вертеп гостював в Кемпнево, Новотках, Дружні та Кшевську. 24.05.1970 р. відбувся 5 дитячий конкурс у Повітовому будинку культури в Ельблонгу по вул. Armii Czerwonej.

Після від’їзду з Кшевська Я. Уляка на Україну гурток в Кшевську розпався.

17.01.1970 р. відбулася Маланка в ресторані «Вармянка». Ресторан розташовувався з тилу . Присутні були понад 200 осіб. В травні цього ж року була в цьому ж ресторані танцювальна забава.

5 дитячий конкурс проходив в будинку культури (суч. кіно «Святовид»).

В кінці 1960-х рр. припинили діяльність пункти навчання української мови в Осташеві та Маженцині.

09.04.1970 р. відкрито пункт навчання української мови при . Уроки велися від 16 години в кожний вівторок та суботу. Вчителювати погодилася Ольга Лясківська, як волонтер, до її від’їзду до Кракова. Потім учила Анна Чісник.

9-10 липня 1970 р. – концерт Київської оперети «Сорочинський ярмарок» та «Ми з України» . На ньому були присутні українці з Ельблонга.

Будинок культури імені Леніна Гданської верфі – 10 травня 1970 р. український концерт організований воєводським УСКТ. Будинок культури та кінотеатр "Panorama" (вхід був з боку від медичного осередку) знаходився на території верфі в неіснуючій на сьогодні будівлі цеху. До нього входили через браму №1 з боку вулиці Lisia Grobla. Браму охороняла промислова варта з гвинтівками Мосіна. Квиток до кінотеатру був перепусткою на територію верфі. Кінотеатр закрили в кінці 1960 – х чи на поч. 1970-х. Будівлю цеху розібрали в 1970-х. Сучасним орієнтиром є

Військові ветерани (Червоної армії) з околиць Ельблонга: Василь Лис – служив в Польському війську в Познані до 1939 р. Потім зголосився до Червоної армії, але був депортований 1947 р. в Ельболонзький повіт; Панько Сподарик з Руди Любуської, пов. Томашів-Любельський – з член КПЗУ, депортований до Кшевська, де увійшов до УСКТ; Іван Пчак с. Жєлвениця пов. Ельблонг; Гнат Бішко – інвалід з Кшевська. Усі ці люди були депортовані незважаючи на те, що служили в Червоній армії.

Візит Романа Андруховича з міського правління УСКТ в Кракові до Ельблонга з презентацію про життя українців в Австралії. Презентація пройшла в світлиці УСКТ на вул. Teatralna.

В Новодвірському повіті в 1970 р. не дозволили відкрити пункти навчання української мови, хоча були діти і вчителі. В Ельблонгу в 1970 р. було п’ять випускників Бартошицького ліцею української філології і вчительської студії в Щецині. Проте ніхто з них не погодився викладати українську мову для Ельблонзького гуртка.

Андрій Наконечний – багаторічний керівник ланки УСКТ в Ельблонгу.

1971 р.

На Гданщині найбільш заселений українцями станом на 1971 р. був Ельблонзький повіт. Трохи менше українців жило у Новодвірському, Лемборському і Квідзинському повітах. В більшості це переселенці з Томашівського повіту («Наше слово», 10.05.1971 р. номер 20 (770) – с. 4).

16.01.1971 р. Маланка в ресторані «Вармянка», зібралося 200 людей з Ельблонга, Моронга, Пасленка, Нового Двору та ін.

День 8-го березня 1971 р. в домівці на вулиці Teatralna.

13.03.1971 р. Академія на честь Т. Шевченка в домівці на вулиці Teatralna.

Активісти УСКТ: Левко Горак, Галина Горак – дочка, Ольга Лясківська викладала українську мову у домівці, Василь Мільчак, дружина Зиновія, дочка Христя, Михайло Вербовий, Ігор Зубрицький, Ірина Харко, Осип Левунь та Володимир Пержило. Василь Леськів – один з найкращих голів УСКТ виїхав до США в 1972 р. (чи це не його донька Ольга похована на Дембиці?). Богдан Фолюсевич – керівник концертуючої групи (1970 р) вона виступала в Гданську, а також в 1971 р. в Кшевську та Дзежгоню.

В Дзежґоні існував також гурток УСКТ. Станом на 1965 – 1971 рр. він мав свою домівку (де знаходилася?). Розповсюджував «Наше Слово» та календарі. Головою гуртка був Йосип Мачишин («Наше слово», 18.04.1971 р.). Світлиця знаходилася в якомусь будинку (необхідно встановити в якому), який вимагав ремонту про що клопоталися українці. В 1917/71 рр. тут припинилося навчання української мови, хоча вчителька Дарія Колодинська готова була продовжувати науку. Проте не доходили діти. Громада с. Святий Гай належала до кола УСКТ в Дзежґоні. («Наше Слово», 10.05.1971 р. номер 20 (770) – с. 4). 04.04.1971 р. виступ в Святому Гаю (де?) естрадного колективу з Ельблонга під керівництвом Богдана Фолюсевича, прибуло понад 70 людей (Хроніка УСКТ в Ельблонгу. Міське правління).

7 квітня 1971 р. у будинку Григорія Вітика у Кемпнево відбулися збори гуртка. В гуртку було 28 членів (Наше слово, 18.04.1971 р.). Керівником гуртка був Іван Баран.

У 1971 р. до світлиці в Ельблонгу було закуплено 23 портрети письменників, скрипки та костюми для естрадної групи.

Стаття Михайла Павлище в «Нашому Слові» 18.04.1971 р. про перші кроки депортованих на Жулявах. Михайло Павлище – з Кшевська, головував в місцевому гуртку УСКТ.

Активісти УСКТ Люба Жолондик з чоловіком проживали в Пасленку.

Концерт 15-ти річчя УСКТ в Гданську 9 травня 1971 р. у будинку культури Гданської судноверфі. Виступав естрадний колектив з Ельблонга. Леся Лемішко – молода співачка з Катовиць.

30 травня 1971 р. 6 дитячий конкурс в Ельблонгу пройшов в Ельблонзькому будинку культури. Вчителька з с. Кшевськ – Марія Гутовська, яка готувала дітей (вона станом на 2020 р. відвідує церкву в Ельблонгу – І. Парнікоза).

15.03.1971 р. в будинку культури в Ельблонгу відкрито виставку картин, привезених з Кракова: «Україна в картинах», яка тривала до 01.05.

19.06.1971 р. забава в будинку електростанції в Ельблонгу – кошти спрямовано на інструменти для ансамблю. При цьому було розбито бюст Леніна (провокація?), з приводу чого було слідство МО.

Влітку 1971 р. домівка на вул. Teatralna була відрита, проводилися світличні зібрання, гри та оглядання телевізора. Ельблонзкий гурток налічував 53 члени.

1972 р.

6-14.01. 972 р. вертеп відвідав села Маркуси, Новоткі, Дружно, Кшевськ, Венгле, Вензіна та Кемпнево.

05.04.1972 р. Шевченківське свято за участі отця Івана Яремина та отця Євгена з Варшави у світлиці.

7 травня 1972 р. – урочистий концерт УСКТ в Гданську в Палаці культури гданської судноверфі ім. Леніна (бувший кінотеатр «Панорама») на вул. Lisia Grobla. Павло Кремінський – голова УСКТ в Гданську.

7-й конкурс декламації, рисунку і співу, червень 1972 р. діти з Штутова, Журавця, Маженцина, Новоток, Гданська та Глембоцька. Конкурс пройшов у будинку культури в Ельблонгу – на сучасній площі Kazimierza Jagiellończyka.

5 з’їзд УСКТ – Євген Наконечний з с. Новотки увійшов до головного правління організації.

1973 р.

У 1973 р. перша спільна кутя у світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

20 січня 1973 р. у ресторані «Вармянка» в Ельблонгу відбулася Маланка.

Станом на 1973 р. 57 членів Ельблонзького гуртка УСКТ. Серед інших фігурує Василь Мільчак (колишній вояк УПА – І. Парнікоза), вибраний до ревізійної комісії.

13 травня 1973 р. урочистий концерт-перегляд самодіяльних гуртків УСКТ північних воєводств у Будинку культури судноверфі .

27.05.1973 р. будинок культури в Ельблонгу прийняв 8-й дитячий конкурс.

1-2 серпня 1973 р. в літньому театрі в Сопоті – фольклорні конфронтації. Виступали український хор «Журавлі», «Дума» та ансамбль Легницького ліцею.

Кошалінський театр дав постановку «Мати-наймичка» І. Тогобочного в . На сьогодні цей об’єкт зберігся, проте адреса його змінилася – вул. Marynarki Polskiej 15.

30 червня-1 липня 1973 р. молодіжний музичний гурток з Ельблонга виступав на 5-му фестивалі УСКТ у Варшаві (літній театр у Лазенковському парку).

25.11.1973 р. Микола Калиняк розказував у світлиці на вул. Teatralna про участь козаків у війні зі шведами.

1974 р.

06.01.1974 р. кутя і колядки у світлиці на вул. Teatralna.

12.01.1974 р. Маланчин бал у – 220 осіб. Це різко контрастувало з кількістю задіяних в справу організації осіб.

1974 р. вчитель Ольга Лясківська знову проводить навчання мови по п’ятницям в світлиці УСКТ на вул. Teatralna в Ельблонгу.

08.03.1974 р. – свято 8 березня в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

Оркестр Ельблонзького гуртка виступав в Браневі, Пененжні та ін. місцях.

17.03.1974 р. Шевченківська зустріч в світлиці в Ельблонгу.

29.04.1974 р. Помер Мирослав Ріпецький, який до Хшанова був настоятелем у с. Ліски Грубешівського повіту. Діяч повітового УСКТ в Елку та гуртка в Хшанові. Він був спочатку похований в Хшанові, а потім перепохований в Лісках.

Весняний концерт у Гданську 19 травня 1974 р. в залі .

9–тий конкурс дитячого малюнка і декламації 05.05.1974 р. – відбувся у .

24.11.1974 р. Осінній концерт в приміщенні морського будинку культури в Новому порті по вул. Marynarki Polskiej 111, далі в клубі «Мотлава» була вечірня забава.

Михайло Калиняк, доктор економічних наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка УСКТ, співробітник «Нашого слова» помер 13 грудня 1974 р. За власним бажанням похований в Кліщелях.

1975 р.

06.01.1975 р. – кутя в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу. 18.01.1975 р. Маланка в світлиці дачних товариств на вул. Садовій в Ельблонгу.

26.01.1975 р. ялинка для дітей в домівці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

27.04.1975 р. в Пасленку в відбувся концерт-огляд гуртків з нагоди 20-річчя УСКТ. У хроніці УСКТ в Ельблонгу знаходимо імена тодішніх активістів з Пасленка та Ольштина.

Воєводський огляд 11.05.1975 р. в залі .

18 травня 1975 р. в будинку культури у Ельблонгу відбувся Х-й дитячий конкурс.

24.08.1975 р. повітовий будинок культури в Пасленку прийняв постановку «Безталанної» Перемиського драматичного гуртка. 26.10.1975 р. ця ж постановка у Гданську в Морському будинку культури.

13.12.1975 р. лекція Володимира Романчука «Українці в світі» в світлиці на вул. Teatralna у Гданську.

У зв’язку з змінами в територіальному устрої Польщі змінено устрій УСКТ. Ліквідовано повітове правління, усі гуртки підпорядковано напряму Центральному правлінню в Варшаві.

1976 р.

06.01.1976 р. кутя, а 17.01.1976 р. Маланка в Ельблонгу.

З нагоди ХХ річчя УСКТ нагороджено почесними грамотами діячів гуртка УСКТ в Ельблонгу Лева Горака, Івана Дацька, Ольгу Лясківську та Анну Заячківську.

9 травня 1976 р. в Морському будинку культури в Гданську концерт гурту «Ославяни» з нагоди 20 річчя УСКТ.

23.05.1976 р. ХІ дитячий конкурс в будинку культури (тоді воєводський осередок культури) в Ельблонгу.

22.12. 1976 р. вечір присвячений Івану Франку в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

На з’їзді присвяченому ХХ річчю УСКТ Богдан Фолюсевич отримав медаль ХХ річчя УСКТ, Андрій Наконечний грамоту.

1977 р.

09.01.1977 р. кутя в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

15.01.1977 р. Маланка в Ельблонгу. Ельблонжани почали тягнути те, що раніше тягнув Гданськ. Проте, редактор «Нашого слова» І. Зинич пише що тут мала світлиця та бракує інтелігенції.

Нарада 06.02.1977 р. Станом на 1977 р. Ельблонзький гурток координував діяльність ланок в Пасленщині, Новодворіщині, Ельблонщині а також Стегни та Дзежгоня. Інструктор воєводського правління УСКТ на Ельблонзьке воєводство Василь Мільчак. Левко Горак запропонував створити нові ланки товариства, наприклад в Святому Гаї. Медаль ХХ річчя УСКТ вручено керівнику гуртка УСКТ в Кшевську Михайлу Павлище, грамоти Михайлові Семкові з Маркус, Іванові Барану з Кемпнева та Іванові Вербовому з Осташева.

Світлиця товариства УСКТ в Гданську знаходилася на .

8.05.1977 р. концерт хору «Журавлі» в Морському будинку культури у Гданську, а після цього забава з танцями.

22.05.1977 р. 12 дитячий конкурс в Ельблонгу, на який прибули діти з Гданська, Ельблонга, Пененжна, Бранева, Кемпнева, Новоток, Длужина, Журавця та Маженцино.

2-3.07.1977 р. 5-й український фестиваль у Кошаліні – .

1977 р. Василь Мільчак став секретарем гуртка УСКТ в Ельблонгу. У Ельблонзькому воєводстві діяло 26 гуртків. Так як світлиця знаходилася в житловому будинку по вул. Teatralna, тут не можна було робити гучніших заходів. Тому постало питання про іншу світлицю.

1978 р.

06.01.1978 р. кутя за участі отця Івана Яремина в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

13.01.1978 р. Маланка в Ельблонгу.

17.02.1978 р. вечір за бандурою в світлиці на вул. Teatralna в Ельблонгу.

25.02.1978 р. Ельблонзький гурт «Свояки» грав в Ольштині на забаві.

23 квітня 1978 р. військове кіно «Орел» на , Шевченківський концерт з виступами гуртків з Білого Бору.

Концерти хору «Журавлі»: Стегна – 12 травня 1978 р., Лельково 13 травня 1978 р., 14 травня в Браневі – , Ельблонг – 14 травня – .

Будівля старого будинку культури в Браневі

Євген Путко – мати Наталія Путко може бути похована в Ельблонгу. Когути – поховання Михайла Когута – відійшли 1978 р.

1978 р. кращими на Ольштинщині були Венгожевський, Відмінський, Гіжицький та Лельковський гурток УСКТ. Станом на 1978 р. в Ольштинщині розходилося 925 примірників «Нашого слова», Сувальщині – 673, Ельблонжчині – 665. Діяли бойківська капела з Бобровника, хор «Думка» з Гурово-Ілавецького, а в Гіжицьку – вокально-інструментальна група «Канни».

17.09.1978 р. нарада голів гуртків УСКТ в Ольштині.

Бартошицький педагогічний ліцей випустив багато вчителів, але вони не стали до роботи.

15.10.1978 р. 13 дитячий конкурс декламації та співу у Ельблонгу. Прийняли участь Маженцино, Залізна гора, Гданськ, Кемпнево, Ельблонг, Новотки, Семпополь, Журавець, Бартошиці, Гурово-Ілавецьке та Лельково.

Свято української культури у Свіднику на Словаччині (1978 р.) відвідали ельблонжани. Виступ українського ансамблю «Водограй» з Любліна.

– ІІ-й молодіжний ярмарок тут виступали гурт з Перемишля та ансамбль «Водограй» з Люблина.

1979 р.

6 січня 1979 р. кутя у світлиці на вул. Театральній в Ельблонгу з отцем Іваном Яреминим.

1979 р. Ольштинщина: 1086 передплатників нашого слова, Сувальщина – 823 передплатники, Ельблонщина – 748. На Ельблонщині було 7 пунктів навчання української мови, які відвідувало 133 особи.

Зустріч в Ольштині представників УСКТ північно-східних воєводств.

25 березня 1979 р. у виступав хор українського ліцею з Легниці.

29.04.1979 р. стало місцем виступу хору «Думка» з Гурова-Ілавецького та «Червоної рути».

19.05.1979 р. Танцювальна забава в Ельблонгу у

14 дитячий фестиваль проходив у Ельблонгу в залі садових товариств на Садовій 20.05.1979 р. Поміж іншими прийняли участь українці з с. Кветнік.

16-17.06.1979 р. у Свіднику (Словаччина) відбулося свято української культури, на яке приїхали гості з Польщі. Воно відбувалося там регулярно.

Молодіжний туристичний рейд УСКТ до Глембоцька.

29.09.1979 р. в залі городніх ділянок на вул. Sadowa в Ельблонгу чергова забава.

24.листопада 1979 р. – ІІІ молодіжний ярмарок у Механічному технікумі в Гданську,

1980 р.

06.01.1980 р. – кутя в світлиці. На фото дружина Л. Горака.

12.01.1980 р. – Маланка (знову в залі городніх товариств) у Ельблонгу.

13.04.1980 р. – до Ельблонга завітав голова УСКТ Микола Королько.

Школярі з Кшевська та Журавця мали вчительку Марію Гутовську.

15-й дитячий конкурс знову був у Ельблонгу на вул. Sadowa в приміщенні світлиці.

24.08.1980 р. – в Ельблонгу помер Іван Дацько. Похований на цвинтарі на Дембиці.

1981 р.

07.03. – День жінки в світлиці.

21-22.03 – зустріч українських літераторів в Польщі в домівці УСКТ в Гданську на вул. Długi Targ. Ельблонг представляли Андрій Наконечний та Євген Путько. Серед виступаючих був український літератор з відомої в околицях Ельблонга української родини, депортованої до Кшевська – Степан Павлище.

Михайло Жолудок був в складі ансамблю "Свояки" на перкусії.

05.04 – Спільна нарада активу УСКТ Ельблонзького воєводства та Гданського гуртка. Почесний гість – Мирослав Вербовий. 24 гуртка УСКТ на Ельблощині – 795 членів. Глембоцьк, Журавець, Пйотровець, Пакоше та Лельково мають пункти навчання української мови. Домівку мав тільки Ельблонзький гурток. Заборгованості зі сплати членських внесків не було. Діяв ансамблю «Свояки». Актив Осташева, Стегни та Пшемислава зробив гурт «Корнівське весілля». Донедавна існувало 10 пунктів навчання української мови, де ходило понад 170 дітей. Нині в них тільки 100 дітей. Домівок потребували гуртки в Дзежгоні, Браневі, Пененжні та Ельблонзі (дуже мала домівка). 6 квітня Михайло Вербовий – заступник голови ГП УСКТ та інструктор ГП УСКТ В. Мільчак у Воєводському управлінні в Ельблонгу зустрілися з директором суспільно-адмінстраційного відділу К. Ратайчиком та його співробітниками з приводу роботи відділу УСКТ в Ельблонзі.

12 квітня – 3-й за чергою концерт «З мальованої скрині» в Кентшині, в якому взяли участь ельблонзькі «Свояки». Не було «Сусідойхів» з Бобровника. Виступали з фольклором «Ослов’яни» з Мокрого.

16-й дитячий конкурс декламації, співу та музики у світлиці ПОД імені Каспшака на вулиці Садовій у Ельблонгу. Олена та Єва Палюшок з Ельблонга – діти учасники. Найчисельніші групи дітей з Пененжна (вчитель М. Доскоч), Журавця – вчителька Марія Гутовська, Лемборка – опікун М. Леськів та с. Пакоше з вчителем – М. Дудаком. Менш чисельною була група з Маженціно, Вензіна, Топольно, Кемпнево та Ельблонга. Фігурує також Є. Фолюсевич та О. Наконечна. В журі були вчителі Марія Гутовська, М. Дудак, перший учасник конкурсу Степан Дембіцький та редактор дитячого додатку до нашого слова Н. Кравчук.

Марія Гутовська працювала . (Тут при школі вона, до речі, досі мешкає – І Парнікоза)

13-14 червня 7-й центральний огляд художніх гуртків УСКТ у Кошаліні у амфітеатрі. Тут вперше виступили ельблонзькі «Свояки».

Голова Гданської ланки УСКТ Павло Кремінський з нагоди 25-ти річчя УСКТ отримав Золотий хрест заслуги 1981 р. Медаллю 25 – ти річчя УСКТ нагороджено Павла Кремінського, Марію Гутовську, Андрія Наконечного та Євгена Наконечного.

25-ту річницю УСКТ 18.06 також було відзначено у Ельблонгу. Тут правлінням було нагороджено Андрія Наконечного – медаль 25-річчя УСКТ та бронзовий хрест заслуги, Лева Горака – медаль 25-річчя УСКТ та Станіслава Шмигельського – почесною грамотою. 06.08 син Лева Горака Юрій одружився з Христею Налесник в українській-греко-католицькій церкві, а на весіллі грали «Свояки».

04 жовтня – засідання в світлиці в Ельблонгу воєводського активу УСКТ. В засіданні взяли участь Євген Кохан – голова та заступник голови Мирослав Вербовий – головний редактор «Нашого Слова». Нараду вів голова правління Андрій Наконечний. На засіданні було вручено медаль 25-ти річчя УСКТ. Її отримали: Євген Борачук та Євген Савчук з Маженціно, Лев Горак з Ельблонга, Юрій Бережанський з Свендкова, Чеслав Поленік з Бранева та Юрій Юриста з Лесіск. Згадуються піонери діяльності УСКТ на Ельблонщині: Є. Вербовий з Пенцишева, Є. Борачук з Маженціно, Я. Зарічний з Осташева, А. Мацігановська з Гданська, Лев Горак з Ельблонга та А. Логін з Яженя, А. Ожеховський з Лелькова та М. Доскоч з Пенєнжна, довголітні вчителі Марія Гутовська, Андрій Дудак, Євген Наконечний, П. Гах, Н. Влашин та Христина Лібацька. Ельблонзька ланка була однією з найбільших в УСКТ.

У білому залі 21.11.1981 р. відбулося святкування 25 річниці УСКТ на Гданщині. Було запрошено також діячів УСКТ з Ельблонга. Ускатіада у Гданську в продовження ярмарку в Гданську. Повідомлялося що ці події тепер будуть відбуватися почергово. На цей час навчання українській мові перервалося.

5 грудня – звітно-виборчі збори ельблонзького гуртка УСКТ. Правління гуртка – Андрій Наконечний – голова, Лев Горак – заступник голови, Василь Мільчак – секретар, Василь Гурка – скарбник, Степан Дембіцький – член, Богдан Фолюсевич – член, Станіслав Шмигельский – член. Ревізійна комісія – Галина Горак – голова, Євген Путко – член, Олег Щирба – член. Згадуються заслужені члени гуртка в Ельблонгу: Лев Горак як його засновник, Йосип Левунь, Ольга Лясківська, Михайло Вовк, Григорій Божик та вже покійний тоді Іван Дацько. Початок художній самодіяльності поклав хор заснований Ольгою Лясківською. Цей хор вперше виступив перед публікою в 1958 р. Згодом розгорнула свою діяльність очолювана Богданом Фолюсевичем ельблонзько-кшевська співоча група. Він виступав в Кшевську, Ельблонгу та Дзежгоні. Виник музичний колектив і в Ельблонгу і досяг виступів на 5-му фестивалі художніх колективів УСКТ. Перший конкурс рисунків, декламації та співу проведено в 1966 р. До 1981 р. проведено 16 конкурсів. Їх колишні учасники Мирон Кертичак, Степан Дембіцький, Галина та Юрко Гораки, Ірина та Богдан Путько, Мирон і Богдан Шумади, Мирослав Горак та ін. – тепер самі стали активними діячами УСКТ. Гурток об’єднував 65 членів.

13 грудня проголошення Воєнного стану в Польщі. Завішена діяльність УСКТ, перестало виходити «Наше Слово», домівку в Ельблонгу опломбовано.

1982 р.

7 березня вийшов перший після оголошення військового стану номер «Нашого слова». Цей часопис був одним з небагатьох, які виходили. В середині березня розблоковано діяльність УСКТ. Візит голови Є. Кохана та директора суспільно-адміністративного відділу воєводського управління К. Ратайчака. Діяльність гуртка була обмежена військовим станом.

7 квітня – вечір присвячений Тарасові Шевченку. Вечір підготував та проводив Степан Дембіцький.

09.05. повінчалися вихованці ельблонзького гуртка Мирослава Біда та Павло Чурилович.

20 червня в приміщенні механічно-електричного технікуму в Гданську на Яна Августинського – концерт з нагоди 1500-річчя Києва.

20.06 – 10 років існування чоловічого українського хору «Журавлі».

01-14.08. – Рейд української молоді у Бескиди. Молодь допомагала місцевим українцям на полях, у ремонті церков та прибиранні цвинтарів.

23.11 – помер Лев Горак. Похований на цвинтарі Дембиця в Ельблонгу.

25.11 – 10-та річниця хору «Ослав’яни» – єдиного суто народного колективу УСКТ.

27.11 – 7-й молодіжний ярмарок у Гданську. Виступали Роман Гавран та драматичний гурток з Кракова, вокально-інструментальна група «Орден» з Легниці, «Весела громада» з Бань Мазурських та варшавське кабаре «Смакума».

1983 р.

6 лютого 1983 р. у театрі «Вибжеже» у Гданську відбувся виступ хору «Журавлі».

27.03 у краківській лікарні померла Ольга Лясківська – багаторічний дія УСКТ в Ельблонгу, організатор першого хору та першого українського шевченківського вечора в 1958 р., вчителька української мови. Похована на Раковицькому цвинтарі в Кракові.

08.04. вперше в Ельблонгу відбувся концерт церковної музики у виконанні гуртка церковної музики з Варшави. Хором диригував українець о. Юрій Шурбак.

20.04. трохи з запізненням молодь на чолі з Степаном Дембіцьким (заступник голови Ельблонзького гуртка) провела Шевченківське свято. Музику для свята опрацювали Ірина Путько та Мирослав Гурак. Статтю про це до «Нашого слова» підготував В. Мільчак. Голова правління місцевої ланки Андрій Наконечний.

15.05 – Художній колектив «Свояки» отримав грамоту за участь у 4-тому весняному фестивалі «З мальованої скрині» в Кентшині.

22.05. – 17-й дитячий конкурс декламації, музики і співу. Виступ дітей з Кошаліна, які рідну мову вивчали у присвітлицевому пункті під керівництвом Ренати Цап. Діти з Пененжна підготовані Марією Доскоч та діти з Осташева підготовані вчителькою Х. Серкіз. Були також діти з Маженціно, Орлова (Новодвірського повіту), Древниці (Новодвірського повіту), Вензіни, група учнів з Ельблонга підготованих Марією Гутовською. Групою з Валча опікувалася Є. Карпінська. М. Дудак – директор школи та вчитель з с. Пакоше привіз своїх дітей, які прочитали вірш померлого нещодавно співорганізатора ельблонзьких конкурсів Лева Горака – «Жулави»: «Молодь і діти славлять і тут, на Жулавах Тебе, Тарасе». Про Лева Горака не забули і діти з Пененжна ушановуючи його пам’ять хвилиною мовчання та квітами на його могилу. Редактор «Світанку» Н. Кравчук розпитав Марію Доскоч та вона розповіла про родину Баганів з Цішент, які першими підготували дітей до конкурсу в Ельблонгу, пані Мисько з Високої-Бранєвської, яка вишила прекрасні строї та панству Боньовським з Пененжна, які висилали своїх дітей сюди та приїхали самі. З якоїсь причини не приїхали діти з Тшебятова, Стегни та Лемборка, які раніше повідомили про свою участь.

29.05. міжвоєводська нарада Ельблонзької ланки та Гданська засвідчила зростання ролі Ельблонга. Створено міжвоєводську раду до якої головою обрано Андрія Наконечного, заступником голови П. Кремінського. В. Мільчака – секретарем. Членами обрано М. Гутовську, Ч. Поленика, А. Ожеховського та Б. Туцького. Під час заходу групі заслужених діячів УСКТ: Я. Зарічному з Осташева, Ю. Мачишину з Дзежгоня, Василю Мільчакові з Ельблонга та Михайлу Павлище з Кшевська вручено за довголітню працю почесні грамоти. В Ельблонгу діяв ансамбль «Свояки», в Дзежгоню колектив «Зоря», в Осташеві гурток оновився молоддю.

На огляді художніх колективів УСКТ в лісовій опері в Сопоті 2-3.07 перше місце зайняв колектив «Зоря», який діяв при . Приміщення згоріло 1994 р. Виступали ансамбль «Хвиля» з Гданська, бандуристки з Перемишля, «Черемшина» з Зеленої Гури та ансамбль з Щецина.

10-12.12 звітно-виборчі збори членів ельблонзького гуртка УСКТ. В зборах взяло участь близько 40 членів. Виступив Андрій Наконечний. Обрано керівництво організації – голова правління гуртка – Андрій Наконечний, Степан Дембіцький заступник, Богдан Туцький – секретар, Вацлав Гурак – скарбник, Володимир Дацько – член, Галя Горак – член. Ревізійна комісія Євген Путко, Олег Петруха та Олег Щирба.

13.12. Молодь УСКТ влаштувала «Андрійки» – ворожили на наречених згідно старим звичаям.

У Староміській ратуші Гданська, вулиця Korzenna 33/35, 17.12.1983 р пройшла конференція «Україна на переломі 16 та 17 ст». Від УСКТ в Ельблонгу взяв участь Андрій Наконечний. Виступали проф. др. В. Одинець (м. Гданськ) про Берестейську унію та її наслідки, про полеміку навколо цієї уінії – др. М. Савицький (м. Варшава), про суспільно-релігійну думку на зламі століть – др. В. Мокрий з Кракова, про свідомість українців в 16-17 ст. – др. С. Заброварний, найдавніша поезія українська як елемент духовної культури (1575-1647) – проф. др. Р. Лужний, виправи чайок на Чорне море, 16-17 ст. маг. Х. Гурський, людина епохи 16-17 ст. – магістр М. Іванек. Презентація творів 16-17 ст. хором «Чайка» УСКТ в Гданську та декламаторів з Кракова, Гданська та Варшави. 18.12 в світлиці УСКТ в Гданську – вул. Długi Targ 8/10 – продовження конференції: національна свідомість українців в 16-17 ст. в працях Михайла Грушевського – М. Чех, мистецтво в епосі Петра Могили – Тадеуш Карабович, староукраїнський театр – Б. Батрух а також поетична програма присвячена Василю Симоненку.

Іван Яремин та Богдан Туцький з Ельблонга зробили внески на побудову гуртожитка в Білому Борі, а Станіслав Шмигельський, Андрій Наконечний, Антін Кубицький, Богдан Туцький та Олександр Щирба – на фонд художніх колективів УСКТ.

31.12. Сільвестр – новорічна забава в світлиці гуртка для молоді.

1984 р.

6.01. – святий вечір в Ельблонзькій світлиці. 14.01 Маланка – до свята пригравали «Свояки». Перед північчю група місцевих активістів відвідала місцеві села. Усі кошти виручені від свята пішли на побудову гуртожитку в Білому Борі. 6-20.01 відновлений ельблонзький вертеп виступав у Журавці, Маркусах, Кшевську, Жулвенець, Новотках, Кемпневі, Озері та два рази в Ельблонгу. Почали коляду у Гутовських в хаті в Журавцю. По жулявських місцевостях колядників возив своїм трактором пан Михайло Павлище з Кшевська – старий активіст УСКТ. У вертепі брали участь Михайло Гузій, Іван Жолудок, Роман Жолудок, Роман Юрчак, Генрик Гурак, Ярослав Бродзюк, Богдан Зубрицький, Андрій Кадиляк, Володимир Наконечний та Андрій Шмигельський.

19.02. ялинка для дітей. 08.03. – жіночий день у світлиці УСКТ.

10.03 опера «Наймичка» за Т. Шевченком у «Святовиді» розпочала шевченківські дні.

1 квітня – Шевченківський концерт в Ельблонгу та міському будинку культури у Браневі, . Виступали гданські колективи: хор «Чайка» (диригент Мая Мацигановська) та вокальний ансамбль «Хвиля», театрик «Причина» – інсценізація поеми Івана Франка – «Іван Вишенський». Фігурує активіст Юрій Сулим (наразі з Дзежгоня – І. Парнікоза).

15.04 – І міжвоєводська конференція делегатів УСКТ в Ельблонгу, кінотеатр «Орел». 42 делегати з різних гуртків Гданського та Ельблонзького воєводств. Діяло 24 гуртки, 758 членів. Розходилося понад 560 примірників «Нашого слова». Діяло 6 пунктів навчання українській мові, планувалося відкриття нових в Браневі та Пасленку. Діяли ансамблі «Свояки» з Ельблонга та «Зоря» з Дзежгоня. Крім Ельблонга активно діяли гуртки в Осташеві та Лелькові. Активізувалася робота гуртка в Браневі. Деяке пожвавлення у Стегні. Присутні були незадоволені станом вивчення української мови та вимагали прискорити відкриття нових пунктів на Браневщині та Пасленщині. Молодь була слабко зацікавлена навчанням у ліцеї в Гурові-Ілавецькому, де кульгала справа набору. Говорилося про табори для дітей, як в минулому році у Боболицях. А також виїзди дітей на Україну. З обуренням говорилося про скорочення об’єму «Нашого слова», зникнення його додатків, пізній вихід українського календаря, малий шрифт статей в ньому. Увагу присвячено також охороні пам’яток та скороченню кількості українських книжок в книгарнях. Також нарікали на невелику площу охоплення українськими передачами радіо Ольштин. Вибрано делегатів на 8-й з’їзд УСКТ: Михайло Бабяк, Мирослав Вербовий, Марія Гутовська, Степан Дембіцький, Андрій Дудак, Ярослав Келлер, Михайло Лучко, Іван Назар, Андрій Наконечний, Євген Наконечний, Андрій Ожеховський, Чеслав Поленік, Зиновій Серкіз, Богдан Туцький та Володимир Харидчак.

Після конференції-наради делегати вислухали концерт присвячений до шевченківських днів дітей з Ельблонга під керівництвом Марії Гутовської.

20.05 18-й дитячий конкурс танцю, конкурсу та декламації. 80-т учасників. Імовірно, судячи з фото в світлиці ПОД на Садовій.

23-24.06. 8-й крайовий з’їзд делегатів УСКТ у Варшаві. Ельблонг представляли Василь Мільчак, Степан Дембіцький, Богдан Туцький, Андрій Наконечний. Мирослав Вербовий був обраний головуючим з’їзду. В перший день на з’їзді виступили колектив «Ослав’яни» з Мокрого та співак В. Денисенко.

1-15.07. молодь з Ельблонга вперше брала участь в рейді «Бескиди-84».

09.07. зустріч активу УСКТ в Ельблонгу з керівництвом воєводського комітету Польської робітничої партії та воєводою Ельблонзьким. Українці підняли питання про відсутність приміщень у гуртків та замале приміщення в Ельблонгу. Воєвода обіцяв полагодити цю справу. Також було піднято питання організації в Маженціно, Пасленку, Пйотровцю, Пененжно та Браневі. В цьому було теж обіцяно допомогу.

7.11. загальні збори членів нашого гуртка. Обговорення різних типів роботи.

11.11 Виступ у музичній школі Ельблонга бандуристок з Перемишля.

24.11 вперше на 8-му гданському ярмарку виступило кабаре «Горпинка» з Ельблонга. Також виступали «Десна» з Бартошиць, «Черемшина» з Зеленої гори, «Зоря» з Дзежгоня, «Канни» з Гіжицька, камерний ансамбль з Легниці, «Ятрань» з Венгожева, «Лиман» З Гурова-Ілавецького, «Ластівка» з Любліна, «Білі круки» з Гданська. Ярмарок відбувся у приміщенні університету економіки транспорту в Сопоті. Виступала під гітару Єва Карпінська з Валча. Виступали також кабаретні групи «Коропивка» з Ольштина, кабаре з Ельблонга та «Ініціативна група» з Перемишля. Отім була танцювальна забава тут в залі концерту в Сопоті та гданському клубі "Геданус". А в світлиці УСКТ в Гданську зібралися на розмови керівники та активісти.

30.12 помер раптово на 58 році життя Василь Мільчак – секретар правління відділу Українського суспільно-культурного товариства, довголітній штатний працівник ГП УСКТ, співробітник «Нашого слова».

31.12 Маланка в світлиці.

1985 р.

06.01 – святий вечір в домівці, 12-13 – Маланка у Ельблонзі. 19.01. – Маланка в Осташеві за участі кабаре «Горпинка» та гурту «Свояки», головою УСКТ в Осташеві був Зенон Серкіз.

27.01 – новорічна ялинка в Ельблонзі.

15.03 на штатній посаді організаційного інструктора (де працював В. Мільчак) почала працювати Ірина Будзинська.

Відділ у Ельблонзі був найбільшим у Польщі. Гданський гурток налічував 400 членів. У Ельблонгу була книгарня «Імпортні видання», але там дуже рідко бувала українська книжка (559 сторінка). Але наприклад книгарня у Гурові-Ілавецькому налагодила співпрацю з книгарнею у Ольштині і мала звідти українські книжки. Як секретар ельблонзького відділення фігурує вперше Ірина Будзинська.

2.02 – танцювальна забава «Маланка» в залі садових товариств в Ельблонзі. 8.03. – відзначено день жінки. 30.03 – підготований Марією Гутовською Шевченківський концерт дітей з Ельблонга. 28.04 – вибірковий огляд художніх колективів Гданського ат Ельблонзького воєводств у музичній школі в Ельблонгу.

19.05. – 19-тий дитячий конкурс декламації та співу. Пройшов у музичній школі.

11-13 червня в лісовій опері в Сопоті ІХ Центральний перегляд художніх колективів УСКТ.

18.06 – відзначено день матері разом з закінченням шкільного року. Одружилися Іванна Божик та Андрій Шмигельський.

29.09. – відкриття навчального року – навчання буде вести Марія Гутовська. 5.10 – танцювальна забава в світлиці ПОД на Садовій. Грали «Білі круки». 16.11 – молодіжний ярмарок в Гданську, з Ельблонга приймали участь «Горпинка» та «Оселедець» у будинку економіки транспорту Гданського університету в Сопоті, вул. Armii Czerwonej 119/121.

13.12 – «Андрійки» в Ельблонгу.

1986 р.

06.01. – Свят вечір в Ельблонзі. 11.01. – Маланка. 02.02. – правління організувало для дітей Ялинку. Обов’язки Миколая виконував Олександр Петруха. 19.02. – звітно-виборні збори про які в «Нашому слові» розказала Ірина Будзинська. 10 травня танцювальна забава в світлиці ПОД імені Каспшака на вул. Sadowa. 08.03 – день жінки. 20.03 – помер Микола Королько – багатолітній голова воєводського правління УСКТ в Любліні. Похований в Любліні на комунальному кладовищі на вул. Lipowa: сектор P4KI, ряд 3, поховання №4.

22.03. відзначення пам’яті Великого кобзаря – учні пункту навчання української мови в Ельблонгу разом з Марією Гутовською.

5 квітня – конференція істориків у : «Україна і Польща після Першої світової війни».

06.04 – чергове пленарне засідання головного правління УСКТ в Ельблонгу.

10.05 – чергова танцювальна забава у світлиці на вул. Sadowa, грали «Свояки»;

18 травня у музичній школі в Ельблонгу відбувся 30-й дитячий фестиваль декламації та співу.

31.05 – Кошалін 1986 – Центральний огляд дитячих художніх гуртків УСКТ.

Нові українські родини: Данута Кривульська з Ярославом Югасом, Ірина Шумада з Євгеном Божиком.

19.10 – нарада вчителів української мови ельблонзької ланки УСКТ. 23.10 перша згадка про УСКТ в «Wiadomościach Elbląskich».

25.10. – колектив «Оселедець» дав концерт для студентської молоді у Варшаві.

8.11 – остання танцювальна забава в світлиці ПОД на вул. Sadowa. Внаслідок перейняття функцій голови ПОД українцем Холодченком В. заборонено проводити танцювальні забави в цій залі.

15.11. – 10-тий ювілейний ярмарок у Гданську, від Ельблонга взяли участь «Горпинка» та «Оселедець».

30-річчя УСКТ – засідання правління УСКТ в Варшаві. Правління УСКТ в Ельблонгу теж провело урочисті збори.

В Гданську діяло лише одне коло 200 членів, усі інші кола були в Ельблонзькому воєводстві.

Ельблонжани зложили гроші на будівлю гуртожитку в Білому Борі: Василь Вербовий, Бохно Михайло, Володимир Вербовий, Гузій Микола, гурток музичний «Свояки», Дацько Володимир, Іван Біда, Богдан Завадський, Ярослав Баран, Ірина Кушка, Вовк, Федір Палюшок, Петруха Л.А., Пізюр Григорій, Василь Мільчак, Софія Петришин, Шмигельські Іванна та Андрій.

1987 р.

Помер на 61-му році життя Михайло Павлище – багатолітній керівник гуртка в Кшевську. Похований в с. Озеро. Походив з с. Любча-Королівська. Член УСКТ з 1956 р.

18.01 – доповідь Тадея Ольшанського на тему походження карпатських горців. По тому Свят-вечір з колядками та кутею, а по ньому концерт сучасних українських пісень підготований Степаном Дембіцьким.

31.01. Маланка в світлиці ПОД на вул. Chrobrego. 01.02. – новорічна ялинка для дітей.

14.03 – виступ в Ельблонгу хору «Журавлі» в музичній школі. 26.04. кваліфікаційний огляд гуртів Ельблонзького та Гданського воєводств. 24.05 – 51 дитячий фестиваль декламації та співу у музичній школі. 4-5.07. – 15-й Центральний огляд дитячих колективів в Кошаліні. 10-й Центральний огляд колективів УСКТ у Сопоті. 14.11. – 11 молодіжний ярмарок в Гданську у відділі економіки транспорту Гданського університету в Сопоті. Що місяця відбувалися збори правління ланки УСКТ.

Жертводавці з Ельблонга на гуртожиток у Білому Борі: І. В. Пержило, Андрій Наконечний, Кшивонос Л., Гурак Веслава, Кривко Лев, Гбужинська Галина, Кривульська Анна, Бодньо Михайло, Зубжицький Степан, Зубжицький Іріней, Шмигельський Станіслав, Мех Степан, Назаровець Данило, Теодор Палюшок, Петруха Е.А. та Завадський.

1988 р.

17.01. – коляда в світлиці за участі о. Яремина та о. Євгена Поповича. 31.01. новорічна ялинка для дітей. 6.02. – Маланка у залі садових ділянок на вул. Chrobrego. 17.02 – звітно-виборче засідання гуртка. Ірина Будзинська увійшла до Головного правління УСКТ. 17.02 – «отрясини» – процедура прийняття нових членів до ланки УСКТ. 08.03 – день жінки. Вибрано делегатів до крайового з’їзду УСКТ. Вручено відзнаку – медаль «За заслуги в розвитку Ельблонга»: Андрію Наконечному, Богдану Фолюсевичу, Станіславу Шмигельському, Василю Гураку та Володимиру Пержило.

Концерти хору «Журавлі»: 13 травня Слупськ – костел св. Яцка, вул. Dominikańska, Ельблонг – 14 травня – костел св. Миколая, Гданськ – 14 травня – костел св. Миколая – вул. Świętojańska, у Лідзбарку-Вармінському – костел св. Петра і Павла – вул. Kościelna. Настоятель костелу отець-декан Юзефчик висловив подяку «Журавлям» українською мовою.

22.05 – 22 дитячий конкурс декламації та співу у музичній школі в Ельблонгу. 10.07. – святкування 1000-ліття Хрещення Русі-України у Римі. 10-11.09 – святкування хрещення Русі в Ченстохові. 19.11. – святкування в Ельблонгу – наукова конференція в .

10 травня – помер Володимир Пержило.

Жертводавці з Ельблонга на гуртожиток в Білому Борі: Божик Роман, Бохно Михайло, Бунда Йосип, Володимир Вербовий, Грицина Ілля, Дацько Роман та Дембицький Степан, Казьо Марія, Когут Степан, Коц Олександра, Шмигельський Станіслав, о. Іван Яремин, Кшивонос Лев, Назарович Данило, Наконечний Андрій, Павлище Марія, Шульский Богдан, Туцький Богдан, Жмуджинський Володимир, кабаре «Горпинка», учасники «Вертепу», Шумада Василь, Шумський Богдан, Гайда Марія, Гузій Микола та Гузій Михайло.

22.11 спільне богослужіння Юліана Гбура єпископа Ельблонзького та отця Івана Яремина (вікарія) .

1989 р.

Січень – Маланка в залі городніх товариств на вул. Chrobrego, яку організовував Андрій Шмигельський. Лютий – ялинка для дітей в світлиці. 16.04 – зустріч вчителів української мови за участі Петра Зропко завідувача кафедрою Київського педінституту.

22.05. в музичній школі виступ молодіжного театру зі Львову «Не журись».

28.05 – 23 дитячий конкурс декламації та співу. «Малята» з Ельблонга з виступом «Жабенята».

4-5.06 «Малята» їздили на Дитячий фестиваль УСКТ в Кошаліні.

8.10 – у Києві відбувся конгресу української інтелігенції який проголосив створення до життя Український Народний Рух за перебудову (УНР).

16.09 відбулася хіратонія першого греко-католицького єпископа для Польщі Івана Мартинюка в Ченстохові на Ясній горі.

26.11 – Степан Павлище з візитом та розповіддю про перебування в Україні виступив в світлиці в Ельблонгу. В цей час жив у Кшепицях коло Ченстохови.

6.12 – організаційне засідання гуртка в Ельблонгу в світлиці.

1990 р.

21.01. «Маланка», грали «Свояки», 14.01 – Ялинка для дітей, 32.01 – доповідь на тему передвиборча компанія в Україні.

24-25.02 на з’їзді УСКТ в Варшаві розформовано УСКТ і створено Об’єднання українців в Польщі (ОУП). Делегатами на даному з’їзді були Андрій Наконечний, Ірина Будзинська та Богдан Туцький.

27.02. – доповідь про проект закону «Виборча організація на Україні» зробив доповідь Теодосій Романюк у світлиці в Ельблонгу.

4.03 – вибори до Верховної ради України. В залі воєводського будинку культури відбувся концерт мішаного хору зі Стрия з України.

05.03 – концерт молодіжного театру «Не журись» (місце не вказано).

17.04 – спільне великодню свячення в світлиці ОУП. Присутні були члени ОУП з родинами та священики.

08 – В Білому Борі – перший форум української діаспори cвіту. Від ОУП в Ельблонгу взяла участь Ірина Будзинська.

24.03 – збори воєводського правління ОУП у воєводському будинку культури.

16.07. ельблонжани-українці вітали Декларацію про державний сувернітет України.

23.09. – концертував чоловічий хор «Явір» з Києва. Концерт у воєводському будинку культури у Ельблонгу.

29.09. – відбулася танцювальна забава – організатор Андрій Шмигельський.

20.10. – зустріч викладачів української мови за участі професора.

Жовтень – зустріч громадськості Ельблонга з редактором паном Малиновським – представником газети «Українське слово» в Парижі.

26.05. – 24-й дитячий конкурс декламації та співу, музики та рисунку. Виступали «Малята» з програмою «Лісова Полянка».

Черговий список жертводавців гуртожитку в Білому Борі: Бішко Іван, Ярослав Божик, Григорій Божик, Степанія Бренчак, Марія Бродюк, Ірина Будзинська, Петро Вербівський, Меланія Вербовська, Семен Вітек, Катерина Грицького (з с. Раковець), Володимир Грицко, Микола Гузій, Текля Гурак, Іван Гутовський (Журавець), Лідія Дембіцька, Роман Жолудок, Анна Зайло, Мирослав Казановський (Пасленк), Лев Кривоніс, Ольга Мех, Емілія Октаба, Іван Пашко (Пасленк), Теодор Палюшок, Софія Петришин, Лідія Петруха, Богдан Покрищак (Бранево), Путько Анна, Путько Євген, Теодосій Романюк, Богдан Туцький. Всі люди без зазначення місцевості в лапках походять з Ельблонга.

Список жертводавців на відбудову церкви в Ярославі: Бабяк Софія та Михайло (Лельково), Катерина Біль (Сувки), Іван Борович (Слуп), Бросток Степан (Квятково), Владислав Вербовський (Кшекоти), Михайло Гнес (Лельково), Андрій Гопко (Дембовець), Анна Гук (Пйотровець), Теодор Желіско (Квятково), Михайло Зайло (Яжень), Іван Заобідний (Орнета), Анна Зорена та Андрій (Загає), Марія та Петро Кріль (Лельково), Василь Круба (Лельково), Антоніна Лихолат (Пйотровець), Роман Мазурко (Лельково), Ярослав Марко (Дембовець), Іван Мацюх (Лельково), Анна та Андрій Ожеховські (Лельково), Теодор Ожеховський (Квятково), Михайло Ольха (Слуп), іван Онішко (Квятково), Теофіль Ориняк (Лельково), Михайло Рапіта (Бєньково), Марія Сидор (Пйотровець), Марія та Іван Скуратко (Сувки), Ярослав Скуратко (Яжень), Володимир та Ольга Треребинець (Ельблонг), Броніслава Улянюк (Лельково), Цєнкі Єва та Петро (Дембовець), а також Шкільник Володислав (Лельково).

Жертводавці з Новоток допомогли ельблонжанам прийняти дітей з України, постраждалих від Чорнобиля: Михайло Коваль, Богдан Козак, Андрій Кравчук, Іван Кравчук, Морозюк Євген, Степан Наконечний, Євген Наконечний, Ярослав Пасічник, Андрій Сайдук, Салагуб Ярослав, Михайло Сидор, Ольга Стоньттан, Андрій Табака, Володимир Харко, Олександра Харко. З Ельблонга ініціативу підтримали матеріально Володимир Андреюк, Дарія та Іван Біда, Славомир Білий, Григорій Божик, Михайло Боївко, Михайло Бохно, Степан Бринчак, Євген Бродюк, Ірина Будзинська, Йосиф Бундо, Марія Вайда, Галина Вербова, Меланія Вербовська, Йосиф Вовк, Олександра Горак, Василь Гурак, Текля Гурак, Степан Дембицький, Любомир Дудич, Галина Жолондек, Жолондек, Степан Зайло, Семен Замлинський, Ірина Зубрицька, Ольга Зубрицька, Марія Казьйо, Роман Келлер, Ярослав та Галина Когут, Анна та Іван Кравчуки, Лев Кривоніс, Анна Кривульська, Анна Кубіцька, Ірина Кушка, Іван Марцинюк, Михайло Назар, Данило Назарович, Андрій Наконечний, Стефан Обшаснький, Марія Оленяк, Теодор Палюшок, Ярослав Савчук, Ігор Сітник, Марія Сметана, Розалія Собала, Ярослав Солодух, Вікторія Сорока, Ігор Столиця, Ігор Сушак, Марія Теребинець, Богдан Туцький, Харко Григорій, Харко Степан, Ярослав Шевчук, Станіслав Шмігельський, Богдан Шульський, Василь Шумада, Данило Шумада, Богдан Фолюсевич та Юрець.

10.06. стаття Теодосія Романюка в «Нашому слові» про те, що треба приймати дітей постраждалих в Чорнобилі. Ельблонжани почали приймати дітей з України на лікування та відпочинок (620 с.).

1991 р.

12.01. «Маланка» для молоді та дорослих до танцю грав ансамбль «Зоря».

13.01. молодіжна група зі Львова виступила з вертепом та концертом українських колядок та щедрівок. 18.01 – Щедрий вечір у світлиці ОУП. 20.01 – ялинка для дітей. 10.03 – в 130-річницю смерті Кобзаря – святковий концерт в залі воєводського будинку культури в Ельблонгу. 13.04 – виступ чоловічого хору «Баян» імені Ревуцького з Києва – концерт в галереї «El». Співаки «Баяну» взяли участь у недільній службі Божій співаючи з хору.

Діячі ОУП: Андрій Наконечний голова ланки, Богдан Фолюсевич – голова гуртка. Ірина Будзинська – секретар та Славомир Білий – юрист зустрічалися з владою міста щоб вибрати приміщення, яке б підходило ОУП. Спочатку було запропоновано непридатні приміщення, але вони не підходили. Лише 21.08 – ОУП в Ельблонгу отримало нову світлицю на , в якій знаходиться і по сей день. Попередня мала лише біля 30 м2. Наприкінці 1990 р. після неодноразових внесків відбулася зустріч делегації ОУП з президентом міста та воєводою ельблонзьким, на якій було вирішено справу обміну приміщень. Постановою влади призначене нове приміщення площею біля 113 м2. Тут знайшлося місце для бюро відділу та гуртка, бібліотеку та читальню, клас для навчання українській мові та релігії, а також світлицю для урочистих подій та зборів. Українська громада міста допомогла фінансово щоб її перемонтувати. 44 особи приймали безпосередню участь в ремонті.

1992 р.

18 січня посвячення домівки ОУП в Ельблонзі. Концерт бандуристів та вертеп. 16 лютого колектив «Галицький Дзвін» та актори театру Марії Зенковецької з Львова зробили професійний вертеп у старій церкві. Далі відбулося спілкування за столом в . 23 лютого конференція вчителів української мови Ельблонзького воєводства.

12 березня Шевченківський концерт у світлиці.

Турне з нагоди 20-ти річчя хору «Журавлі»: 11 березня на – Кентшин, 12 березня кіно «Святовид», Ельблонг, 13 березня , 14 березня Варшава – .

Конкурс великодніх писанок – нагородження в . Призи отримали Параскева Петришин – Янтар, Марія Палющок – с. Ружанець (гміна Пененжно), Ірина Будзинська – Ельблонг, Олександра Харко – с. Новотки та Марія Полянська – Бранево.

22 березня – концерт бандуристів Миколи Литвина.

22 квітня президент Ельблонга зустрічався з представниками національних меншин міста. ОУП представили голова відділу Андрій Наконечний, секретар Ірина Будзинська та голова ельблонзького гуртка Богдан Фолюсевич.

3 травня у світлиці в Ельблонгу відбулося засідання ради відділу. 6-9 травня – перебування офіційної делегації Ельблонга в Тернополі та підписання умови про партнерство міст. 31 травня – 26-й дитячий фестиваль в Ельблонгу – сцена кінотеатру «Святовид»: колектив «Жайворонки» з Пасленка. Їх підготувала Іванна Кравчишин. Були діти не тільки з Глембоцька, Лелькова, Битова, Нового Двору та с. Пакоше, але й діти українців з Москви.

20 червня – закінчення шкільного року навчання українській мові та релігії (вчитель пані М. Біндас). 20-28 червня Дні моря – перебування у Ельблонзі офіційної делегації міста Тернополя, підписання документів про співпрацю. Концерт фольклорного ансамблю «Червона калина» з Тернополя та шкільного ансамблю «Думка» з Гурова-Ілавецького.

28 червня представники Тернополя зустрілися з членами ельблонзького відділу ОУП.

1 вересня відкриття року навчання українській мові та релігії – сестра катехетка та вчителька української мови. 17 жовтня відзначення 50-ти річчя створення УПА. Відповідальні – Спілка політв’язнів: Теодосій Романюк, Д. Назарович, Андрій Наконечний та Степан Дембицький.

19 вересня – – танцювальна українська забава.

11 листопада засідання ради відділу.

19 грудня – святий Миколай в старій церкві.

1993 р.

9 січня сестра Анна-катехетка, вчитель української мови Богдан Маеер, та вчитель співу Володимир Кохановський підготували дитячу ялинку.

14 січня Маланка – грав оркестр «Зоря».

21 січня святвечір в світлиці за участі президента міста. 24-26 січня делегація зі Львівської області відвідала Ельблонг. Енергетику Львівської області цікавила співпраця з «Замехом».

7 лютого засідання гуртка ОУП в Ельблонгу, переобрано головою гуртка Богдана Фолюсевича.

8 травня в залі на дзялках по вул. Chrobrego танцювальна забава.

29-30 травня у кіно «Святовид» 27-й дитячий конкурс. Фігурують вчителі: Оля Осціславська з Гданська, Іванна Кравчишин з Пасленка, Андрій Дудак з с. Пакоше, Стефанія Лихолят з Пйотровця, Марія Біндас з Ельблонга, Стефанія Рацька з Пененжна, Володмир Кохановський з Стегни, Ольга Саладзяк з Гданська, Оля Гбур з Пененжна та Софія Баб’як з Лелькова. У Стегні існував ансамбль «Приморські фурфур’ята». 5-6 червня ІІ з’їзд ОУП у Варшаві. 12 червня Ельблонзький гурток відрядив близько 40 членів на прощу на могилу вояків УНР до Олександрова-Куявського. 26-27 червня у Сопоті в лісовій опері відбувся фестивал української культури. Окрім того, 24 червня у ратуші старого міста Гданська відбувся концерт церковної музики, а 25 -го в . 11 вересня танцювальна забава на вул. Chrobrego в залі городних товариств. А 12 тут же концерт колективу «Знайомі обличчя» з України.

1994 р.

22 січня святкування річниці проголошення 4-го Універсалу УНР. Цього ж вечора – святвечір. Дітей підготували сестра Анна – катехетка та Богдан Меер – вчитель української мови (приїхав з України).

25 січня в світлиці спілкування з представниками Львівської обласної адміністрації. Записи посла України у Польщі Геннадія Удовенка (13 березня) та колективу «Веселка» з Городка Хмельницької області (14 липня). Радіо «El» у Ельблонгу почало робити короткі програми українською мовою, щотижневі 10-хвилинні передачі українською мовою, на яких вситупали Ірина Будзинська та Богдан Меер. 14 березня в садибі «Замеху» прес-конференція посла України в Польщі Г. Удовенка. 15-16 березня його приймала українська громада Дзежгоня (в місцевому будинку культури, фігурує місцевий парох о. Євген Кузмяк) та Ельблонга. На Ельблонщині було 24 гуртки ОУП та 17 пунктів навчання українській мові та 9 парафій. Також посол відвідав Лельково. Головою місцевого гуртка був Андрій Ожеховський. У Лелькові мешканці згадали про близько 10 тис. українців з складу Червоної армії похованих у Браневі. На флагштоці у селі поруч з польським підняли український прапор.

25 березня концерт львівського гурту «Ягілка» у Моронгу (школа №4, Kajki 2), 26 березня у Оструді (Міський осередок культури, вул. 11 Listopada, 29), 26 березня у Ельблонгу – музична школа (Tragutta 91), Дзежгонь – кіно (вул. Zawadzkiego). Інтерв’ю Андрія Наконечного – в 1958 р. після повернення з війська. Тоді вже існувало УСКТ. У Бидгощі в читальні багато годин чекав на те щоб хтось з українців віддав зачитане «Наше слово». В його кімнатці в Бидгощі він мав українські книжки. Повернувся до Ельблонга, де викладачка економічного технікуму Ольга Лясківська займалася популяризацією української книжки. Щоб виправдати свою діяльність перед дирекцією вона створила товариство польсько-радянської дружби. Подекуди викликали на розмови в СБ, але загалом зазвичай влада сприяла. В часи УСКТ тексти офіційних виступів проходили цензуру, були розмови з керівництвом УСКТ. Ельблонзький відділ, який очолював Андрій Наконечний станом на 1994 р. був одним з найбільших – біля 1000 членів, у гданському гуртку біло 200 членів. Влада міста пропонувала будинок під школу. Проте не було волі батьків. Меер працював на контракті з кураторією освіти і доїжджав у пункти навчання в Дзежгоні та Моронгу (імовірно, школа №4). Андрій Наконечний вказує що на той час ентузіазм згас, створення незалежної України вплинуло розхолоджуючи, поширився споживацький підхід.

10 квітня відбувся візит Головної управи ОУП до Ельблонга. Зібралися голови всіх місцевих гуртків. Ельблонжане допомагали у відбудові ярославської та корчминської церков. Вони ж віджали на молодіжні ярмарки до Гданська. Гурток ОУП у Ельонках (Марія Павлище) мав 20 членів. У сусідньому селі Рихлікі 5 передплатників «Нашого слова». Дзежгонь – на навчання української мови ходить близько 30 дітей. Вчить вчитель з України (Б. Меер). Керівник гуртка Ірина Олешкевич. Пшезмарк з 12 вчителів місцевої початкової школи – 6 українці, але немає пункту навчання української мови. Cело Яжень населене виключно українцями, які тримаються Лельковського гуртка Андрія Ожеховського. Місцева особа – Анна Логін. Беньково (Браневський повіт) – гурток з 11 осіб, який очолює Іван Бонцюх. 114 осіб у Лелькові входять до ОУП. Цей гурток є центром українства на Браневщині. Андрій Ожеховський – лідер цього осередку дуже вимогливий. Виїзд до Олександрова-Куявського, Ярослава, заснування гуртка українських політв’язнів, вечір Ліни Костенко, зустріч з послом України, кутя, Маланка, висилка українських матеріалів до української громади Калінінграду, що дуже зрусифікована та багато іншого. Громада Лелькова облаштовувала в одному з будинків свою церківку. Гданська ланка очолювана Павлом Кремінським це, головним чином, студенти. 30 дітей навчаються українській мові. Новоткі – тут залишилися лише старші люди, яких представляв Станслав Сологуб. Шимборський гурток очолюваний Олександром Басарабом мав 29 членів. Ланка з Стегни їздить до с. Корні, звідки багато родом та Білого Бору. Допомагали, висилаючи сільськогосподарську техніку в Україну. Голова Іван Назар. Маженцино – Богдан Фолюсевич – пункт навчання української мови, 50 особова ланка. Глембоцьк – 21 особа, голова Ірина Омелян, Бранево – 95 членів, голова Ярослав Келлер. Власними зусиллями утримується домівка. Вона фінансується за членські внески. Добрі контакти з українцями Калінінграду (їх було 100 тис.). Тут виступає художній квартет «Мрія» з Калінінграду. Пененжно – 62 гуртка. Для зустрічей гуртка та проб бандуристок використовується церковне приміщення. 4 гуртки: Маркуси, Вільчента, Дружно, Кемпнево – не проявляли активності. 28-й Дитячий конкурс в Ельблонгу. На цьому фестивалі відійшли від журі та нагород. Приймали участь діти з Сянока. В Стегні діяв пункт навчання української мови (певно при школі?). Тут навчав музиці В. Кохановський. Його зусиллями існував гурт «Фурфур’ята», були діти з Ельблонга, Моронга, Маженцино, Заброста Великого, Залізної гори, Дзежгоня та Бранева.

31 липня візит делегації міста Тернополя. 12 жовтня 1994 р. рок з України в кінотеатрі «Орел» на вулиці Grunwaldska в Ельблонгу. Червень – закінчення шкільного року в світлиці, екскурсія дітей з Ельблонга до Білого бору, фото біля пам’ятника Тарасу Шевченку. 11 грудня збір Ельблонзького відділу ОУП в світлиці. Звіт виголосив голова Ельблонзької ланки ОУП Андрій Наконечний.

1995 р.

09.01. – Святвечір в домівці зорганізувала катехетка сестра Анна. 14.01 – Маланка.

21.01 – святвечір для українців з Ельблонга в домівці. 04.02 – концерт хору «Журавлі» в костелі св. Миколая в Ельблонгу.

Гастролі хорової капели «Лемковина» зі Львова: 23 березня Моронг, – , 24 березня Гданськ, , 25 березня у Браневі , 26 березня – . Того ж дня у Ельблонгу в музичній школі.

16.03 – конференція вчителів української мови вів новопокликаний методист української мови Андрій Дудак. Показовий урок вів ельблонзький вчитель Богдан Маєр. У конференції приймало участь 10 вчителів 16 шкіл, де велося навчання українській мові: Стегна, Осташево, Бранево, Загайє, Лельково, Глембоцьк, Желязна Гура, Мінгайни, Плюки (нерозбірливо – І. Парнікоза), Пйотровець, Пакоше, Пененжно, Дзежгонь, Пасленк та Ельблонг.

У самому Ельблонгу було близько 150-ти українських родин.

3-4 червня в будинку культури в Ельблонгу пройшло 29 дитяче свято декламації, музики та співу (671 сторінка). У механічному технікумі в Ельблонгу виступала Пікардійська терція.

1996 р.

13.01 – Маланка в садибі ПОД на вулиці Хороброго.

1997 р.

15 фестиваль української культури в Перемишлі на стадіоні «Полонія». Пожертви українців Ельблонга на відбудову Успенського собору та Михайлівського золотоверхого монастиря.

1998 р.

24.01 – Маланка в світлиці ПОД на вул. Chrobrego, грала «Зоря» під керівництвом Романа Мачишина. Головним чином, молодь.

1999 р.

2 січня – виступ гурту «Голос» з Чернівців у старій церкві після служби. 12-13.06 – 33 дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі. Зала «Полонії» по вул. Kościuszki – футбольний турнір. Концерт дітей з фольклорної студії «Гердан» та театру «Голос», зокрема в Ольштина в

2000 р.

4 березня – танцювальна забава у світлиці ПОД. Виручені кошти на допомогу потерпілим від повені в Гурові-Ілавецькому українським родинам. 14 квітня – музей в Ельблонгу відкрив виставку «Українська писанка – сила традиції».

2001 р.

09.09 – в галереї «El» виступав хор «Журавлі».

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

12.10 в духовній семінарії в Ельблонгу проходила одна з сесій наукової конференції «Греко-католицька церква на Вармії і Мазурах у контексті минулого і суспільно-політичних змін в Польщі», 11-14.10 2006 р.

2008 р.

5 квітня засідання ради відділу ОУП у Ельблонгу в світлиці. Існувало 10 пунктів навчання українській мові з 10 вчителями. На весняному театральному фестивалі були присутні українські театри. Забава 17 травня у офіцерському казино по . 17-18 травня – 42 дитячий фестиваль. Цього разу в театрі Севрюка та розважальному парку «Нова Голландія». Були колективи з Маженцино, Нового Двору, Осташева, Мікошева, Лемборка, Братошиць, Стегни, Оструди та навіть з Більська-Підляського. Гостями були колективи з Тернополя. 26 травня – візит генерального консула України Медовнікова до домівки ОУП в Ельблонгу. 18 червня – урочисте закінчення шкільного року – у старій церкві а потім домівці ОУП вручені свідоцтва про закінчення курсу релігії та української мови. Мові вчив Роман Листв’як. 5-15 липня група дітей з Ельблонга перебувала на літньому таборі у Тернополі. 12-13 липня – 19 фестиваль української культури в Сопоті у лісовій опері. Концерт духовної музики у греко-католицькому соборі в Гданську. 6-та «Бесіда культур Сходу» (2008 р.) пройшла у екологічному парку. На наступний рік в Екологічному парку обіцяли збудувати дерев’яну сцену. Згадується голова місцевого гуртка О. Кравецька. В рамках фестивалю у виступив хор «Солі Део» з Львова. На святі виступав також гурт «Калина», який існував при школі з навчанням українській мові в Пасленку.

8 серпня в галереї «El» консул України в Гданську відкрив виставку присвячену 75-тим роковинам Голодомору 1932-33 рр. 29 листопада футбольний турнір молодіжних команд. 30 листопада звітно-виборча сесія гуртка ОУП в Ельблонгу. На голову обрано Андрія Шмігельського.

2009 р.

18 січня Святвечір у світлиці. Вертеп дітей з громади обійшов українські помешкання Ельблонга та навколишніх сіл. 11 березня – помер у Гданську Павло Кремінський. Його відспівували в в Гданську – похований на . Частина кватери 70 призначена для поховання осіб православного віросповідання, інша частина – греко-католиків. 22 березня Шевченківський вечір у світлиці ОУП в Ельблонгу.

Василь Вербовий спів-засновник гурту «Свояки» (починався як ансамбль Б. Фолюсевича та В. Пержило) упокоївся в Торонто 28 березня 2009 р.

28 березня звітно-виборча сесія ОУП у Ельблонгу. На цей час Гданський гурток перейшов до Поморського відділу ОУП. Непевність була щодо гуртку в Толькміцьку де було 4 особи. На цей час у відділу в Ельблонгу були домівки у Браневі, Пасленку та Ельблонгу. Членом Ельблонзького відділу ОУП був Мирон Сич. Вийшло інтерв’ю з головою Ельблонзького відділу Іриною Будзинською. Відділ діставав проекти від ЄС та польського уряду. 5-6 вересня 7-ма Пасленська «Бесіда культур сходу». У Пасленку виступали «Гайдамаки», а вчитали вірші отця Яна Твардовського. 10-11 жовтня у Перемишлі в готелі «Громада» відбувся 6-тий з’їзд ОУП, у якому приймали участь три делегати з Ельблонга: Андрій Шмигельський, Мирослав Притула та Ірина Будзинська. Притулу та Будзинську вибрали до складу Головної ради ОУП.

2010 р.

16 січня Маланчин бал у офіцерському казіно на вул. Mierosławskiego (комплекс кошар на вул. Saperów). 24.01. Святвечір та вертеп в світлиці в Ельблонгу. 28.02. в Ельблонзькій світлиці виствпав з доповіддю про руйнування церков на території Люблінщини Григорій Купріянович. 17 березня з головування відділу ОУП в Ельблонгу відійшла Ірина Будзинська. Кандидатами на голову, які відмовилися були Мирослав Притула, Андрій Наконечний, Оксана Кравчишин та ін. 21 березня Шевченківський вечір в світлиці ОУП в Ельблонгу. 22-23 травня 44-й дитячий фестиваль у Ельблонгу. Дитячий фестиваль започаткував Павло Кремінський, продовжував Андрій Наконечний, а його хресною мамою була Ірина Будзинська, яка переїхала до Ельблонга у 1980-ті рр. Були представлені Поморська Весь, Залізна Гора, Маженцино, Стегна, Осташево, Новий Двір, Ельблонг, Бартошиці, Новиця (Браневський повіт), Венгожево, Пасленк, Пененжно, Гданськ та Лемборк. Діяло 12 пунктів навчання український мові. 4 вересня – 8-ма «Бесіда культур сходу» в Пасленку. «Калина» – дитячий ансамбль при пункту навчання українській мові у Пасленку. 14 футбольний турнір. Футболісти з України Антін Колосов (з Запоріжжя) та Микола Дремлюк (з Вінниці), які грають в «Olimpia Elbląg». 27 листопада Зустріч з ветераном УПА Йосипом Мица в світлиці в Ельблонгу. 18 грудня помер Роман Жолундек (похований на кладовищі Дембиця) – завдяки ньому в 1980-х рр. народилася нова хвиля української молоді.

2011 р.

22 січня. Святвечір в ельблонзькій світлиці. Андрій Шмигельський голова гуртка в ОУП у Ельблонгу. Карнавальний бал в Ельблонгу.

27 березня Шевченківський день у світлиці, декламування.

22-23 травня – 45-тий дитячий фестиваль української культури (імовірно, в театрі Севрюка): Ельблонг, Гданськ, Лемборк, Пасленк, Гавлики-Вельке, Круклянки, Годково, Новиця, Млинари, Вільчента, Маженцино, Моронг, Стегна, Мікошево, Осташево, Новий Двір, Поморська Весь та Лельково вислали учасників. Виступав також театр з Коломиї. Фігурує Ірина Будизинська колишній голова відділу ОУП в Ельблонгу, яка багато років займалася фестивалем. 22 травня було освячений наріжний камінь на місці, де наразі стала нова ельблонзька церква. Посвячення виконав митрополит Іван Мартиняк.

10 червня в світлиці в Ельблонгу відбулася зустріч ельблонзької ланки Спілки українців-політичних в’язнів та репресованих. Почесним гостем зборів був колишній вояк УПА Роман Завадзький, псевдо «Кавка». Правдиве ім’я Петро Бушко з Карова біля Угнова. Він колись мешкав у Ельблонгу, але потім емігрував до Торонто в Канаді. Він розповів як втік з Червоної армії в 1944 р. В бою з більшовиками отримав важке поранення, в 1947 р. перебрався на Ельблонщину.

28-червня-1 липня 20 фестиваль української культури в Кошаліні – амфітеатр.

6-7 серпня «Прикордонні зустрічі» у Браневі (міський спортивний центр) та Глембоцьку поблизу озера. Задується багаторічний голова лельківської ланки ОУП Андрій Ожеховський. Виступав соліст , українець Анатолій Шевчук. Під час фестивалю відбулося богослужіння біля .

3-4 вересня «Бесіда культур сходу» у Пасленку. Перший день в екологічному парку, а другий в , де виступав хор «Волинь» з Луцька. Захід підтримав та відвідав бургомістр Пасленка.

10 вересня відбулася зустріч активу ОУП Ольштинського, Гданського та Ельблонзького відділів ОУП з приводу передвиборчої ситуації та підтримки Мирона Сича на депутата Польського сейму. Поміж іншими фігурують голова мазурського відділу ОУП Степан Мігус та голова поморського відділу Єлизавета Кремінська.

1 жовтня 2011 р. відбулася інтеграційна зустріч членів ОУП в Ельблонгу та українців з Бранева, Пененжна та Лелькова. Відбувся молебень до копії ікони Двері Милосердя з Ярослава, потім було частування в місцевій світлиці. 9 жовтня в день виборів ельблонжани пригостили в світлиці українців, які приїхали підтримати на виборах українського кандидата Мирона Сича.

03 грудня концерт українського гурту «Атмасфера» в . 11 грудня у старій церкві учні з Гурова-Ілавецького провели захід присвячений Голодомору 1932-33 р.

2012 р.

Маланчин бал у залі у Ельблонгу. 15 січня 2012 р. українська громада Ельблонга згідно з юліанським календарем відсвяткувала Новий рік. На традиційній Маланці під музику ансамбля з Луцька відпочивало 165 осіб. Окрім ельблонжан можна було зустріти друзів з Бранева, Пененжна, Стегни, Пасленка, Гданська, Вроцлава, Лемборка та навіть далекої Канади. Забава тривала до 4 години ранку. Збір з забави призначено на будівництво нової церкви у Ельблонгу.

22 січня – в домівці відділення ОУП провели святвечір.

25 лютого відбулася карнавальна забава в домівці ОУП в Ельблонгу.

11 березня Шевченківський концерт в будинку музичної школи. Гостем ельблонжан був оркестр Волинського академічного театру з Луцька. Артисти театру виконали кілька пісень на слова Шевченка. В концерті також прийняли участь представники української громади Ельблонга; дует: „Зоря”, молодь та чотири-літня дівчинка Даруся Концерт відвідало близько 230 глядачів.

26-27 травня 46 дитячий фестиваль в Ельблонгу на сцені театру ім. Севрюка. W sobotę 26 maja o godz. o godz.10,00 uroczyste otwarcie festiwalu – wstęp wolny. O godz. 17,30 – bajka dla dzieci „Kotyhoroszko” w wykonaniu gościa festiwalu – Teatru im. I. Ozarkewycza z Kołomyi. W niedzielę o godz. 10,00 Koncert galowy – wstęp 20 zł. O godz. 16,00 komedia muzyczna: ” Jak nasi dziadowie chodzili na kawalerkę” w wykonaniu teatru z Kołomyi. Bilety po 25 zł.

W niedzielę 27 maja piłkarska reprezentacja ukraińskiej gromady miasta Elbląga rozegrała mecz z drużyną elbląskiego teatru. Mecz zakończył się wynikiem 14: 8 dla drużyny ukraińskiej. Zachęcamy do obejrzenia fotogalerii z meczu. Nasza drużyna grała w składzie: Michał Ożubko, Mirosław Dańczyszyn, Mirosław Prytuła, Michał Hrycyna, Jarosław Żołądek, Łukasz Żołądek, Darek i Łukasz Gryckowie, Andrzej Szmigielski.

17 червня відбулося свято української пісні в Годкові. Спочатку відслужили молебен під хрестом де зараз стоїть перенесена церква, потім перейшли на ділянку пана Ожубки, де збирали церкву. Святкування продовжилося на стадіоні у селі.

10-та «Бесіда культур сходу» в Пасленку. Виступи відбувалися в Екологічному парку та на сцені біля замку.

26 серпня Андрій Шмигельський з Ельблонзького відділу ОУП запросив хор «Мереживо» з Сарн, який виступав у Циганку (Желіхово) з оказії 60-ї річниці парафії і до Ельблонга. Тож цей хор виступив також після недільної служби у старій церкві в Ельблонгу. W niedzielę 19 sierpnia, po liturgii liczna rzesza parafian miała możliwość wysłuchania koncertu w wykonaniu w/w chóru. Artystki wykonały kilka patriotycznych i narodowych pieśni.

2 вересня в Народному домі в Перемишлі відбувся з’їзд спілки українців-політв’язнів та репресованих, куди прибули делегати з Ельблонга.

7 жовтня згідно з кількалітньою традицією проведено інтеграційну зустріч ельблонжан з українцями з Журавця, Кшевська, Маркус та ін. у Кшевську. Організатором був Андрій Шмигельський з Ельблонзького відділу ОУП. Tego roku po raz pierwszy odbył się on w Krzewsku w posiadłości pana Adama Harasyma. Mimo niesprzyjającej pogody w imprezie wzięło udział ok. 40 osób. Zapłonęło ognisko, było pieczenie ziemniaków oraz kiełbasek, panie przygotowały bigos i ciasto. A tam gdzie bawią się Ukraińcy – nie brakuje i pieśni. Pan Adam tak umiejętnie zorganizował imprezę, że wszyscy byli zachwyceni. Obiecaliśmy sobie solennie, że będziemy podobne imprezy organizować kilka razy w roku.

20-21 жовтня «Українські барви пограниччя» у Браневі. Це продовження ідеї пікніку в Глембоцьку.

14 жовтня у греко-католицькій парафії в Ельблонгу розпочалася катехизація для молоді та дорослих. Наслідуючи проповідь патріарха Святослава про духовну віднову парафії та відродження вірних, з благословення Митрополита Перемишльсько-Варшавського о. архієпископа Івана Мартиняка та на запрошення настоятеля о. Анджея Сроки, катехизацію провели члени неокатехуменальної спільноти з Гданська та греко-католицької неокатехуменальної спільноти з Ельблонга.

3 листопада. Вже шістнадцять років у нашому місті організовується футбольний турнір серед українських дитячих команд. Цього року він відбувся 3 листопада у спортивній залі на вул. Kościuszki. Окрім дітей з парафії Ельблонга, у ньому взяли участь ще десять команд, зокрема з Лемборка та Бань Мазурських. Перше місце посіла команда із сусіднього Пасленка, яка у фінальному матчі з пенальті перемогла команду з Бранева.

На запрошення ректора о. д-ра Ґжеґожа Пухальського в свято Непорочного Зачаття Богородиці св. Анною (07 грудня) в Ельблонській духовні семінарії відслужена літургія в візантійському обряді. Слово Боже про Непорочне Зачаття Богородиці виголосив о. митр. Андрій Сорока. Оправу музичну приготував хор з греко-католицької парафії у Пасленку диригентом якого є Андрій Кушка. Була це історична подія – перша візантійська літургія впродовж двадцятиліття ельблонської єпархії.

23 грудня 2012р. після другої служби до старої ельблонзької церкви завітав св. Миколай. Діти чекали його з великим нетерпінням. Після сердечного привітання гость з неба перейшов до дарування подарунків найменшим парафіянам. На щастя, всі діти поводилися добре, і для кожного з них у мішку св. Миколи був подарунок.

28 грудня у парафіях Пасленк та Ельблонг при нагоді різдвяної сповіді. відбулась приміційна Божественна Літургія новоєрея о. Богдана Крика. Отець Новоєрей у проповіді наголосив на важливості таїнства сповіді в житті кожного християнина. Проповідник навів приклад предтечі Івана Хрестителя, котрий приготовляв путь Спасителеві і закликав до навернення. Після Божественної Літургії відбулось благословення з накладанням рук а на пам’ятку кожний одержав приміційний образ від о. Богдана. Таїнством покаяння служили: о. митрат Андрій Сорока – місцевий настоятель, о. декан ельблонський Ярослав Гостиеський, о. Іван Галушка та о. Роман Стороняк.

2013 р.

Маланка 2013 пройшла 19 січня в залі: „Eden” по вул. Królewieckiej. До танцю грав гурт „Hopak” з Ольштина. 19 stycznia Ukraińcy Elbląga i okolic zgodnie z wieloletnią tradycją spotkali się na Noworocznym Balu; „Małance”. Dla ok. 140 osób do tańca przygrywał zespół: „Hopak” z Olsztyna. Szczególnie licznie przybyła nasza młodzież. Bawiliśmy się wyśmienicie a ukraińskie pieśni brzmiały aż do białego rana.

20 stycznia wraz z zaproszonymi gośćmi – przedstawicielami władz miasta oraz Towarzystwa Przyjaciół Lwowa zebraliśmy się w naszej świetlicy na tradycyjną „Kutię”. Proboszcz miejscowej parafii ks. Andrzej Sroka złożył wszystkim obecnym życzenia świąteczne, następnie podzielono się prosforą. Zabrzmiały piękne ukraińskie kolędy. Świetlicę tego dnia odwiedziły dwie grupy kolędników: najpierw dziecięca a następnie młodzieżowa, która akurat wróciła z”wojaży” po okolicznych parafiach. Zapraszamy do obejrzenia zdjęć ze spotkania.

Вірні парафії в Ельблонгу в м’ясопусну неділю мали змогу дивитись документальний фільм про життя і служіння о. Василя Шевчука, який протягом 1945 – 1948 років, був капеланом Перемиського Куреня УПА під псевдом “Кадило”. Глядачі мали змогу поставити запитання до режисера Тараса Бабенчука, котрий приїхав разом з композитором музики до фільму Романом І. Дроздом.

23 лютого українська громада міста Ельблонг мала нагоду взяти участь у неординарній культурній події. На малій сцені Ельблонгського театру відбулася вистава: «Мина Мазайло» Миколи Куліша у виконанні Українського молодіжного театру: «Nawpaky» з Гданська. Молоді актори дуже професійно представили трагічний фарс, що відтворює дилеми української інтелігенції 1930-х років. Залишається тільки пошкодувати, що через обмежену кількість місць у залі виставу змогли подивитися лише 90 осіб.

22 березня відбувся футбольний матч між Польщею та Україною на Національному стадіоні у Варшаві. У рамках відбору на Чемпіонат світу з футболу команди грають в одній групі. Оскільки вболівальників серед української громади міста Ельблонг не бракує, ельблонжане вирішили організувати поїздку на матч, зустрілися з мешканцями Гданська, Нового Двору та Пасленка, орендували автобус і з 50 людьми поїхали до Варшави. Вважаємо, що саме завдяки нашим гарячим вболіванням збірна України виграла. На матчі між уболівальниками панувала чудова атмосфера. Польські та українські вболівальники дружньо спілкувалися між собою, фотографувалися разом, обмінювалися шарфами.

13 квітня у домівці ОУП в Ельблонгу відбулося щорічне «Шевченківське свято». Українська громада міста Ельблонг зібралася, щоб вшанувати пам'ять Тараса Шевченка – найбільшого поета нашого народу. Першим виступив Микола Тадра, який продекламував вірш: «Іван Підкова», потім діти з навчального пункту української мови пригадали кілька віршів поета. Родзинкою програми стала вистава «Смерть Шевченка» за твором Івана Драча у виконанні театру «Nawpaky» з Гданська.

12 травня 2013 минає шоста річниця від упокоєння блаженної пам’яті о. митрата Івана Яреміна. Народився 8 квітня 1910 року в Ланчині на Україні. Був випускником греко-католицької богословської академії у Львові. Висвячений на священика 15 лютого 1936 року Владикою Іваном (Бучком) в соборі св. Юра у Львові. В’язень концтабору у Явожні. Від 1949 р. проживав в Ельблонзі. Кілька останніх років перебував під опікою сестер василіянок у Пасленку. Організатор і перший парох греко-католицької парафії в Ельблонзі та Пасленку. У 1996 р. отримав гідність митрофорного протоєрея. Помер 12 травня 2007 р., похорон відбувся 18 травня у церкві в Пасленку. В річницю смерті в церкві в Пасленку та Ельблонзі відслужено літургію за священноєрея Івана та його дружину Любомиру. Після літургії відслужена панахида над гробом покійного, який знаходиться біля головного входу до церкви в Пасленку, в якій він довгі роки був настоятелем.

Священники з ельблонського деканату в день пам’яті прп. Теодозія – 16 травня зібрались у Циганку, щоб обговорити поточні справи у деканаті. Особливою темою була підготовка до XVIII Малої Сарепти та приїзду Блаженнішого Патріарха Святослава до Гурова Іл. в днях 28 – 29 червня 2013 р. Зустріч розпочалася Божественною Літургією, яку очолив місцевий настоятель – о. Іван Мар’як. Після літургії отці зібрались в катехетичному залі де розпочали робочий план соборчика.

У неділю Мироносиць 19 травня четверо дітей – Маргарета Чкуй, Дарія Мурашко, Віктор Мех та Олівер Кузьміч урочисто прийняли перше причастя. Дітей приготувала Олександра Беднаж.

У п’ятницю в 36 річницю упокоєння б.п. о. митрата Василя Гриника вірні парафії у Пасленку та Ельблонгу вшанували пам’ять о. митрата Василя Гриника. Чимало ельблонжан виводить своє коріння з парафії св. Миколая у Циганку де о. Василь був настоятелем в 1948-1966 роках. Пасленчани завдячують о. митрату відкриттям греко-католицької парафії 1959 р. Це завдяки його зусиллям, примас Польщі декретом від 20 лютого 1959 р. дозволив відправляти в східному обряді в Пасленку. Місію заснування станиці, а опісля парафії доручив о. Гриник, капелану в ельблонській лікарні о. Івану Яреміну, який першу літургію в Пасленку відслужив на свято Благовіщення 07.04.1959 р. Пасленчани в часі ювілею п’ятдесятиліття існування парафії 21 вересня 2009 р. вшанували о. митрата Василя Гриника називаючи вулицю біля церкви його іменем.

ХХVIII „Мала Сарепта” у Циганку. До церкви в Циганку 30 травня прибуло чимало дітей з ельблонського і ольштинського деканату та парафії у Ґданську. Діти прибули зі своїми опікунами на „Малу Сарепту”, щоб в цей вихідний день помолитись, відпочити та віддихнути морським повітрям. Свою зустріч діти почали божественною літургією яку очолив місцевий настоятель. Співслужили отці з ельблонського і ольштинського деканату. Була також нагода до сповіді. У церкві діти та опікуни мали змогу подивитись підготовлений патріаршою катехетичною комісією частину фільму про Таїнства Християнського Втаємничення – Таїнство Хрещення. На завершення Сарептяни вшанували пам’ять довголітнього пароха Циганка о. митрата Василя Гриника, котрий помер 31 травня 1977 р. оглядаючи мультімедіяльну презентацію по Його життя. Після Літургії дітей поділено на групи і почались ігри та забави під проводом сестер монахинь, катехеток та опікунів. Створено також групу з батьків, опікунів та молоді, котрі мали змогу почути мультімедіяльну доповідь про Східні католицькі церкви. Великий вклад в підготовку та ведення „Малої Сарепти” вложили вірні парафії Циганок, котрі приготували площу та зайнялись технічним підготування та задбали про харчування. Парафіяни Циганка спекли також пироги для всіх учасників. Коли діти пообідали всі переїхали до Стегни, щоб там віддихати та бавитись над морем. Коли повернулись до Циганка на прицерковній площі було вже розпалене вогнище де можна було запекти ковбасу.

25-26 травня 47-й дитячий фестиваль в Ельблонгу. Наймасштабнішим українським заходом, який циклічно організовують у Ельблонгу, є Дитячий фестиваль української культури, який цього року проводився вже в 47-й раз і зібрав рекордну кількість виконавців. 25-26 травня в нашому місті виступили близько 20 дитячих колективів з багатьох українських осередків Польщі. Тут варто підкреслити, що подія такого рангу не могла б відбутися без люб’язної підтримки керівництва театру Ельблонга, де цей захід проводиться вже кілька років. Окрім дводенних виступів дитячих колективів, суботнього вечора глядачі мали змогу переглянути виставу: «Наталка Полтавка» у виконанні Волинського академічного театру з Луцька.

15 червня пройшли перевибори керівництва Ельблонзького відділу ОУП. На той час діяло 16 гуртків з 384 членами. 292 дітей вивчало українську мову у 9 пунктах навчання. Лише в Дзежгоню було мало дітей та бракувало вчителя. Пройшли 47 дитячий фестиваль у Ельблонгу, 11 свято культур Сходу в Пасленку, «Українські барви пограниччя» в Браневі, Свято хліба у в Пененжні. Домівка ОУП на Грюнвальдській відремонтована і самоокупна. Адже так як тут діє пункт навчання українській мові місцева школа оплачує її оренду. Головою відділу ОУП було обрано Степана Дембицького.

31 серпня пройшла 11-та «Бесіда культур сходу» в екологічному парку в Пасленку.

Ельблонзькі парафіяни неодноразово брали участь в інтеграційних пікніках. Двічі вони проходили в Пецішеві, один раз у Кшевську, аж ельблонжане отримали запрошення на подібний захід від парафіян Циганка. І ось у неділю, 16 червня, кілька десятків ельблонжан автобусами чи власними автомобілями вирушили в дорогу. На місці зустріли доброзичливий прийом місцевих українців. Як це зазвичай буває на наших заходах – спільному співу не було кінця. Звичайно – пекли ковбаски, а місцеві господині подбали про різні смаколики Окрім парафіян обох громад, біля ватри розважалися гості з Лемборка та навіть зі США.

27 – 29 червня 2013 р. патріарх Святослав відвідав свою отару у діаспорі. В цій події брали участь також душпастирі та вірні нашої парафії з Ельблонга. В четвер 27 червня о. митрат Андрій Сорока та о. Роман Стороняк брали участь у панахиді за жертви Волинської трагедії з 1943 р. у василянській церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Варшаві. Центром візиту патріарха було відзначення 1025-ліття від хрещення Русі-України. Головні торжества відбулись у Гурові Ілавецькому. Відбулась зустріч з парафіяльними радами де були присутні і ельблонжани. Патріарха привітала делегація Неокатехуменальної спільноти з Ельблонга та Гурова Іл. На святкування парафіяни з Ельблонга прибули зорганізованим транспортом – автобусом та індивідуально – своїми машинами.

На празник Верховних апостолів Петра і Павла Вірні нашої парафії привітали о. Романа з нагоди 6 річниці рукоположення. Єрейські свячення о. Роман прийняв з рук б.п. кир Юліяна Ґбура у Стрию.

28 жовтня українська громада міста Ельблонг спільно з асоціацією «Ельблонг-Європа» організували майстер-клас під назвою «Майстерні української кухні». Захід відбувся у штаб-квартирі асоціації за адресою вул. Warszawska 55. Жінки з нашої парафії приготували понад 700 вареників, був також пиріг і крижівка, страва, зовсім невідома в польських домівках. Інтерес до поії був дуже високим, як з польського, так і з українського боку. На щастя, вареників вистачило на всіх, а пані, які готували наступні порції, цікаво розповідали про секрети української кухні. Під час заходу дощ припинився, тож вдалося розпалити багаття. Усі вийшли на вулицю, і, як це зазвичай буває на таких заходах, над річкою ельблонг понеслися українські пісні.

23 листопада вже в сімнадцяте відбувся турнір з дворового футболу серед юнаків-українці – середніх класів школи. Цього року в турнірі взяли участь такі команди: Лельково, Ольштин, Гурово Ілавецьке, Кандити та хлопці з Ельблонга, підсилені молодими гравцями з Брнева, Млинар та Осташева. Як виявилося, це посилення суттєво вплинуло на ельблонзьку команду, адже вона посіла друге місце на турнірі, що є найбільшим успіхом Ельблонга в історії турніру. Переможцем змагань стала команда з Гурова Ілавецького. Турнір проходив за коловою системою де кожна команда зіграла одна з одною.

Ukraińcy zamieszkujący w Polsce chcąc wesprzeć protestujących na kijowskim „Majdanie” oprócz pikiet pod ambasadą i konsulatami Ukrainy zorganizowali zbiórkę ciepłej odzieży, koców, namiotów itp a także środków finansowych. W tę akcję włączyła się ukraińska wspólnota naszego miasta. Worki z odzieżą a także zebrane w naszym mieście pieniądze – ponad 2500 złotych wraz z darami z sąsiednich parafii: Dzierzgonia i Cyganka w dniu jutrzejszym, tzn. 10 grudnia br. zostaną przetransportowane do Olsztyna, skąd w środę zbiorczym transportem wyruszą do Kijowa. W ten oto sposób показали своїм братам na Ukrainie, że nie są sami w tych trudnych chwilach.

Св. Миколай не забув про дітей з парафії Пасленк та Ельблонг. Прибув до дітей в Ельблонзі в день свого свята тобто 19 грудня а до дітей у Пасленку 22 грудня в першу неділю після свого свята. Віршами та піснями привітали діти доброчинця котрий приніс подарки. Для всіх вірних молодших та старших Миколай роздавав цукерки та святочні бажання. Св. Миколай заповів що ще вибирається до дітей з парафії Ґодково в Навечірія Різдва Христового після Великого Повечірія з Всеношним. Від цього богослужіння розпочнуться регулярні служби в новозбудованій дерев’яній церкві у Ґодкові.

2014 р.

В другий день Різдва Христового – Собор Пресвятої Богородиці і Обручника Йосифа завітали колядники до церкви в Ельблонгу. Був це винятковий Вертеп тому, що підготований не лише дітьми з пункту навчання української мови та катехези в Ельблонгу, але також їхніми батьками та вчителями. Діти беручи приклад зі своїх батьків дуже ревно приготувались. Коляди були співані при акомпанементі гітар, кларнету та звукових інструментів, котрі мали діти.

З огляду на жахливі події в Україні організатори відмінили карнавальний бал в Ельблонзі.

18 січня колядки в світлиці ОУП. Зима – театр Севрюка та відділ ОУП в Ельблонгу організовують збірку речей для Майдану. Виникають труднощі з їх пересилкою в Україну. Na wschodniej Ukrainie nie ustają walki. Gina ludzie, są ranni. Na szczęście naród ukraiński ma wielu przyjaciół także w Polsce. Właściciel ośrodka rehabilitacyjnego „Dobry Brat” z Osieka na Kociewiu na swój koszt rehabilituje grupę 28 ukraińskich żołnierzy z urazami neurologicznymi. Konsul Generalny Ukrainy w Gdańsku zwrócił się z prośbą do OUP O/Elbląg o zakupienie zimowych kurtek dla naszych chłopców. Czasu było niewiele, zachodziły obawy czy uda się zebrać niebagatelną kwotę ośmiu tysięcy złotych. Ale organizatorzy zbiórki nie docenili ofiarności naszych współbraci. W greckokatolickich parafiach Elbląga, Pasłęka, Dzierzgonia, Cyganka, Pieniężna, Pęciszewa, Susza oraz Braniewa zebrano kwotę daleko przewyższającą potrzeby. Wystarczyło i na zimową odzież i na symboliczne kieszonkowe dla rannych a także na protezy, min dla najbardziej poszkodowanego – p. Ołeksandra. Malo tego – wspólnie z „Dobrym Bratem” planujemy dofinansowanie rehabilitacji drugiej grupy rannych, która przyjedzie do Osieka w marcu. Przy okazji – serdecznie dziękujemy wszystkim braciom Polakom, którzy włączyli się do akcji zbiórki pieniędzy na protezy a także greckokatolickim wspólnotom z Lęborka i Bytowa.

W czwartek 20 lutego 25-osobowa grupa elblążan udała się do Gdańska na Mityng Solidarności z kijowskim Majdanem. Uroczystość przy Pomniku Solidarności organizowały organizacje pozarządowe Gdańska a także greckokatolicka wspólnota tego miasta. Była też liczna rzesza ludzi dobrej woli, w sumie ok. 600 osób. Obecni na mityngu przedstawiciele władzy zapewniali o poparciu dla protestujących na Majdanie, wierni obu obrządków modlili się wspólne za dusze poległych, odśpiewano hymn, wykonano kilka patriotycznych pieśni. Elblążanie byli pod wrażeniem solidarności i życzliwości społeczeństwa Gdańska dla dążeń Ukrainy do uzyskania pełnej niezależności i obalenia dyktatury byłego prezydenta.

Mimo piętrzących się problemów, głównie finansowych prace przy budowie nowej świątyni nie ustają. Właśnie udało się zakończyć kolejny etap – na górę wciągnięto kopuły wieńczące dach, na których ustawiono krzyż. W chwili obecnej trwają prace przy okładaniu kopuł złotą blachą.

W środowisku Ukraińców zamieszkałych w Polsce obecnie życie kulturalne prawie zamarło. Wszyscy z niepokojem відстежували wydarzenia na Krymie, і переживали про долю naszej drugiej Ojczyzny determinuje wszystkie nasze działania. Mimo to młodzież z naszej parafii przyjęła zaproszenie na turniej ukraińskich młodzieżowych drużyn, który odbył się w sobotę 15 marca w Górowie Iławeckim. Elblążanie po kilku zaciętych meczach zajęli niespodziewanie wysokie drugie miejsce. Zapraszamy do obejrzenia zdjęć z turnieju.

Dnia 6 kwietnia br w świetlicy OUP ельблонжане могли wziąć udział w koncercie poświęconym 200-tnej rocznicy urodzin największego Wieszcza Ukrainy – Tarasa Szewczenki. Tego roku gościem elblążan był dziecięcy zespół „Suziriaczko” z Olsztyna, którego kierownikiem jest p. Andrij Ciupa. Mali artyści przybyli do nas w imponującym składzie 26 osób. Chór wykonał kilkanaście utworów autorstwa naszego Poety. Widzowie byli mile zaskoczeni wysoki, poziomem wykonania. Widać było, że kierownik zespołu bardzo poważnie pracuje z dziećmi i wielkie mu za to brawa. Brawa także dla wykonawców jak również dla rodziców (licznie przybyłych ze swoimi pociechami) którzy rozumieją potrzebę pracy z dziećmi.

Ельблонзька парафія просить o wspieranie ludzi, którzy niedawno brali udział w obronie Majdanu a dziś często nie dysponują środkami do życia. Paczki do 20 kg zawierające odzież, żywność (oprócz konserw i produktów mięsnych), artykuły szkolne, środki higieny osobistej itp. można przesyłać bezpłatnie на адресу родини, która wspomagała trójkę elblążan z naszej parafii biorących udział w wydarzeniach na Majdanie. Obecnie państwo Popudribko zwrócili się do nas z prośbą o wsparcie weteranów Majdanu.

2 березня зустріч у світлиці з трьома ельблонжанами, які були на Майдані в Києві. Tak się złożyło w czasie najgorętszych wydarzeń na kijowskim Majdanie przebywali w tym mieście trzej młodzi parafianie z Elbląga. Pojechali tam jako wolontariusze organizacji „Otwarty Dialog”. Młodym elblążanom dane było znaleźć się w samym centrum ukraińskiej Rewolucji. Z narażeniem życia zaangażowali się oni min. w budowę barykad. Swoimi aparatami fotograficznymi uwiecznili te dramatyczne wydarzenia.

13 kwietnia 2014 roku na Placu św. Piotra w Watykanie odbyła się ceremonia przekazania symboli Światowych Dni Młodzieży – krzyża i ikony Salus Populi Romani. W wydarzeniu wzięły udział 2-osobowe delegacje, reprezentujące wszystkie polskie diecezje Kościoła Rzymskokatolickiego. Nie zabrakło także przedstawicieli młodzieży z Archieparchii Przemysko-Warszawskiej i Eparchii Wrocławsko-Gdańskiej. Jednym z delegatów naszej Archieparchii był przedstawiciel elbląskiej parafii – Michał Prytuła. Razem z młodzieżą pojechał o. Grzegorz Nazar z Gorlic. Przekazanie symboli Światowych Dni Młodzieży zostało przeprowadzone w czasie Liturgii sprawowanej przez Papieża Franciszka, podczas obchodów Niedzieli Palmowej. Dla każdego było to niezwykłe wydarzenie, które zostało uwieńczone spotkaniem z następcą św. Piotra. Ponadto delegaci mieli możliwość zwiedzenia zabytków Rzymu, a także brali udział w spotkaniu z młodzieżą z całego świata.

W sobotę, 10 maja teatr elbląski gościł na swojej scenie Teatr im. M. Zankowieckiej z Lwowa. Dzięki staraniom i życzliwości dyrektora, pana Mirosława Siedlera Ukraińcy z Elbląga a także okolic oraz wszyscy chętni mogli obejrzeć przedstawienie: „Opowieści o Iwanie znalezione w malowanej skrzyni”. Ta dosyć prosta ale jakże urokliwa historia o ukraińskim odpowiedniku Dyla Sowizdrzała bardzo się spodobała ponad pięćset osobowej widowni. Po przedstawieniu odśpiewano wspólnie hymn Ukrainy. Warto też zaznaczyć że zamiast biletów były rozprowadzane cegiełki a dochód z ich sprzedaży jest przeznaczony dla rodzin ofiar Majdanu.

17-18 травня 48-й молодіжний фестиваль на сцені театру імені Севрюка. 17-18 maja na gościnnej scenie elbląskiego teatru odbył się 48 Ukraiński Festiwal Dziecięcej Twórczości. Warto tu zaznaczyć że wielkim przyjacielem festiwalu jest dyrektor naszego teatru – p. Mirosław Siedler, który osobiście angażuje się w organizację imprezy. 25 zespołów dziecięcych z takich ośrodków jak: Warszawa, Przemyśl, Bartoszyce, Lębork, Młynary, Borzytuchom, Gdańsk, Pasłęk, Ostróda, Morąg, Lelkowo, Elbląg itd. zaprezentowało różne formy twórczości, od poezji, poprzez piosenki do dojrzałych form teatralnych.

W sobotę po występach zespołów dziecięcych licznie zebrana publiczność miała okazję zobaczyć przedstawienie: „Kiedy wzejdzie księżyc” w wykonaniu dziecięcego zespołu teatralnego z ukraińskiej szkoły im. M. Szaszkewicza z Przemyśla. W niedzielę oprócz licznych występów dziecięcych zebrani mogli wysłuchać patriotycznych pieśni w wykonaniu artystów muzycznego teatru z Tarnopola. Ponadto aktorzy podzielili się wrażeniami z tragicznych wydarzeń na kijowskim Majdanie. W trakcie festiwalu rozstrzygnięto również konkurs pod nazwą: „Zwyczaje i tradycje weselne mniejszości ukraińskiej w Polsce” organizowany przez Warmińsko-Mazurski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli oraz greckokatolicką parafię w Elblągu a także OUP Elbląg.

W latach 32-33 ubiegłego stulecia komunistyczna władza ZSRR doprowadziła do sztucznego głodu na ziemiach ukraińskich, wskutek czego ok. siedmiu milionów українців zmarło straszną, głodową śmiercią. Co roku, w listopadzie спільнота Ельблонга згадує ту zbrodnią, та молиться за dusze ofiar nieludzkiego reżimu. 30 listopada do naszej cerkwi zawitała młodzież z Górowa Iławeckiego. Mieliśmy okazję wysłuchać wierszy i pieśni nawiązujących do tamtych strasznych czasów.

Карнавальний Бал організований ОУП відбувся в суботу 24 січня. Початок – год 20. До танцю грав ансамбль „Гопак” з Ольштина.

22 listopada jak co roku organizowaliśmy w naszym mieście turniej piłkarski dla dzieci. Oprócz gospodarzy grały drużyny Kandyt, Górowa Iławeckiego, Lelkowa, i Gdańska. To właśnie gdańszczanie po raz pierwszy wygrali w turnieju pokonując nawet faworytów, drużynę z Górowa. Nasza drużyna w mocno odmłodzonym składzie krótko mówiąc…. zmieściła się w pierwszej piątce. Natomiast 13 grudnia młodzież z Elbląga brała udział w turnieju w Górowie Iławeckim. Mimo iż strzeliliśmy w turnieju najwięcej bramek i mieliśmy tyle samo punktów co zwycięzcy, zajęliśmy drugie miejsce. Zdecydowały punkty w bezpośrednim starciu.

21 grudnia, po drugiej liturgii, do naszej cerkwi zawitał Święty Mikołaj. Święty dobrze wiedział że maluchy są grzeczne, więc jego worek aż pękał od prezentów. Obdarowane dzieci deklamowały wiersze i śpiewały pieśni o szczodrości Gościa z nieba.

2015 р.

W niedzielę 18 stycznia zgodnie z obrządkiem wschodnim obchodziliśmy wigilię Jordanu, święta upamiętniającego chrzest Jezusa Chrystusa. O godz. 16,30 w świetlicy OUP przy ul. Grunwaldzkiej zebrała się spora grupa naszych parafian aby wspólnie pokolędować, Świetlica pękała w szwach albowiem odwiedzili nas kolędnicy – dwudziestokilkuosobowa grupa dzieci wraz z rodzicami przedstawiła scenkę nawiązującą do narodzin Zbawiciela. Byli także zaproszeni goście – państwo Markowscy z Osieka, którzy w swoim ośrodku rehabilitacyjnym opiekują si rannymi ukraińskimi żołnierzami,

Katolickie Kościoły Wschodnie obchodzą święto Teofanii (Objawienia Pańskiego) 13 dni po święcie Narodzenia Pańskiego. Teofania w Kościołach Wschodnich jest obchodzona we wspomnieniu Chrztu Pańskiego w Jordanie, stąd wywodzi się potoczna nazwa święta Jordan. W parafii Greckokatolickiej w Pasłęku obrzęd Wielkiego Poświęcenia Wody odbył się w Ekologicznym Parku, przy jeziorze miejskim. W elbląskiej parafii uroczyście obchodziliśmy święto Chrztu Pańskiego. Po Zaamwonnej Modlitwie Odbyło się tzw. Wełyke Wodoswjattja (Obrzęd Wielkiego Poświęcenia Wody), a następnie wierni zabrali poświęconą wodę do domów. Tym samym rozpoczął się także okres wizyt duszpasterskich w naszej parafii, który potrwa do święta Stritennia (Ofiarowania Pańskiego). Michał Prytuła.

Jak co roku w styczniu jest obchodzony tydzień modlitw o jedność chrześcijan. Jest to inicjatywa ekumeniczna , która ma swoje korzenie już w XIX wieku. Papież Leon XIII w 1897 roku w encyklice Satis cognitum zarządził, aby w tej intencji modlono się co roku przez 9 dni pomiędzy uroczystością Wniebowstąpienia a Niedzielą Pięćdziesiątnicy. W roku 1910 św. Pius X przeniósł te nabożeństwa na dni 18 – 25 stycznia. W obchodach uczestniczą przedstawiciele Kościołów Katolickich, Protestanckich i Prawosławnych. W tym roku po raz pierwszy przedstawiciele różnych denominacji chrześcijańskich spotkali się wspólnie 23.01 w Cerkwi Greckokatolickiej w Elblągu, aby razem modlić się o utraconą wskutek licznych rozłamów jedność. Obecni byli Bp Jacek Jezierski- ordynariusz elbląski Ks. Pastor Marcin Pilch z Kościoła Ewangelicko-Augsburskiego Pastor prezbiter Wojciech Gajewski z Kościoła Zielonoświątkowego we Fromborku Pastor prezbiter Witold Kantorek z Kościoła Zielonoświątkowego w Elblągu Ks. Kazimierz Klaban z Kościoła Polskokatolickiego Oraz nasi duszpasterze- o. mitrat Andrzej Sroka i o. Roman Storoniak Nabożeństwo składało się z fragmentów Godzin Kanonicznych (czasów) oraz hymnu „Z namy Boh” Kazanie wygłosił ks. Kazimierz Klaban z Kościoła Polskokatolickiego, a po zakończonym nabożeństwie wierni różnych Kościołów razem kolędowali.

22 березня Шевченківське зібрання в світлиці ОУП.

З 23.03 три дні вірні ельблонзької парафії готувалися до свята Воскресіння Христового через великопісні реколекції. Труд голосіння Слова Божого піднявся о. митрат Іван Піпка настоятель в Криниці, Новому Сончі та Снітниці. Парафіяни Пасленка та Годкова реколекції розпочали у четвер 26. 03 а завершили п’ятою неділею Великого Посту. „Батько” Сарепти, як переставив ведучого реколекцій парох о. митрат Андрій Сорока, дуже швидко знайшов спільну мову з дітьми та молоддю, яка часто канікули проводила на Сарептах у Команчі та в Новиці. О. митрат Іван наблизив дітям основи християнства а саме чим є віра і як її розуміти? І чи можна жити без неї? На ті і інші питання охоче відповідали діти. Парох з Криниці не обмежував своїх наук лише для дітей чи молоді але також викладав істину віри для всіх вірних парафії Ельблонга та Пасленка.

Na zaproszenie uczniów z Gimnazjum im. Jana Pawła II w Tolkmicku grupa przedstawicieli ukraińskiej społeczności wzięła udział dnia 24.04.2015 r w wieczornicy poświęconej mniejszości ukraińskiej zamieszkującej okolice tegoż miasta. Młodzież szkolna przygotowała krótką prezentację multimedialną poświęconą Ukrainie a także społeczności ukraińskiej zamieszkałej w Polsce. Następnie poproszono o głos zaproszonych gości. Pytano o życie Ukraińców w Polsce, nie unikano też trudnych tematów. Przedstawiciele ukraińskiej społeczności Tolkmicka zaprezentowali młodzieży stroje ludowe a przy dźwiękach żywej, ukraińskiej muzyki można było spróbować tradycyjnych potraw naszej kuchni.

8 травня шестеро дітей початкової школи з парафії у Eльблонгу приступили перший раз до св. тайни сповіді. Після пригадання основних правд віри та катехизму діти приступили з трепетом серця по тайни Покаяння, щоб поєднатись з Богом. У неділю Самарянки 10 травня семеро дітей прийняти урочисто перший раз причастя. У неділю не тільки діти але також і батьки хвилювались як їх діти перейдуть цей важливий день у своєму житті. Дітей підготовлювала п. Олександра Беднаж.

16-17 травня пройшов 49 дитячий фестиваль в Ельблонгу. O jej popularności wśród ukraińskiej społeczności w Polsce świadczy fakt, iż co roku przybywa chętnych by wziąć w niej udział. W tym roku widzowie mieli możliwość zobaczyć grupy dziecięce z:Pasłęka, Nowicy, Gdańska, Przemyśla, dalekiej Łemkowszczyzny, Olsztyna, Lelkowa, Godkowa, Lęborka, Borzytuchomia, Węgorzewa, Bartoszyc, Wilcząt, Młynar, Dobrego Miasta, Kandyt, Ostródy, Wydmin, Pieniężna, Bytowa, Kruklanek oraz oczywiście z Elbląga. W czasie dwóch dni, na scenie elbląskiego teatru dzieci prezentowały różnego rodzaju formy artystyczne. Śpiew, taniec, bajki, kabaret. Dla wielu z nich występ na prawdziwej scenie był autentycznie niezapomnianym przeżyciem. Widzowie wytrwale przez dwa dni oklaskiwali małych artystów. Gościem festiwalu był teatr z Tarnopola, który dał aż dwa przedstawienia – w sobotę bajkę dla dzieci: „Kaczątko Puszek i kogut zadziora” a w niedzielę zabawną komedię angielską: „Miodowy miesiąc na 100%”.

W ramach projektu „Kałynowi mosty” ukraińska społeczność naszego miasta mogła gościć dnia: 24 maja br. grupę czterdziestu dziennikarzy z różnych miast Ukrainy. Przedstawiciele mediów co jakiś czas przyjeżdżają do Polski aby zapoznać się z działalnością i osiągnięciami diaspory. Następnie poprzez felietony i reportaże zamieszczane w swoich gazetach przybliżają tę tematykę mieszkańcom Ukrainy. Ok. godz. 11 podejmowaliśmy gości w naszej świetlicy przy ul. Grunwaldzkiej. Padło dużo pytań odnośnie funkcjonowania ukraińskiej społeczności w Elblągu. Dziennikarze prosili także o wypowiedzi na temat życia w Unii Europejskiej albowiem na Ukrainie wciąż pokutują pewne stereotypy i obawy, z którymi dziennikarze chcieliby się zmierzyć na łamach swoich czasopism.

Na zakończenie potkania, w świetlicy odbył się krótki koncert, następnie goście przejechali na plac budowy naszej nowej świątyni, gdzie oczekiwał na nich ksiądz proboszcz, który zapoznał ich z zaawansowaniem prac. W czasie krótkiej wizyty gospodarze niejednokrotnie podkreślali, że Ukraińcy w Elblągu spotykają się z życzliwością i poparciem władz miasta oraz mieszkańców.

W czwartek 04 czerwca 2015 r. w parafii greckokatolickiej p. w. św. Mikołaja w Cyganku-Żelichowie po raz 30-ty odbyła się Mała Sarepta. Pierwsza Sarepta miała miejsce w 1985 roku i wzięli w niej udział studenci i licealna młodzież. Z czasem wiek uczestników ulegał obniżeniu. Dzisiaj do Cyganka-Żelichowa na Małą Sareptę przyjeżdżają całe rodziny, dzieci, młodzież oraz starsi. W rodzinnej atmosferze spotykają się ludzie północnych dekanatów obydwu eparchii Kościoła Greckokatolickiego. W tym roku do Cyganka mogło przyjechać od 400 do 550 uczestników. Szczególnym gościem na tegorocznej Sarepcie był o. Rostysław Pendiuk przewodniczący Komisji d.s. Duszpasterstwa Młodzieży Kościoła Greckokatolickiego w Ukrainie oraz o. Grzegorza Nazara koordynatora SDM Kraków 2016 oraz przewodniczącego Komisji Duszpasterstwa Młodzieży Archidiecezji Przemysko-Warszawskiej. Najważniejszym wydarzeniem tego dnia jest Boska Liturgia, której przewodniczył o. Rostysław Pendiuk. W homilii o. Paweł Potoczny proboszcz parafii zwrócił uwagę zgromadzonych na posłannictwo – apostolstwo każdego chrześcijanina „Wszyscy jesteśmy posłani przez Jezusa Chrystusa, by głosić światu obecność Boga. Radość z faktu, że Bóg zwyciężył Szatana i śmierć ma charakteryzować chrześcijan, a największą i najszczerszą radością jest dziecięca radość!” Wierni mieli także okazję do skorzystania z sakramentu pokuty i pojednania, który jest darem Bożego Miłosierdzia i jest zwycięstwem nad grzechem. Po zakończeniu Boskiej Liturgii o. Mitrat Jan Łajkosz – przewodniczący Katechetycznej Komisji Archidiecezji Przemysko-Warszawskeij wręczył nagrody zwycięzcom artystycznego konkursu p.t. „Mój Kościół mój Naród”.

12 липня у Пасленку біля церкви було організовано урочисте прощання з отцем Романом Стороняком, який був переведений настоятелем до парафії Моронга та Орнети. W niedzielę 12 lipca po liturgii nastąpiło uroczyste pożegnanie powszechnie lubianego „wikarego” a także jego rodziny. Były kwiaty, życzenia, podziękowania. A o godz. 12, w Pasłęku, na placu obok plebanii zebrało się ok 200 osób z pasłęckiej, elbląskiej i godkowskiej parafii aby ” po naszemu” pożegnać rodzinę Storoniaków. Wspominaliśmy, różne wspólnie przeżyte chwile, przy dźwiękach akordeonów zabrzmiały pieśni, najpierw w wykonaniu pasłęckiego chóru a potem wszystkich obecnych. Na szczęście Morąg od Elbląga dzieli niewielka odległość i na pewno niejednokrotnie będziemy widywali ks. Romana. Отець Роман був автором багатьох матеріалів розміщених на парафіальній сторінці.

На місце Романа Стороняка вікарієм до ельблонзької парафії прийшов Ігор Губач. Ks. Igor Hubacz – ur. 17.08.1990 r. Pochodzi z parafii Podwyższenia Krzyża Świętego w Górowie Iławeckim. Ukończył gimnazjum oraz liceum ogólnokształcące w Zespole Szkół z Ukraińskim Językiem Nauczania w Górowie Iławeckim. W 2009 r. wstąpił do Metropolitalnego Seminarium Duchownego w Lublinie. Przez trzy ostatnie lata uczył katechezy przy greckokatolickiej parafii w Lublinie oraz prowadził seminaryjną stronę internetową, a także aktywnie działał w Stowarzyszeniu Bractwa Młodzieży Greckokatolickiej Sarepta. Seminarium ukończył w kwietniu 2015 r. broniąc na ocenę bardzo dobrą z wyróżnieniem pracę magisterską pdt „Stowarzyszenie Bractwa Młodzieży Greckokatolickiej Sarepta w służbie katechezy”. W czerwcu wstąpił w związek małżeński z Ewą Łychacz. 14 czerwca 2015 r. otrzymał święcenia diakonatu w Przemyślu z rąk Metropolity Przemysko-Warszawskiego J. E. Abpa Jana Martyniaka, a 21 czerwca 2015 r. w swojej rodzinnej parafii w Górowie Iławeckim otrzymał święcenia prezbiteratu z rąk J. E. bpa Eugeniusza Popowicza. Z dniem 1 lipca 2015 r. roku decyzją Metropolity Przemysko-Warszawskiego został skierowany jako wikariusz do posługi w parafiach greckokatolickich p.w. Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Pasłęku, p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela w Elblągu oraz parafii p.w. Opieki Matki Bożej w Godkowie.

22 серпня по недільній службі в старій церкві виступив гурт «Мереживо» з міста Сарни. Виступ був присвячений святу Незалежності України. Пізніше гурт дав концерти також у Пасленку, Моронгу та Доброму Місті. На закінчення виступів у Циганку було влаштовано спільний пікнік біля церкви за участі артисток. W tym roku udało nam si zaprosić kobiecy chór „Mereżywo” z miasta Sarny. Panie po niedzielnej liturgii 22 sierpnia wykonały w naszej cerkwi kilka pieśni, zarówno patriotycznych jak i religijnych. Obecni słuchając chóru nie kryli wzruszenia mając świadomość, że niezależność Ukrainy jest w tej chwili mocno zagrożona przez barbarzyńców z północy. Chór oprócz Elbląga dał jeszcze koncerty dla Ukraińców w Morągu, Dobrym Mieście i Pasłęku. A na koniec, w niedzielę po południu, zorganizowano wspólny piknik z udziałem artystek na placu przy cerkwi w Cyganku.

Ośrodek rehabilitacyjny w Osieku na Kociewiu w połowie września br przyjął już czwartą grupę ukraińskich rannych żołnierzy umożliwiając im odzyskanie sprawności ruchowej. Również i tą grupą, tym razem siedmioosobową zajęła się ukraińska społeczność zamieszkująca na północy Polski. Np elblążanie zaprosili rehabilitowanych wojaków na wieczornicę, która odbyła się w naszej świetlicy w czwartek 17 września. Mieliśmy okazję dowiedzieć się od naocznych świadków jak w rzeczywistości przebiegają wydarzenia na wschodzie Ukrainy. Wspólnie wykonaliśmy kilka pieśni a goście mieli okazję spróbować „warenykiw” i ciast przygotowanych przez nasze panie.

28 та 29 жовтня були днями вшанування жертв Голодомору по цілому світі. Також і наша спільнота приєдналася до цієї ініціативи. У суботу 28 жовтня у вікнах наших хат загоріла запалена свічка на знак цього що пам’ятаємо про події 1932-1933 року. В неділю після Божественної Літургії була відслужена панахида в намірені жертв Голодомору та політичних репресій. Вічна їм пам’ять!

Від початку листопада у парафіях Різдва Пресвятої Богородиці у Пасленку та Різдва Івана Хрестителя в Ельблонгу розпочався цикл катехез для дорослих.

21 листопада у Ельблонзі відбувся черговий футбольний турнір у спортивній залі (якій?). Українці в Польщі багато старань присвячують культурній діяльності. Хори, танцювальні та вокальні ансамблі це наша гордість. Все ж таки чи не варто поширювати спектр нашого діяння тут, в місцях нашого теперішнього поселення? Майже дві декади тому назад актив української громади міста Ельблонга вирішив що інтегрувати наших дітей (особливо хлопців) можна також через спорт. Зорганізовано перший футбольний турнір. Пізніше наступний і так щороку аж по сьогодні. В турнірах взяло участь сотні хлопців, деякі пізніше стали справжніми футболістами.

Цього року турнір організовано 21 листопада. Тим разом зголосилося 5 команд: щорічний учасник Гурово Ілавецьке, вперше Бартошиці а також, після деякої перерви Ольштин та Гіжицько. Но і очевидно господарі, команда з Ельблонга, котра зміцнена Камілом Сташко з Гняздова надіялась зайняти перше місце. Але мрії мріями а життя собою…

Коли всі учасники вже зібралися на спортивному залі, чекала їх приємна несподіванка – організатори на відкриття імпрези запросили львівський жіночий ансамбль „Лейдіс”, який заспівав декілька жартівливих пісень. Пізніше спільне фото всіх учасників, організаторів та співачок, врешті прийшов час на жеребкування та початок спортивних емоції. Турнір відбувався на засаді що кожна команда грала з кожною. Матчі тривали два рази по 10 хвилин. Змагання між командами було дуже завзятим. Не бракувало небезпечних ситуації але на щастя і тим разом вдалося уникнути серйозних контузії. Треба тут згадати що організатори на першому місці ставляють не спортивні успіхи юних футболістів а це щоб вони закінчили змагання без шкоди на здоров`ю. А головна ідея ельблонзьких турнірів – через спорт інтегрувати наших дітей.

Цього року на турнір з огляду на молодіжний ярмарок на доїхали минулорічні переможці – гданчани. Тому знов до голосу дійшли довголітні фаворити – хлопці з Гурова. Вони то виграли всі свої матчі, межи іншими перемагаючи Ельблонг 2:1. І знов господарі не мали першості. Дуже добре показалися команди Батрошиць та Гіжицька. На наступному турнірі можуть вони бути реальною загрозою для цьогорічних переможців. Дуже тішить присутність команди з Ольштина, котрій трохи забракло щастя. Але беручи під увагу молодий вік більшості спортсменів – все перед ними. Не можна тут не згадати про це, що в команді ольштинян грала успішно одинока дівчина в турнірі – Ася, якій бажаємо успіхів в спортивних змаганнях.

На закінчення голова ельблонзького відділу ОУП Степан Дембіцький подякував всім учасникам та опікунам команд, обдарував всіх солодощами, вручив капітанам дипломи та запросив взяти участь в ювілейному 20. турнірі. Організатори були переконані що якщо вдасться добрати на другий рік більш відповідну пору до проведення змагань – число учасників на певно збільшиться.

У листопаді в реабілітаційному центрі «Добрий брат» в Осєку за кошти ельблонзьких українців лікувалося 6-ть українських солдат: «Ośrodek rehabilitacyjny w Osieku na przełomie listopada i grudnia br. gościł już czwartą grupę ukraińskich żołnierzy, którzy w walkach na wschodzie Ukrainy odnieśli poważne rany, Warto tu wspomnieć, że rehabilitacja w Osieku przynosi bardzo dobre efekty, dlatego też ukraińska społeczność zamieszkała na północy Polski aktywnie wspiera kierownictwo Ośrodka. Zebrano niemałe środki aby dofinansować rehabilitację, poza tym delegacje z różnych miast odwiedzały żołnierzy, starając się stworzyć im rodzinną atmosferę w trakcie pobytu w Polsce. W czasie tych wzruszających spotkań obdarowywano naszych bohaterów słodyczami oraz innymi prezentami».

Już od kilku lat chłopcy z elbląskiej parafii biorą odział w turnieju halowej piłki nożnej w Górowie Iławeckim. Do tej pory – bez większych sukcesów. W tym roku z uwagi na kontuzje trzeba było uzupełnić skład drużyny. Zaproszono do drużyny chłopców z parafii Godkowo. I to był strzał w dziesiątkę. Elbląsku-godkowska drużyna w tegorocznym, rozegranym w sobotę – 12 grudnia turnieju zostawiła daleko w tyle pozostałe drużyny. Ani dwie ekipy gospodarzy, ani piłkarze z Gdańska, Olsztyna czy Pieniężna nie były w stanie sprostać naszym chłopcom. A trzeba tu dodać ze według obserwatorów tegoroczny turniej stał na wyjątkowo wysokim poziomie.

W sobotę 19 grudnia w Archikatedrze św. Jana Chrzciciela w Przemyślu odbył się ingres nowego Metropolity Przemysko-Warszawskiego ks. Abp. Eugeniusza Popowicza, dotychczasowego biskupa pomocniczego Archieparchii Przemysko-Warszawskiej. W uroczystości wzięło udział wielu biskupów Kościoła Greckokatolickiego i Rzymsko-katolickiego z Polski, Ukrainy, Słowacji i Białorusi, okołu stu kapłanów oraz wierni z całej Polski. Na wydarzeniu byli obecni również kapłani i wierni ельблонзької parafii. Należy zaznaczyć, że wydarzenie te jest wyjątkowym gdyż nowy Metropolita początek swojego kapłaństwa rozpoczynał właśnie w Elbląskiej i Pasłęckiej parafii gdzie w latach 1986-1988 był wikariuszem. Życzymy dla nowego zwierzchnika Kościoła Greckokatolickiego w Polsce wszelkich Bożych łask a nasza wspólnota obiecuje swą modlitwę.

Święty Mikołaj mimo mocno spóżnionej zimy i braku śniegu i znalazł sposób aby dotrzeć do dzieci w ельблонзькій parafii. Odwiedził тутешню cerkiew 20 grudnia, zaraz po niedzielnej liturgii.

2016 р.

Święta Bożego Narodzenia to radosny czas spotkań i kolędowania w gronie rodziny i przyjaciół. A także niespodzianek. Drugiego dnia Świąt do cerkwi zawitał szczeciński chór Emeis, który po liturgii wykonał kilka ukraińskich kolęd, począwszy od tych najdawniejszych, poprzez te, które śpiewamy obecnie.

24 stycznia parafianie z Elbląga zebrali się w ukraińskiej świetlicy przy ul. Grunwaldzkiej na tradycyjną „kutię”. Spotkanie przebiegało w miłej, rodzinnej atmosferze. Rozpoczął je proboszcz ks. Andrzej Soroka składając wszystkim obecnym i nieobecnym parafianom życzenia z okazji Nowego Roku. Następnie podzielono się prosforą. Zabrzmiały nasze piękne, ukraińskie kolędy. a na koniec obecni mieli możliwość obejrzenia dwudziestokilkuosobowego Wertepu. W zespole występują dzieci w różnym wieku a także ich rodzice. W tym roku wykonawcy sięgnęli po stare, częściowo zapomniane łemkowskie kolędy.

На початку березня 2016 року будучи в Перемишлі владика Теодор говорячи про Боже Милосердя, звернувся до священиків словами – „старайтеся завжди творити нагоду для ваших вірних до зустрічі з Милосердним Богом.” Ті слова стали неначе вказівкою, яка мала попровадити духовенство і вірних на прощу до Ольштинського храму Покрови Пресвятої Богородиці, в якому знаходяться ювілейні Двері Милосердія. Ця подія відбулася в першу суботу великої чотиридесятниці 19 березня 2016 р. З усіх парафії ельблонзького деканату від самого ранку вірні вирушили на молитовний шлях до Ольштина, щоб там заносити молитву до Всевишнього і випрошувати потрібні ласки. Від самого входу до храму, Боже Милосердя було відчутне. У кожній сповідальниці сидів ієрей творячи нагоду зустрічі з Божим Милосердям, для тих хто мав бажання його отримати. О год. 10.00 почався молебень до Богородиці „Милосердія Двері”, перед копією ікони Ярославської Божої Матері, яка з Папою Франциском на площі св. Петра в грудні 2015 року відкривала Ювілейний Рік Божого Милосердя. В часі молебня у короткому слові о. Ярослав Гостинський, протопресвітер ельблонський, пригадав усім вірним про вимоги отримання ювілейного відпусту. Усіх присутні привітав місцевий парох о. Іван Галушка.

Опісля Молебня почалась Божественна Літургія, якій супроводжував о. митрат Андрій Сорока. Літургію співслужили, о. Григорій Столиця – місіонер Милосердя для перемисько-варшавської архиєпархії з призначення святішого отця Франциска, о. Іван Галушка, о. Ярослав Гостинський, о. Петро Габорчак, о. Роман Стороняк, о. Павло Поточний, о. Ігор Губач, у сповідальниці постійно служив о. Петро Гудко. До усіх зібраних в храмі зі словом звернувся о. Григорій Столиця, який звертав особливу увагу на дар милосердя Божого, ”Воно виражає ім’я Боже, в ньому відображається існування Бога. Дароване людині, наповнює змістом її існування” – говорив о. Григорій. Після закінчення божественної літургії усім прочанам священики уділили Таїнство Єлеопомазання. Спільно заносили молитви до Всевишнього Бога про оздоровлення усіх недуг тіла і душі, для тих хто приймав помазання єлеєм. На завершення молитов о. Ярослав Гостинський подякував усім присутнім за спільну молитву, хорові з Пасленцької парафії за спів, а також Ольштинській спільноті за приготовлення почастунку для прочан.

13 lutego w sali przy ul. Dębowej була організована zabawę taneczną. Imprezie przyświecała szlachetna idea – zbiórka pieniędzy na budowę cerkwi. Do tańca grał zespół: „Hopak” z Olsztyna. Zainteresowanie imprezą przeszło najśmielsze oczekiwania. Sala ledwie pomieściła przybyłych gości a było ich ponad 150 osób. Oprócz elblążan dojechali Ukraińcy z okolicznych miejscowości. Bilety rezerwowano także gdańszczanie, olsztynianie a nawet warszawiacy.Wszyscy bawili się wybornie, wobec czego organizatorzy postanowili, ze 24 września організувати наступну забаву.

20 березня. W niedzielę 20 marca zebraliśmy się w naszej świetlicy przy ul. Grunwaldzkiej aby posłuchać poezji, zapoznać się z nieznanymi faktami z życia Poety. Spotkanie почалося odśpiewania pieśni ułożonej na słowa Szewczenki, następnie присутні довідалися z dokumentami opisującymi relacje Poety z polskimi przyjaciółmi. Potem nastąpiła wideo-prezentacja: „Szewczenko w pop-kulturze”. W ostatniej części programu najmłodsze dzieci z punktu nauczania języka ukraińskiego deklamowały wiersze Tarasa. Spotkanie zakończyliśmy odśpiewaniem ” Zapowitu”.

В Хрестопоклонну неділю, 3 квітня 2016 р. ольштинський та ельблонзький деканати організували прощу до Кальварії в Глотові. Прощі сприяла сонячна погода. Паломники прибули з усіх парафій обох деканатів. Перед входом на Кальварію ольштинський декан запросив присутніх «довірити Всемилостивому Богу у Тройці Єдиному, щоб прийняв до свого Царства синів і дочок України, які жертвують своє життя захищаючи її кордони. Щоб потішив сиріт та вдовиць. Щоб подав світло та мудрість для державних мужів коли прийматимуть сміливі рішення які гарантуватимуть мир та розвиток держави. Просити про мир в наших родинах і єдність в парафіях. Поручати Богу дітей та молодь, щоб не тратили засіяного зерна віри. Щоб Господь Бог подав хворим та немічним парафіянам полегшення в їх терпінні». З тими настановами та намірами які привезли, паломники подалися на Хресну процесію стежиною кальварії. Розважання при каплицях проводили священики та миряни. Кальварійський хрест передавали собі з рук до рук представники 15 парафій.

Перед завершенням богослужіння до паломників звернувся о. Броніслав зі Стрия, вказуючи на цінність хресного дерева для кожного християнина. Пісня «Чи ти був на Голгофі» закінчила процесію і прочитання хреста вірянами греко-католицької церкви, що проживають на Вармії та Повіслі.

11-13 квітня в парафії Різдва Івана Хрестителя в Ельблонзі та в днях 14-17 квітня в парафіях Різдва Пресвятої Богородиці в Пасленку та Покрову Пресвятої Богородиці в Ґодкові проходили Великопостні Реколекції. Говіння провів о. митрат д-р Стефан Батрух з Любліна. О Стефан у своїх проповідях зосередився на році милосердя, який зараз проходить у католицькій церкві. Крім наук для дорослих парафіян були проводжені також окремі зустрічі о. реколектанта з дітьми та молоддю. У суботу була відслужена також Літургія у селі Ксєжно біля Пасленка, де вже традиційно раз у році в часі реколекції служиться Літургія для мешканців цього села. В суботу вечором о. Стефан також очолив Літургію для неокатехуменальної спільноти у Ельблонзі. На завершення говінь свою подяку в імені парафіян висловили діти з ельблонзької парафії а також о. парох Андрій Сорока. У часі реколекції таїнством покаяння послужили отці: П. Поточни, П. Гудко, П. Ґаборчак, Р. Стороняк.

14-15 травня відбувся 50-й дитячий фестиваль у Ельблонгу в приміщенні театру ім. О. Севрюка. З нагоди 50-ти річчя фестивалю видано альманах . під редакцією Оксани Кравчишин з Пасленка. Ось як він описаний на парафіяльній сторінці:

«W sobotę, 14-go maja, po uroczystym otwarciu sceną zawładnęły dzieci. Przez kilka godzin widzowie mieli okazję zobaczyć aż trzydzieści trzy kolektywy. Po godz. 17 – kolejny koncert. Tym razem mieliśmy okazję zobaczyć różnorodne formy artystyczne dzieci z Przemyśla. A w niedzielę – ciąg dalszy. Kolejne 17 zespołów. W trakcie festiwalu prezentowały się grupy taneczne, muzyczne, śpiewacze, formy teatralne, kabarety a nawet dano pokaz bojowego Hopaka. Każdy mógł znaleźć coś dla siebie. Ponad 500 wykonawców. Tego jeszcze nie było. Trudno w słowach opisać wszystko to, co działo się na scenie elbląskiego teatru w dniach 14-15 maja».

03-04 sierpnia odbywały się jak co roku w Ельблонгу Dni Chleba. Wśród licznych gości nie zabrakło dziecięcego zespołu pieśni i tańca: „Soneczko” z Tarnopola oraz mera tegoż miasta (partnerskiego dla Elbląga), pana Serhija Nadala. Pan Serhij znalazł też chwilkę czasu aby spotkać się z ukraińską diasporą zamieszkującą w Elblągu. Na spotkanie do świetlicy przy ul. Grunwaldzkiej przyszło ok. 40 osób, w tym także przedstawicieli najnowszej fali „zarobitczan” z Ukrainy, która w chwili obecnej szacowana jest na ok. 100 osób. Pan mer podzielił się swoimi wrażeniami z pobytu w Elblągu, następnie odpowiadał na liczne pytania związane z niełatwą rzeczywistością współczesnej Ukrainy.

Na trwające w dniach 26-31.07 Światowych Dniach Młodzieży przybyły rzesze pielgrzymów z całego świata. Nie zabrakło także pielgrzymów z Elbląga i okolic. Wśród nich byli także wierni ельблонзької parafii, які brali udział w spotkaniach z Papieżem na Błoniach i Brzegach. Cieszy również fakt, że w ельблонзькій parafii znalazły się osoby, które podjęły posługę wolontariatu w trakcie tego wielkiego wydarzenia. Warto dodać że z grupą młodzieży z północy Polski pojechał także nasz wikary ks. Igor Hubacz.

26-28 серпня. Nieliczna (niestety) grupa parafian z Elbląga wzięła udział w organizowanej w dniach: 26-28 sierpnia wycieczcie w strony ojczyste do wsi: Korczmyn, Ulhówek, Myców, Krzywica i innych. Wraz z ks. Batruchem z Lublina oraz grupkami byłych mieszkańców obecnie mieszkających na północy Polski вони молилися cmentarzach na które mało kto zagląda. A kamienne krzyże z napisanymi cyrylicą nazwiskami dawno zmarłych ludzi zdają się wołać – „nie zapominajcie o miejscach skąd wasze korzenie”.Oprócz w/w miejscowości учасники подорожі мали можливість pomodlić się na grobie ks. Ripeckiego w Liskach a także w Biłostoci na mogile żołnierzy UPA, którzy zginęli w nierównym boju z oddziałem NKWD. W niedzielę 28 sierpnia прийняли участь w mszy w drewnianej cerkwi w Korczmynie a następnie wraz z procesją перейшли na stronę ukraińską, by tam uczestniczyć w drugiej części uroczystości.

Stefana Łaszyn z USA приготував спогади про українця з Ельблонга Мстислава Білого:

«Pamięci Mstysława Biłyja – mego szkolnego kolegi (1944-2016). Z wielkim żalem i smutkiem przyjąłem wiadomość o odejściu do wieczności 25 września 2016 roku w Elblągu Mstysława Biłyja, mego serdecznego przyjaciela. Jego pożegnanie odbyło się 28 września br. w Pasłęku, gdzie spoczął na komunalnym cmentarzu. Uczęszczaliśmy razem do bartoszyckiego liceum pedagogicznego, a potem na długie lata połączyły nas więzy przyjaźni.

Mstysław Biłyj urodził się w okolicach Cieszanowa, pow. Lubaczów. Nigdy nie poznał swego ojca, który zginął w 1943 roku. Opiekę przejął nad nim dziadek. W 1947 roku w wyniku akcji „Wisła” rodzina osiedliła się we wsi Stankowo, w pow. pasłęckim. Po ukończeniu szkoły podstawowej w tej miejscowości, rozpoczął naukę w Liceum Pedagogicznym nr 2 w Bartoszycach, gdzie w 1964 roku złożył egzamin dojrzałości. Z zainteresowaniem zgłębiał wiedzę pedagogiczną i psychologiczną, która budowała warsztat przyszłej pracy nauczycielskiej. Jednak jego marzeniem były studia prawnicze. Ich podjęcie nie było wtedy możliwe bezpośrednio po maturze. W tym czasie obowiązywały bowiem tzw. nakazy pracy, co dla młodych czytelników jest dzisiaj niezrozumiałe.

Sławek, jak go w szkole nazywaliśmy, ani na chwilę nie odstąpił od swoich młodzieńczych marzeń i planów. Podjął wprawdzie pracę w charakterze wychowawcy w Domu Dziecka w Marwicy, ale intensywnie i z uporem przygotowywał się do egzaminu wstępnego na kierunek prawa. Po pomyślnym zdaniu tego egzaminu i po latach wytężonej nauki sfinalizował w 1971 roku, w trybie zaocznym, studia na Wydziale Prawa i Administracji Uniwersytetu Warszawskiego. W 1977 roku, po odbyciu aplikacji w Sądzie Wojewódzkim w Elblągu, złożył egzamin sędziowski, a w 1979 roku radcowski. W latach 1974-1984 rozwijał swoje zainteresowania z dziedziny prawa współpracując z prof. Andrzejem Murzynowskim, znanym polskim prawnikiem, prezesem Sądu Nawyższego w latach 90. XX wieku. W 1980 roku, w rezultacie tej współpracy, wydana została ważna naukowo monografia.

Biografia mego przyjaciela jest interesująca i kształcąca dlatego, że wyszedł on z niezamożnej chłopskiej rodziny, nie miał łatwego dzieciństwa (jak większość z nas w tamtych czasach) i nie ukończył elitarnej szkoły średniej, a to co osiągnął w życiu w tamtym czasie zawdzięcza intensywnej, pełnej entuzjamu i wytrwałości pracy nad własnym rozwojem. Dzięki starannemu wykształceniu, które zdobył na stołecznym uniwersytecie, później praktyce w zawodzie, doszedł do mistrzostwa w swoim fachu. Nie pracował wprawdzie w sądzie, czy prokuraturze, ale zdobył opinię wyróżniającego się radcy prawnego. Nie interesowały go stanowiska i zaszczyty, on wybrał drogę służenia zwykłym ludziom, którzy na co dzien borykają się z licznymi życiowymi problemami.

Zmarły od 1975 roku do ostatnich dni swego życia pracował na stanowiskach związanych z obsługą prawną w różnych instytucjach. Były to m.in. Urząd Skarbowy w Elblągu, Departament Edukacji i Sportu w Urzędzie Miejskim w Elblągu, Urząd Skarbowy w Braniewie. Z Państwową Wyższą Szkołą Zawodową w Elblągu związał się w momencie jej powstania. Był tam nie tylko cennionym radcą prawnym, ale też wykładowcą prawa oświatowego na pedagogicznych studiach podyplomowych. Wszędzie cieszył się opinią doskonałego fachowca i był lubiany przez współpracowników i studentów.

Sławek był prawnikiem-entuzjastą. Każdy, kto go spotkał, mógł łatwo zauważyć z jakim zainteresowaniem i pasją poświęcał czas swojej pracy zawodowej. Jeden z filozofów powiedział kiedyś: – Jeżeli kochasz swoją pracę, to tak jakbyś nie pracował ani jednego dnia. To się odnosi do Sławka. Praca nie była dla niego ciężarem, a sprawiała mu wielką przyjemność. On po prostu kochał to, co robił i oddawał się temu bez reszty. Systematycznie doskonalił warsztat swojej pracy zawodowej, biorąc udział w licznych kursach lub na drodze samokształcenia.

Kilka lat temu, w materiałach nadesłanych do monografii naszej szkoły Sławek napisał do mnie:- Bardzo szanuję nauczycieli i cenię ten zawód, nigdy jednak nie żałowałem jego zmiany na obecny. Uczę, i to z wielkim sentymentem, dyrektorów szkół i pracowników nadzoru pedagogicznego prawa oświatowego na studiach pedagogicznych. Wiem, że Sławek pomagał społecznie wielu ludziom w sprawach prawnych, w tym także kolegom i koleżankom z liceum.

Sławek był nie tylko wierny i oddany swej profesji, ale też kochał i dbał o swoją rodzinę. A że w tych uczuciach był tak samo stały, jak w wykonywaniu zawodu prawnika, może świadczyć fakt, że jako towarzyszkę swego życia wybrał Marysię, koleżankę z tej samej klasy w bartoszyckim liceum. Licealna para stanęła na ślubnym kobiercu w 1965 roku, by w miłości, zgodzie i wzajemnym poszanowaniu przeżyć razem dokładnie 51 lat. Razem wychowali dwie córki – Olę (absolwentkę wydziału sztuk pięknych) i Anię, która ukończyła Wydział Prawa i Administracji w Uniwersytecie Warmińsko-Mazurskim w Olsztynie. Obie mają udane rodziny.

Zegnaj Sławku! Twoi przyjaciele, koledzy, współpracownicy, a z pewnością też ci, którzy cię kiedykolwiek spotkali, zapamiętają Cię jako wspaniałego i życzliwego człowieka, który chętnie służył im radą i pomocą, gdy byli w potrzebie. Stefan Łaszyn, USA».

Вже 20-тий раз зібралися у Ельблонзі юні футболісти щоб позмагатися за звання найкращої української команди. Цього року турнір організовано 19 листопада. Як завжди приїхали учні з гуровської школи, від деякого часу приїзжають на турнір команди Барточиць та Кандит. Приємною несподіванкою був приїзд хлопців аж з Білого Бору. Однак присутні на турнірі найбільше уваги присвячували команді третокласників початковій школи в Топринах, де існує пришкільний пункт навчання української мови. Коли почався турнір всі зажурено дивились на малюків та думали – чи не станеться їм якась кривда в часі змагань з набагато старшими суперниками. І тут треба похвалити всіх наших хлопців – граючи з торпинчанами так обережно поводили себе, що не дійшло до жодної небезпечної для малюків ситуації. Мало цього – не забивали їх забагато голів та навіть „так якось траплялося” що малята кожній команді забили по одному голу. Діточки мали з цього велику радість та певно не помічали того що коли забивали голи – воротарі як раз дивилися в другий бік. Зовсім інакше виглядали змагання межи іншими командами. Траплялися контузії, на щастя невеликі. Турнір розіграно системою – „кожний з кожним” тому емоцій було багато. А коли закінчився останній матч – опікуни перерахувавши здобуті командами пункти проголосили, що переможцями ювілейного 20-ого ельблонзького турніру стала команда з Кандит. Зараз за ними Бартошиці, на третьому місці учні з Білого Бору, далі гуровяни, п’яте місце зайняли господарі – ельблонжани (в команді грали також хлопці з Пасленка). Всіх учасників обдаровано солодощами а зустріч закінчено спільним обідом. Організатори дякували прихильникам футбольних змагань, які фінансово підтримали імпрезу.

2017 р.

11 лютого була звичайним вихідним днем, та для окремих вірних УГКЦ на півночі Польщі це довгоочікуване, радісне свято. В околицях Ілави відбулася традиційна кутя- зустріч Ельблонзького, Ольштинського, Венгожевського деканатів з митрополитом Євгеном Поповичем. Була спільна молитва, гарні побажання, ділення просфорою, улюблені пироги і борщ, солодка кутя, яку, до речі, приготували наші ельблонзькі господині, і ще багато всього, що тішило тіло і дух. Для ельблонзької парафії цей виїзд був особливим. На свято до Ілави запросили цілий наш вертеп. Батьки і діти з Ельблонга, колядуючи, заохочували до спільного співу всіх присутніх. Ельблонжани з своїми священиками і представниками парафіяльних рад з Пасленка і Годкова відчували себе важливою частинкою великої спільноти, і це наповнювало серця особливою радістю і теплом.

Добра музика, родинна атмосфера, веселе товариство, співи, танці до рана, так коротенько можна описати карнавальний бал в Ельблонзі, який відбувся в суботу 18 лютого. Охочих було так багато що для деяких забракло квитків. А все-таки на гуляло біля 170 осіб. Прибуток з імпрези перезначено на будову церкви.

W Niedzielę Wielkanocną w cerkwi p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela donośnie wybrzmiał zwycięski hymn: „Chrystus powstał z martwych, On śmiercią pokonał śmierć i tym, którzy spoczywają w grobach podarował życie”. Rankiem była sprawowana Paschalna Jutrznia, która rozpoczyna się trzykrotną procesją wokół świątyni. Następnie kapłan wraz z wiernymi odśpiewuje hymn Zmartwychwstania . Po odśpiewaniu hymnu kapłan trzykrotnie stuka krzyżem w główne drzwi świątyni i otwiera je ogłaszając radosna nowinę o Zmartwychwstaniu Pańskim. Po Jutrzni sprawowana była Boska Liturgia św. Jana Chryzostoma. Ewangelia w dzień Paschy jest głoszona w kilku językach, aby wieść o Zmartwychwstaniu dobiegła do każdego zakątka świata. Na zakończenie liturgii poświęcony został artos (gr. chleb), który do kolejnej niedzieli leżał na tetrapodzie, a w niedzielę został podzielony pomiędzy wiernych. Grekokatolicy w czasie świąt Wielkanocnych odwiedzają również groby swych bliskich. Na cmentarzach sprawowane są Panachydy (nabożeństwa żałobne) jednak w tym okresie przeważa w nich radość ze Zmartwychwstania. Zamiast hymnu „Вічная Пам’ять” śpiewany jest hymn Zmartwychwstania.

Цьогорічна Хрестопоклінна неділя 19 березня особливо запам’ятається для греко-католицької громади Ельбльонга. До парафії Різдва Івана Хрестителя гостинно завітав Архиєпископ Євген Попович. Це не була ані запланована візитація, ані відпустова Служба Божа, були це дуже теплі і зворушливі відвідини. Ще одна ціль приїзду-подивитися, на якому етапі будова нової святині в місті. З парохом о. Андрієм Сорокою оглянули місце, де зводиться храм. Священича дорога Архиєпископа тісно пов’язана з Ельбльонгом: яко молодий отець був тут сотрудником покійного о. Івана Яреміна. Багато вірних після Літургії, зібравшись на церковному подвір’ї, ділилися спогадами, як молоденький о. Євген хрестив їх дітей і внуків, вінчав, проводжав в останню дорогу. У своїй проповіді Владика теж з теплою усмішкою згадував перші роки свого священства, які ніколи не забудуться. Дякував найстаршому поколінню за тверду віру, за приклад, за вірність. Звернувся також до наймолодших, щоб в жодному разі цього не змарнували. У своєму слові, нав’язуючи до Хрестопоклінної неділі, закликав дивитися на хрест не як на музейний експонат чи ювелірну прикрасу, як це остатнім часом модно, а виключно як на знак віри, віри аж до воскресіння. І ніколи не боятися, не ставити під сумнів вартість і доцільність своїх життєвих хрестів. Після обіду парафіяни з Ельбльонга мали змогу ще раз спільно молитися і слухати Владику Євгена на Хресній дорозі в Глотові.

20 березня в світлиці на Грюнвальдській відбулася зустріч присвячена шевченківським дням. Ельблонжани кожного року святкують роковини Тараса Шевченка. І стараються, щоб за кожним разом було інакше. В неділю 26-ого березня крім місцевих українців вперше запрошено представників німецької меншини а також ромів. Гості читали один з творів Генія в своїх мовах а численно зібрана публіка пробувала відгадати про який твір ідеться. Але щойно коли пані Іза з товариства ромів зачитала цей вірш українською – можна було здогадатися про який твір ідеться. Пізніше консул з Гданська привітав присутніх та до голосу дійшли діти з пункту навчання української мови. Далі була нагода побачити програму присвячену поетові. На кінець концерту можна бцло послухати та поспівати разом ансамблем з Гурова Ілавецького. Для всіх присутніх був торт якого приготував невтомний пан Володимир Тадра з Толькміцка.

27-29 marca w parafii odbywały się Wielkopostne Rekolekcje. W tym roku prowadził je ks. Taras Szpech – proboszcz greckokatolickiej parafii w Mościskach (Ukraina). Ks. Taras oprócz nauk głoszonych w czasie homilii spotykał się również na katechezach z dziećmi i młodzieżą. Czas rekolekcji był bez wątpienia czasem błogosławionym dla wspólnoty parafialnej.

У травні відбувся 51-й дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі – одна з найбільших і найпопулярніших подій у реґіоні. Вчителі української мови вже від січня телефонували, щоб дізнатися в ельблонзькому гуртку Об’єднання українців у Польщі (ОУП), до якого треба зголошуватися до участі.

7 травня 2017 року раділа вся наша ельбльонзька парафіяльна спільнота на щорічному святі урочистого прийняття Святого Причастя. Радість переповнювала всіх, хто молився разом з десятьма хлопчиками і дівчатками, які приступили до Пресвятої Євхаристії. Особливого настрою додавали усміхнені обличчя родини, святковий одяг, небуденно прибрана церква, щирі слова побажань, очікування вимріяних подарунків. Перед цим був майже рік солідної науки, яка завершилася маленьким екзаменом у нашого о. Андрія. Після іспиту діти, батьки і всі охочі приступили до Святої Сповіді. Радіємо з вами, дорогі наші діти. Бажаємо, щоб ваші серця завжди були готовими на прийняття самого Бога.

Ельблонзька команда, організатор заходу, знову піднесла планку дуже високо, тому 51-й фестиваль виявився чи не кращим, ніж ювілейний. Звичайно, це також успіх учителів і малих артистів, яких аж 423 виступило 20–21 травня в театрі. А приїхали вони з Ґданська, Ольштина, Пасленка, Лелькова, Лемборка, Моронґа, Оструди, Битова, Бартошиць, Млинар, Новиці, Доброго Міста, Топрин, Кандит, Пєнєнжна, Божитухома. Ельблонжан репрезентували діти з пункту навчання української мови та кабаре «Горпинка».

Групи показали різноманітну програму: традиційно спів, танці, музику, кабаре. Але очевидним було, що цього року не раз зазвучать на сцені страшні слова: Операція «Вісла». Старші люди на публіці не ховали сліз, коли, наприклад, діти з Лемборка в дуже реалістичний спосіб показали історію виселення села Корчмин. Горезвісній операції присвячено багато програм, тому, мабуть, молоді артисти мали змогу усвідомити собі, яке горе зустріло їх прадідусів 1947 р. Одним з найважливіших завдань організатори назвали інтеґрацію, а також можливість показати дітям, що таких, як вони, є дуже багато, що варто бути українцем, що варто плекати свою культуру. Велика заслуга вчителів, які на щодень працюють з групою дітей і приїжджають на фестиваль.

27 серпня – святкування Дня Незалежності. W niedzielę 27 sierpnia, zaraz po liturgii присутні послухали koncertu zespołu”Harazd” z Pieniężna. Młodzi chłopcy przy dźwiękach akordeonu i gitar wykonali kilka patriotycznych pieśni przypominając obecnym, że 24 sierpnia 1991 roku – po wielu latach zniewolenia naród ukraiński zrzucił z siebie jarzmo i w końcu został gospodarzem na swojej ziemi.

12 вересня в староміській ратуші в рамках днів Хліба відбулася урочиста академія присвячена 25-річчю співпраці Тернополя та Ельблонга. Ось як парафіяльна сторінка описує цей захід:

«Wśród wielu miast partnerskich naszego miasta chyba najaktywniejszym jest Tarnopol z Ukrainy. Włodarze Elbląga postanowili, że jubileusz 25 lecia współpracy najbardziej okazale będzie można obchodzić w trakcie tradycyjnych Dni Chleba. Tak też się stało. W sobotę – 12 września w Ratuszu Staromiejskim miała miejsce uroczysta akademia poświęcona ćwierćwieczu współpracy. Obecny był prezydent Elbląga a także przedstawiciele władz miasta Tarnopola. Kancelaria prezydenta zwróciła się do ukraińskiej społeczności Elbląga z prośbą o aktywne uczestnictwo w uroczystości. Elblążanie przybyli na nią liczną grupą, nie zabrakło występów ukraińskich zespołów a wszystkich przybyłych częstowano korowajem».

19-ого грудня, після недільної літургії в дверях старої ельблонзької церкви став так очікуваний Святий Миколай. На його спині великий мішок з подарунками. Видно – діти в Ельблонзі були чемні. Гість з неба вислухав програми яку підготовили діти, пізніше обдарував малюків, Подарунків не забракло також для отця Ігора та дяків.

2018 р.

19 січня в старій церкві у Ельблонгу зійшлося велике число людей щоб разом відсвяткувати Хрещення Господнє та набрати цілющої води, якою посвятимо свої хати, яка дає здоров’я для тіла і душі. Після літургії подались ми на гору перед церквою, під . Там перший раз від початку існування парафії була освячена вода поза мурами святині. Вірні не зважаючи на мороз гаряче молились зі священиками щоб після освячення набрати воду.

21 січня. Як щороку у світлиці на Щедрій Вечір відбулася зустріч. Це нагода щоб спільно поколядувати, прожити в громаді святочний день. В неділю 21 січня домівка при вул. Грюнвальдській 31 заповнилася людьми. Багато прибулих мусіло просто стояти тому що забракло місць при гарно пристроєних столах. У президії засіли нещоденні гості – президент Ельблонга пан Вітольд Врублевский з працівниками своєї канцелярії та пан Якуб Марковский – співвласник реабілітаційного осередка де від кількох років лікують ранених українських солдатів. Були також присутні наші брати з України які приїхали останнім часом до нашого міста на роботу. Зустріч почалася спільною молитвою, пізніше прозвучали колядки. Не забракло також виступу вертепу. Присутні ельблонжани коштували пісних страв, а колядуванню здавалось – не буде кінця.

19 лютого до світлиці ОУП в Ельблонгу завітали нещоденні гості – ректори університетів міста Тернополя. Гості розказали присутніми про умови навчання в Тернополі, заохочували посилати молодь на студії в це місто. Виявляється що рівень навчання тут не нижчий ніж в університетах Польщі. На кінець зустрічі було підписано договір про співпрацю межи радою міста Тернополя, а гуртком ОУП в Ельблонзі.

Біля 100 осіб бавилось на карнавальній імпрезі організованій гуртком ОУП в Ельблонгу в суботу 17 лютого (світлиця на вул. Дубовій). До танцю грав ансамбль „Хата Вуя Бена” з Ольштина. Хлопці дуже вміло забавляли учасників, були спільні співи, забава до ранку. Крім ельблонжан на бал приїхали також численні гості з Пасленка а також дальших околиць.

W trzecią niedzielę Wielkiego Postu, 11 marca (wg kalendarza juliańskiego), grekokatolicy Warmii i Mazur, w tym liczna grupa elblążan, wraz ze swoimi duszpasterzami spotkali się w Głotowie na Drodze Krzyżowej — nabożeństwie wielkopostnym o charakterze adoracyjnym, polegającym na symbolicznym odtworzeniu drogi Jezusa Chrystusa na śmierć i złożenia go do grobu. Była to Niedziela Adoracji Krzyża, w Kościołach Wschodnich nosząca nazwę – хрестопоклонна (chrestopokłonna). Głotowo, wieś niedaleko od Dobrego Miasta, słynie z Kalwarii zbudowanej na wzór jerozolimskiej. Zbudowano ją w XIX w. za pieniądze miejscowego kupca, który z pielgrzymki do Ziemi Świętej wrócił pomysłem wiernego odtworzenia jej w swoich stronach. Nabożeństwa Drogi Krzyżowej 11 marca poprowadził wraz z innymi kapłanami ks. mitrat Jan Łajkosz z Górowa Iławeckiego. Przed kaplicami odczytywane były słowa modlitw ułożonych przez młodzież z górowskiego Zespołu Szkół z Ukraińskim Językiem Nauczania. Motywem przewodnim modlitw były prośby o rychłe zakończenie wyniszczającej wojny trwającej na wschodzie Ukrainy.

Від 19 по 21 березня 2018 року в Ельблонзі проходили великопосні реколекції, які на запрошення отця пароха Андрія Сороки вів отець, вербіст Андрій Залевський, який перебуває на місіях у Калінінграді та Санкт-Петербурзі. Впродовж цих днів були духовні науки, спільна молитва нa Божественній Літургії, співання великопосних пісень. Провідною темою цьогорічної реколекційної мандрівки було відкриття присутнім головних гріхів людини. А саме в нашому буденному житті ми маємо навчитися заміняти лінивство – мудрістю, захланність – добрими радами, а гнів – мужністю. Запам’ятати, щоб ми ніколи не залишали Ісуса Христа самотнім. Отець у своїх науках дуже часто посилався на життєвий досвід усіх людей, близькі їм справи.

25 березня. Od początków zorganizowanego życia ukraińskiej społeczności Ельблонга bardzo ważnym elementem zachowania tożsamości były organizowane corocznie w marcu uroczystości upamiętniające największego geniusza naszego narodu. Tak było i w tym roku. 25 marca o godz. 16 świetlica przy ul. Grunwaldzkiej 31 zapełniła się widzami, wśród których byli także przedstawiciele mniejszości niemieckiej i wspólnoty romskiej. Goście przeczytali jeden z utworów Szewczenki w swoich rodzimych językach. Następnie odbył się mini konkurs wiedzy o poecie, potem bracia Łesykowie z Pasłęka przy wtórze akompaniamentu wykonali kilka pieśni poświęconych Tarasowi, w dalszej części dzieci z punktu nauczania języka ukraińskiego deklamowały wiersze z „Kobzara”. Na koniec – przy dźwiękach ukraińskiej muzyki przyszedł czas na słodki poczęstunek.

У неділю 06.05.2018 р. в нашій ельблонзкій церкві відбулося велике свято – троє дітей приступило до Першого Святого Причастя.

W dniu 13.05.2018 roku w Zarządzie Oddziału Związku Ukraińców w Polsce przy ulicy Grunwaldzkiej 31 w Elblągu odbyło się spotkanie z Adamem Bobrowiczem, autorem książki pt. „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów”. Spotkanie autorskie połączone zostało z wernisażem prac rękodzieła artystycznego Ireny Bobrowicz – żona autora oraz z wystawą fotograficzną świątyń greckokatolickich południowo – wschodniej Polski.

Książka „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów” opisuje życie ludności ukraińskiej w przedwojennej Polsce, na przykładzie wsi Gorajec położonej w powiecie lubaczowskim. Odtwarza wydarzenia z ich życia z punktu widzenia społecznego, obyczajowego i kulturowego. Ukazuje środowisko społeczne ludzi, ich poglądy, uwarunkowania historyczne oraz opisuje zwyczaje i tradycje przedwojennej ukraińskiej wsi.

Próbuje ocalić od zapomnienia wiedzę o ludziach, którzy tam kiedyś żyli. Przypomina, że to oni wszyscy wnieśli wspólny wkład w bogactwo i piękno naszej wielowiekowej kultury i tradycji. Autor wgłębił się w relacje polsko – ukraińskie, które od najdawniejszych czasów były bardzo skomplikowane. Przez wieki obie te narodowości żyły zgodnie obok siebie, ale nie razem. Były to zawsze dwa odrębne narody, wyznające różne obrządki. Polacy to katolicy, Ukraińcy to grekokatolicy i prawosławni. Zaostrzanie polityki polskich władz w stosunku do Ukraińców powodowało zawsze zwiększenie nastrojów antypolskich i nacjonalistycznych. Dużo miejsca poświęcił okresowi II wojny światowej oraz przesiedleniu ludności ukraińskiej. Autor włożył wiele trudu, by przekazać w sposób obiektywny informacje na temat życia mniejszości ukraińskiej na obszarze Polski. Na spotkanie w Elblągu przyszło wiele osób zainteresowanych dziejami przedwojennej wsi ukraińskiej, cerkwiami greckokatolickimi oraz relacjami polsko-ukraińskimi. Spotkanie było możliwe dzięki zaangażowaniu i pomocy Andrzeja Szmigielskiego, Stefana Dembickiego z Zarządu Oddziału w Elblągu oraz księży: Andrzeja Sroki i Igora Hubacza z parafii greckokatolickiej w Elblągu.

19-20 травня на сцені театру імені О. Севрюка пройшов 52-ий дитячий фестиваль. Зала була повна. Тут були вчителі та учні з українських шкіл та пунктів навчання, активісти ОУП, батьки юних зірок та всі, хто любить українську культуру.

Протягом двох днів свята на сцені виступило 350 учасників з 25 місцевостей. Програма концерту була різноманітною та насиченою. Пісенний репертуар: від типових пісень про Україну та рідний край – до популярної естрадної музики останніх років, як-от пісень гурту «Скрябін» (група «Ярмарочок» з Ґданська, вч. Орест Михалик). Танці: від класичного формату (гопак, полька, гуцульський танець) до хореографічного супроводу популярних пісень. Діти показали також свою акторську гру: виступили з інсценізацією за мотивами містерії «Великий льох» (ансамбль «Світанок» з Лемборка, вч. Оксана Гузек), інсценізацією «Леся в дитинстві» (учні початкової школи з українською мовою навчання в Бартошицях, вч. Наталія Шелест), а також виставою казок «Лисичка та Журавель» (ансамбль «Любисток» з Божитухома), «Біда навчить» (ансамбль «Світанок» з Лемборка, вч. Оксана Гузек). Розвеселили глядачів гумористичні сценки «Хай живе традиція» (кабаре «Горпинка» з Ельблонґа, кер. – Андрій Шмігельський) та інсценізація «Чарівна палиця» (театральна група «Маски»).

З України на концерт приїхало тріо бандуристок зі Львова «Маків цвіт» (керівник – заслужена артистка України Марія Сорока). Особливо публіці сподобалась пісня на підтримку матерів, чиї сини воюють на сході України. Колектив «Лельківські веселушки» підкорив публіку своїми піснями. Народні композиції про ледачого козака, кохання, стосунки між людьми у виконанні юних дівчаток (Лельково, кер. – Іван Солодуха і Михайло Семотюк) особливо розвеселили глядачів – овації не стихали довго. Варто також окремо відзначити дітей з пункту навчання в Банях-Мазурських, які виконали українські пісні (вч. Стефанія Урбанська), учнів з Венґожева (вч. Олександра Денека, Володимир Денека), учнів з Видмін (вч. Світлана Сковрон), ансамбль «Колосочок» з Доброго Міста (вч. Петро Табака) та ансамбль народного танцю «Черемош» з Венґожева (хореограф Володимир Денека), учнів з пункту навчання в Будрах, Соб’єхах, Вєнцках, ансамбль «Чорнобривка» з Пєнєнжна та Якова Стрельчика з Ґданська, який грав на акордеоні і фортепіано. Високий рівень вокалу продемонстрували учні з ґурово-ілавецького ліцею (вокальний ансамбль «Журавка», кер. Михайло Семотюк) та хор «Лісова пісня» й ансамбль «Водограй» з Бартошиць (вч. Наталія Шелест і Наталія Куліш). А малюки з Бартошиць (ансамбль «Зірочки», хореограф Оксана Бей) вразили своїм хореографічним номером з елементами сальто.

Одним з найяскравіших запам’ятався глядачам виступ колективу «Сузір’ячко» з Ольштина (кер. Андрій Цюпа). Хлопці та дівчата виконали композиції на слова Шевченка, а також пісні про Україну і сім’ю. Після виступу солістки Аня Ярмола та Оріана Щербик розповіли, що їхні улюблені композиції – це ті, які розповідають про них самих, наприклад, «Ми – українці», «Ми – за мир». Кажуть, що публіка їх дуже підтримала, і це було приємно.

Для багатьох глядачів найбільш зворушливими у виступі «Сузір’ячка» були пісні про депортацію 1947-го.

«Пісня про Акцію „Вісла” – це така, до якої треба дати павера (від англ. power – сила), як говорить Андрій Цюпа. І це – пісня, яка дає мені відчуття такої сили в собі», – зізнається Оріана. Аня додає, що під час виконання пісні думає про історії цих людей, про історії переселення. Вона вже їздила в рідне село свого дідуся – Вербицю. Дівчинка пояснила, чому це було для неї важливим: вона змогла краще пізнати місця, звідки походить її родина.

На фестивалі була ще одна гостя з України – Олена Кремньова, провідна бібліотекарка Львівської обласної бібліотеки для дітей. Вона розповіла про міжнародний проект «Ми – українці. Я і ти!», в рамках якого бібліотекари з різних міст України проводять скайпом заняття для дітей у Польщі. Першими учасниками стали учні з пунктів вивчення української мови в Лідзбарку-Вармінському, Доброму Місті та Свйонтках під керівництвом Петра Табаки. Віднедавна про українські книжки, історію і традиції можуть дізнатися більше також учні зі школи в Бартошицях під керівництвом Агнеси Внукович. Вона каже, що діти дуже люблять ці заняття, і вони справді допомагають їм краще пізнавати Україну.

Дитячий фестиваль української культури тривав майже повні два дні. Глядачі в залі частково змінювались, а юні артисти після своїх виступів також часто поверталися до зали, щоб подивитися на виступи колеґ. Але були серед публіки люди, які займали місця ще до початку свята і виходили тільки після останнього номера. Це переважно ті, хто у цьому фестивалі бачить і своє дитинство. Ті, хто колись на ньому виступав, хто готував учнів та організовував дійство. Тепер виступають їхні онуки та правнуки, ніби проходять тим же шляхом.

14 серпня в приміщенні староміської ратуші в Ельблонгу пройшов концерт бандуристок з нагоди дня Незалежності України. Користаючи з нагоди що в середині серпня в Ельблонзі перебував ансамбль бандуристок з Тернополя ельблонжани вирішили трохи раніше відзначити цей великий празник. І ось – 14 серпня зал ратуші заповнився людьми в вишиваних сорочках. Серед гостей не забракло володаря міста – президента Вітольда Врублевського. Крім українців місцевих та приїжджих на концерт прийшли також поляки зацікавлені нашою культурою. Зустріч почалася хвилиною мовчання. Так вшанували ми всі жертви російської агресії. Пізніше сценою заволоділо тріо бандуристок: „Оріяна„. У виконанні ансамблю пролунали патріотичні та народні українські пісні. Не бракувало також класики. Польських глядачів певно захопила „Dumka na dwa serca”.

Кожного року в осінню пору Гурово-Ілавецьке запрошує всіх бажаючих на Огляд Релігійної Творчості. З цілої Перемисько-Варшавської Архиєпархії з’їхалися до Комплексу шкіл з українською мовою навчання понад 300 усміхнених, радісних, галасливих дітей з батьками, опікунами, а навіть цілими родинами. Учні з ельблонзької парафії теж щороку з великою охотою їдуть на це барвисте свято. Ельблонзька група була одною з найчисельніших-27 дітей (наймолодшому Адасеві – 4 рочки) і 26 дорослих (батьки, бабусі, дідусі, молодші братики і сестрички). Темою цьогорічного огляду була „Слово Боже і катехизація. Ельблонжане залишилися дуже задоволені зі свого виступу. В сценці „Двері” була представлена тема прощення і велика радість серця, яке вчиться пробачати образи. На кінець виступу ельблонзькі представники разом співали пісню ”Свято”. На урочистість завітав митрополит Євген Попович. Крім виступів, були радісні зустрічі з друзями, смачний обід, гарні подарунки і просто багато усмішок і добра.

В грудні відбулося переобрання керівного складу відділу ОУП у Ельблонзі. Головою лишився Степан Дембицький.

2019 р.

Вже четвертий рік Україна змагається з російською агресією на сході держави. Світ вже і забув, що там гинуть люди. Але українська громада міста Ельблонга не забула та згідно з обітницею збирала фонди на реабілітацію поранених українських солдатів які двічі у рік приїжджають до санаторії в Осєку. В жовтні приїхала чергова, 25-ти особова група. Згідно зі звичаєм активісти ельблонзької громади поїхали в середу – 28-ого листопада відвідати воїнів. Вони завезли солодощі, дещо з одягу але перш за все слова потіхи.

Найбільшою нагодою щоб поколядувати в родинній атмосфері є організований щороку в Ельблонгу Щедрий Вечір. Світлиця заповняється парафіянами, за столами засідають всі покоління ельблонжан. Так було і цього року. В неділю 20 січня до домівки прибули священики, вірні а також запрошені гості. Президент Ельблонга, п. Врублевський з делегацією влад міста, п. Марковський – людина яка від років займається лікуванням поранених українських солдатів та наші брати з України. Президент Ельблонга склав громаді новорічні бажання, присутні мали нагоду оглянути групу колядників, пізніше прийшов час на спільне колядування.

Лютий це час, коли українці в Ельблонзі мають неабияку нагоду погуляти при звуках живої музики. Так було і цього року – 16 лютого в залі „U aktorów”, ul. Dębowa зібралося достойне товариство місцевих (та не тільки) українців (та не тільки) щоб спільно погуляти, поспівати своїх пісень – коротко кажучи – все це що найбільше любить кожен українець. Були старші і молодші, загалом більше ста осіб. До танцю грав ансамбль – „Хата Вуя Бена”.

10-того березня парафіяни Ельблонга та Пасленка після літургії мали нагоду зустрітися українськими солдатами, котрі цього місяця перебували на лікуванні в Осєку. На запрошення ОУП відвідали наші церкви три поранені хлопці, з чого двоє на інвалідних візках. Солдати розповіли про свою участь в війні а також висловили подяку пану Марковському, котрий організує в Польщі лікування поранених. Поранені дякували також українській громаді за фінансову підтримку реабілітації. Пасленчани та ельблонжани не приховували зворушення дякуючи солдатам за їхню відвагу в боях з московськими варварами.

15-ого березня на довго залишиться в пам’яті ельблонжан. Cаме березень це пора, коли українці по цілому світу святкують роковини народження та смерті Тараса Шевченка. В Ельблонзі мали ми це зробити як звичайно – в світлиці, в найближчому гроні. Але головна управа нашої організації зробила українцям півночі Польщі несподіванку. Запрошено на гастролі хор академічний хор „Дударик” зі Львова. І так 15-ого березня в залі музичної школи ельбложани цей знаменитий хор. Треба відзначити, що серед глядачів окрім українців з нашого міста та околиць можна було нарахувати десь сотню польських глядачів. ”Дударик” переставив програму на шевченківську тему але дещо інакше як ми звикли.

19 та 20 травня в Ельблонгу відбувся 53-тій дитячий фестиваль української культури. Імпреза згуртувала близько 400 виконавців. В ельблонзькому театрі виступили діти з десятків пунктів навчання української мови а також зі шкіл в Білому Борі, Гурові-Ілавецькому та Бартошицях. Програма різноманітна – танці, пісні, форми театральні, кабаре. Рівень як завжди різний але головне, що імпреза гуртує так дітей як дорослих – що дає надію на наступні роки.

13 липня відбулася проща до Хшанова. Всім українцям проживаючим на півночі Польщі Хшаново є особливо близьке. Е це одинока місцевість, де зараз після виселення наші люди могли брати участь у своїх богослужіннях. Отець Мирослав Ріпецький вже в 1947-ому році почав тут свою душпастирську роботу. Комуністична влада до сьогодні не знати чому, вдавала, що про це не знає. Українці приїжджали у Хшаново часом сотні кілометрів, щоб взяти участь в своїй літургії. Тому то раз у рік греко-католики з півночі Польщі відвідують це місце. Цього року, 13-ого липня в численній групі прочан знайшлася також делегація з нашої парафії. Торжество очолив Владика Ющак.

Tego roku do cerkwi z koncertem z okazji Święta Niezależności Ukrainy zawitali niecodzienni artyści. W Osieku w lipcu przebywała 24 osobowa grupa ukraińskich dzieci, które straciły ojców w wyniku agresji Rosji na wschodzie kraju. Korzystając z okazji poprosiliśmy opiekunów aby przygotowali z podopiecznymi koncert z okazji Święta. Młodzi artyści przybyli do ельблонзької cerkwi w niedzielę 25 sierpnia i po liturgii wykonali kilka pieśni a ich występ, choć czysto amatorski – wywołał duże emocje u parafian, Następnie występ powtórzono w pasłęckiej cerkwi. Dzięki uprzejmości władz miasta cała grupa mogła skorzystać nieodpłatnie z relaksu na elbląskim basenie. Spotkanie w Elblągu zakończył wspólny obiad. Pobyt dzieci w Elblągu, choć zaledwie kilkugodzinny unaocznił nam fakt, że na ukraińskiej ziemi wciąż giną ludzie, przybywa sierot, wdów i rodziców, którzy stracili swoich synów.

Близько 60 дітей, які навчаються української мови у Лелькові, Пєнєнжні, Моронзі, Ґодкові, Пасленку, Ельблонзі, Млинарах і Вільчентах приїхали до Ельблонга на щорічні дводенні майстер-класи. Вже другий рік усі заняття відбувалися у рамках міжнародного проекту ”Ми українці. Я і ти”. На „Літературну гостину” запросили наших учнів письменниці зі Львова Наталка Малетич і Люба Відута, екскурсовод Львівської національної галереї Зоряна Жук, бібліотекари зі Львова і Миколаєва, програміст дитячих ігор Мар’яна Дмитрів. Діти малювали, співали, читали, слухали художні твори, виступали в імпровізованих маленьких сценках, дивилися фільм, молилися разом у місцевій церкві.

В році є декілька днів, які особливо згуртовують дітей і батьків з ельблонзької парафії. Одним з них є щорічний виїзд на Перегляд релігійної творчості до Ґурова-Ілавецького. У цьому році це була 20-та, ювілейна зустріч. Група з Ельблонга завжди була тут однією з найчисельніших. Ельблонжан можна було розпізнати по гарних блакитних футболках з зображенням нової церкви. Провідним мотивом свята було гасло ”Церква завжди і всюди з тобою”. А виступ ельблонжан називався ”Один день з життя священика”. В гумористичному характері діти представили веселі сценки, присвячені нашим дорогим отцям.

W sobotę 09 listopada na zaproszenie ks. mitrata Andrzeja Sroki wierni z Elbląskiej oraz sąsiednich parafii licznie przybyli do nowej świątyni. W takcie Mołebnia do Matki Bożej mogli wspólnie dziękować za efekty pracy, modlić się za darczyńców oraz za szczęśliwe ukończenie dalszych prac.

Po nabożeństwie ks. Andrzej Sroka zapoznał wiernych z dotychczasowymi efektami prac. Ogromne wrażenie na przybyłych sprawił ikonograficzny rozpis kopuły, sufitu oraz prezbiterium autorstwa Grzegorza Pielecha z Pasłęka. W kopule znajduje się Chrystus Pantokrator otoczony Serafimami. Poniżej przedstawionych jest Dwunastu Apostołów oraz Błogosławieni Jozafat Kocyłowski i Grzegorz Łakota, a także Jan Chrzciciel. Na filarach oddzielających poszczególne sekcje są zapisane słowa Pieśni Izajasza oraz Prologu Ewangelii św. Jana. Prezbiterium wypełnia Oranta, a nad miejscem, w którym ma znajdować się ołtarz przedstawionych jest czterech liturgistów: św. Jakub Brat Pański, św. Bazyli Wielki, św. Jan Chryzostom oraz św. Grzegorz Teolog. Następnymi etapami, które będą realizowane są: instalacja ogrzewania podłogowego, zalanie posadzki, zakup oraz montaż drzwi, żyrandoli i kinkietów oraz rozpis 12 Wielkich Świąt w części nad chórem. Coraz bardziej staje się realną wizja rozpoczęcia regularnych nabożeństw w świątyni w przyszłym roku.

Продовжилася традиція ельблонзького турніру українських дитячих команд В суботу 16-ого листопада у спортивному залі початкової школи №12 в Ельблонзі на змагання прибули шість команд. Крім господарів завитали до нас юні футболісти з Топжин, Гданська, Пєнеєнжна, Бартошиць та Гурова-Ілавецького. Змагання і цього року відбулися за системою – кожний з кожним. І хоча опікун гуровян запевнював, що його команда не така сильна як попередніми роками – несподіванки і цього року не було. Переможцями стали власне гуровяни. Всіх учасників обдаровано солодощами та грамотам а змагання закінчилися спільним обідом.

W środę, 20 listopada, w sali „U św. Ducha” w ramach ramach projektu „Rozsmakuj się w tradycji” realizowanego przez bibliotekę publiczną w Elblągu odbył się „wieczór ukraiński”. Współgospodarzami w/w imprezy było elbląskie kolo Związku Ukraińców w Polsce. Frekwencja przerosła wszelkie oczekiwania – tradycyjnie w tego typu spotkaniach brało udział ok. 70-80 osób, tym razem obecnych było ok. 130 osób. Organizatorzy przybliżyli obecnym kulturę i zwyczaje Ukraińców, opowiedzieli o społeczności ukraińskiej w naszym mieście. Na wszystkich obecnych ugoszczono „warenykami” i ciastem a w drugiej części spotkania odbył się mały koncert muzyków z kapeli „Biłyj Bereh”. Oprócz tradycyjnych pieśni ukraińskich oczywiście najbardziej przypadły do serca słuchaczom: „Sokoły”, którą to piosenkę odśpiewała cała sala i to dwukrotnie.

2020 р.

19 січня після літургії ельблонжані з хоругвами, під проводом отця Андрія та отця Валерія перейшли під папський хрест (на гірці на руїнах костелу св. Анни), де освячено воду. Тричленні свічі несли найстарші члени громади. Освячену воду люди набирали в горнятка щоб занести до своїх домів.

У четвер 27-ого лютого світлиця ОУП в Ельблонгу при вул. Грюнвальдській заповнилася людьми. Прибули не тільки ельблонжани але також і люди з інших околиць. Не забракло також наших друзів поляків, німців та ромів. Нагода не буденна – волонтери – члени ансамблю: ”Широкий Лан” в часі своїх гастролей по півночі Польщі відвідали також наше місто. Концерт, якого мали ми нагоду вислухати зробив на всіх велике вражіння. Артисти – Святослав та Олександр – віртуози гри на гітарі а пісні в їхньому виконанні захопили всіх. Чого там не було – і авторські твори і народні, лемківські і жартівливі.

Згідно з традицією місяць лютий це час, коли ельблонзькі українці організовують новорічну забаву. Цього року 8-ого числа на залі при вул. Дембовій зібралося сто осіб – ельблонжан та не тільки – щоб спільно розважатись при українській музиці. А запрошено неабияких музикантів – до танцю грав ансамбль „Гаразд” молода зірка на наших сценах. Окрім танців та спільних співів був час також на серйозні справи. На потребу будови церкви зібрано 1400 зл. Крім цього Святослав розповідав про своє волонтерське життя, пояснював також історію деяких пісень. Присутні бурхливими оплесками дякували артистам.

W sobotę 18-go lutego elbląska gromada zebrała się pod przewodnictwem księdza proboszcza w świetlicy aby wspólnie przeżyć wigilię chrztu Pańskiego. Tradycyjnie już wśród gości nie zabrakło prezydenta Elbląga. Spotkanie zaczęliśmy od odśpiewania: „Boh predwicznyj” , następnie podzieliliśmy się prosforą. Były życzenia, przybyłych odwiedzili kolędnicy, liczna, bo pięćdziesięcioosobowa grupa. Tak licznej grupy kolędników nie ma chyba żadna parafia w Polce.

Коронавірус на довгий час припинив чи то церковну чи суспільну діяльність в Ельблонгу. Як тільки епідемія трохи ослабла ельблонзькі українці спробували відновити свою активність. Частина батьків вирішила, щоб їхні діти – другокласники – приступили до першої сповіді та першого Святого Причастя в місяці червні. Дітей підготувала вчителька п. Леся Беднаж.

Тернопіль це місто побратим Ельблонга. А міський гурток ОУП свого часу підписав окремий договір про співпрацю з владою цього українського міста. Співпраця була дуже корисна та надіємося, що і дальше так буде. 28 серпня 2020 року тернополяни святкували ювілей 480 років заснування свого міста, З цієї нагоди наш гурток вислав друзям спеціальні відео-побажання.

Серпень – жменька українців Ельблонга як щороку зібралася в другій половині серпня щоб відвідати землі звідки нас виселено. Цього року з очевидних причин не вдалося переїхати в Україну але програма поїздки все ж таки була дуже дуже цікава. Як звичайно відвідали ми Корчмин, Кривицю, Ліски, Миців, Білосток, впорядкували цвинтарі, вклонилися могилам про яких все менше і менше люди пам’ятають, Був ще час заїхати у Верхрату та Монастир. Людей на святкуваннях було менше, не приїхали прочани з України, все ж таки можна було зустріти українців чи то з півночі Польщі, чи з Перемишля.

2021 р.

7 січня Різдво. Двадцять років чекала наша громада на завершення будови новою церкви. Врешті решт майже всі праці всередині закінчено та прийшов час прибирати храм на першу офіційну літургію. Визначено термін та парафіяни охоче взялись до роботи. Мужчини перевозили меблі та все майно зі старої церкви а жінки численно взялись за прибирання в новій святині. Працювали старі та малі. Великим зусиллям отця пароха та цілої спільноти вдалося завершити порядкові роботи. Величаво і радісно могли ми зійтися в новій церкві щоб за юліанським календарем зустрічати народження Христа Спаса. Гарно розмальована церква робить велике враження не тільки на тих парафіянах, котрі вперше були в тій церкві але перш за все на гостях – чи то прибулих з інших парафії чи то римо католиках котрі прийшли щоб взяти участь в торжествах. Після Повечерия Великого величаво зазвучали колядки а люди могли подумати – „Христос Народився – а ми в новій святині”.

16 травня в день жінок-мироносиць в парафії приступили до першого причастя діти. В середу 9.06.2021 р. настоятель нашої парафії о. Андрій Сорока відмічав свої 60 років та 34 річницю прийняття сану.

W czwartek 10.06 w dniu święta Wniebowstąpienia Pańskiego w naszej parafialnej świątyni zebrali się wierni aby podczas Boskiej Liturgii nie tylko rozważać tajemnicę Wniebowstąpienia Pańskiego, ale także dziękować Bogu za dar życia i posługi kapłańskiej księdza Andrzeja. Po zakończeniu Boskiej Liturgii przedstawiciele Rady Parafialnej, Związku Ukraińców w Polsce oraz dzieci uczęszczające na lekcje religii greckokatolickiej w Elblągu złożyli księdzu Andrzejowi życzenia oraz wręczyli kwiaty i drobne upominki. Z pewnością wszyscy zgromadzeni w elbląskiej cerkwi zapamiętają na długo słowa księdza Andrzeja, który wspominał minione lata swojej kapłańskiej posługi oraz dziękował parafianom za zaangażowanie w życie wspólnoty parafialnej. W imieniu redakcji naszej strony parafialnej życzymy księdzu Andrzejowi Sroce Bożego błogosławieństwa Bożego na dalszej drodze życia oraz posługi kapłańskiej. W tym miejscu warto wspomnieć kilka ciekawych faktów z życia naszego księdza proboszcza, na podstawie Monografii Parafii Greckokatolickiej pw. Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Pasłęku wydanej w 2009 r. Ksiądz Andrzej Sroka urodził się 9 czerwca 1961 r. w Człuchowie. W 1982 r. wstąpił do Wyższego Seminarium Duchownego w Lublinie. Święcenia diakońskie przyjął w marcu 1987 r. z rąk biskupa Jana Śrutwy, natomiast święcenia kapłańskie przyjął 9.06.1987 r. w Lublinie z rąk św. Jana Pawła II. (Під час відвідин папою Любліна). W dniu 13 grudnia 1987 r. rozpoczął pracę duszpasterską jako wikariusz w parafiach: Słupsk, Sławno, Miastko, Bytów i Lębork. Następnie w 1988 r. został skierowany do pracy duszpasterskiej w Pasłęku i Elblągu. Przez kolejne lata był także proboszczem parafii w Dzierzgoniu, gdzie przeprowadził kapitalny remont świątyni. W 1991 r. został proboszczem elbląskiej i pasłęckiej parafii.

Ksiądz Andrzej Sroka tworzył od podstaw parafię w Morągu, gdzie zbudował cerkiew z dzwonnicą oraz dom parafialny, a w latach 1991-2007 był jej proboszczem. Отець Андрій Сорока разом з парафіянами збудував церкву в Годкові, фрагменти якої походять зі знищеної церкви в с. Купна у Підкарпацькому воєводстві. Do dnia dzisiejszego kontynuuje także budowę cerkwi w Elblągu, w której w styczniu 2021 r., rozpoczęto regularne sprawowanie nabożeństw.

Члени української громади в Ельблонгу: Беднаж Леся, Біла Марія, Бішко Іван, Божик Славка, Божик Ірина, Бролюк Марія, Дембицький Стефан, Деревцький Роман, Фіцак Володимир, Гурак Василь, Грицко Галина, Галущак Михайло, Капусьняк Данута, Кушка Ірина, Крет Зенон, Наконечний Андрій, Назарович Марія, Палюшок Федір, Петруха Олександр, Полимацканич Іван, Путько Анна, Рогович Люба, Семків Анна, Ситник Ірина, Столиця Єва, Шевчук Ярослав, Шумада Ярослав, Туцкі Богдан, Вербовська Мелянія, Заячківський Стефан, Жолудок Павло (Згідно матеріалам парафії в Ельблонгу 2021 р.).

Різдво 2021 р. Великими зусиллями отця пароха та цілої спільноти вдалося завершити порядкові роботи. Величаво і радісно могли ми зійтися в новій церкві щоб за юліанським календарем зустрічати народження Христа Спаса. Гарно розмальована церква робить велике враження не тільки на тих парафіянах, котрі вперше були в тій церкві але перш за все на гостях – чи то прибулих з інших парафії чи то римо католиках котрі прийшли щоб взяти участь в торжествах. Після Повечерия Великого величаво зазвучали колядки а люди могли подумати – „Христос Народився – а ми в новій святині”.

W poniedziałek 15 marca 2021 Biskup Arkadiusz wraz duchowieństwem zebrali się w nowej świątyni w Elblągu, aby tam modlitewnie rozpocząć okres 40 postnych dni. W pierwsze cztery dni Wielkiego Postu jest sprawowana Wielka Kompleta z Pokutnym Kanonem św. Andrzeja z Krety. Nabożeństwo sprawowali biskup Arkadiusz oraz ks. Paweł Potoczny. Po w wspólnej modlitwie, która wielokrotnie przeplatana była doziemnymi pokłonami Biskup Arkadiusz zwrócił się do zebranych. Izraelici 40 lat wędrowali przez pustynię do Ziemi Obiecanej chociaż bibliści są zgodni, że mogli pokonać tą drogę w trzy miesiące. Ich droga trwała tak długo ponieważ ciągle błądzili i zawracali myśląc o Egipcie jak o miejscu dobrym chociaż było to miejsce uciśnienia. Dopiero pokolenie, które nie pamiętało Egiptu, i które zawierzyło Bogu mogło wejść do Zemii Obiecanej. W trakcie homilii biskup wspomniał również trzech kapłanów, którzy pracowali na terenie Eparchii, a których rocznice śmierci przypadają w miesiącu marcu, byli to: ks. Jan Bułat, ks. Bp Julian Gbur SVD oraz ks. Eugeniusz Kuźmiak. Na zakończenie proboszcz parafii p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela w Elblągu ks. Mitrat Andrzej Sroka przywitał biskupa Arkadiusza oraz zebranych kapłanów w elbląskiej Cerkwi. Biskup Arkadiusz udał się również na spotkanie z Prezydentem miasta Elbląg Panem Witoldem Wróblewskim oraz z ks. Biskupem Jackiem Jezierskim – Ordynariuszem Elbląskim.

16 maja 2021 r, w niedzielę Niewiast Niosących Wonności, wparafii dzieci przystąpiły do Uroczystej Komunii Świętej, którą poprzedziła pierwsza spowiedź. Podczas Boskiej Liturgii, którą celebrowali ks. Andrzej Sroka i ks. Igor Hubacz sakrament Eucharystii przyjęło pięcioro dzieci z naszej parafii. Podczas Boskiej Liturgii kazanie skierowane specjalnie do dzieci wygłosił ks. Andrzej Sroka, który przypomniał także wszystkim zgromadzonym o znaczeniu Eucharystii w życiu człowieka. Po zakończonej Boskiej Liturgii dzieci oraz rodzice podziękowali zarówno księżom jak i nauczycielce religii- Pani Ołeksandrze Bednarz.

W środę 9.06.2021 r. proboszcz parafii ks. Andrzej Sroka obchodził swoje 60 urodziny oraz 34 rocznicę przyjęcia święceń kapłańskich. W czwartek 10.06 w dniu święta Wniebowstąpienia Pańskiego w parafialnej świątyni zebrali się wierni aby podczas Boskiej Liturgii nie tylko rozważać tajemnicę Wniebowstąpienia Pańskiego, ale także dziękować Bogu za dar życia i posługi kapłańskiej księdza Andrzeja. Po zakończeniu Boskiej Liturgii przedstawiciele Rady Parafialnej, Związku Ukraińców w Polsce oraz dzieci uczęszczające na lekcje religii greckokatolickiej w Elblągu złożyli księdzu Andrzejowi życzenia oraz wręczyli kwiaty i drobne upominki. Z pewnością wszyscy zgromadzeni w elbląskiej cerkwi zapamiętają na długo słowa księdza Andrzeja, który wspominał minione lata swojej kapłańskiej posługi oraz dziękował parafianom za zaangażowanie w życie wspólnoty parafialnej. W tym miejscu warto wspomnieć kilka ciekawych faktów z życia naszego księdza proboszcza, na podstawie Monografii Parafii Greckokatolickiej pw. Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Pasłęku wydanej w 2009 r.

Ksiądz Andrzej Sroka urodził się 9 czerwca 1961 r. w Człuchowie. W 1982 r. wstąpił do Wyższego Seminarium Duchownego w Lublinie. Święcenia diakońskie przyjął w marcu 1987 r. z rąk biskupa Jana Śrutwy, natomiast święcenia kapłańskie przyjął 9.06.1987 r. w Lublinie z rąk św. Jana Pawła II. W dniu 13 grudnia 1987 r. rozpoczął pracę duszpasterską jako wikariusz w parafiach: Słupsk, Sławno, Miastko, Bytów i Lębork. Następnie w 1988 r. został skierowany do pracy duszpasterskiej w Pasłęku i Elblągu. Przez kolejne lata był także proboszczem parafii w Dzierzgoniu, gdzie przeprowadził kapitalny remont świątyni. W 1991 r. został proboszczem elbląskiej i pasłęckiej parafii. Ksiądz Andrzej Sroka tworzył od podstaw parafię w Morągu, gdzie zbudował cerkiew z dzwonnicą oraz dom parafialny, a w latach 1991-2007 był jej proboszczem. Należy również wspomnieć, że ksiądz Andrzej Sroka wspólnie z parafianami zbudował cerkiew w Godkowie, której fragmenty pochodzą ze zniszczonej cerkwi greckokatolickiej w miejscowości Kupna w województwie Podkarpackim. Do dnia dzisiejszego kontynuuje także budowę cerkwi w Elblągu, w której w styczniu 2021 r., rozpoczęto regularne sprawowanie nabożeństw.

2022 р.

W dniu 2 lipca 2022 w niewielkiej miejscowości Chrzanowo, położonej w okolicach Ełku odbył się jak co roku odpust związany ze świętem Apostołów Piotra i Pawła. W tym roku z uwagi na Synod Biskupów UKGK, który odbył się w Przemyślu w dniach 7-15 lipca odpust odbył się tydzień wcześniej niż co roku. Boskiej Liturgii przewodniczył Ordynariusz Eparchii Olsztyńsko-Gdańskiej bp. Arkadiusz Trochanowski, który wygłosił homilię, a po zakończeniu Boskiej Liturgii dokonał obrzędu poświęcenia wody. W Chrzanowie obecna była liczna grupa parafian z Elbląga.

Po zakończeniu Boskiej Liturgii w niedzielę 28 sierpnia odbyły się w elbląskiej parafii obchody upamiętniające 31 rocznicę odzyskania niepodległości przez Ukrainę. Z tej okazji odbył się koncert pieśni patriotycznych w wykonaniu zespołu Harazd. Po zakończonym koncercie wykonawcom podziękował Andrzej Szmigielski- Przewodniczący Koła Związku Ukraińców w Polsce w Elblągu, a zebrani nagrodzili artystów gromkimi brawami.

Po zakończeniu Boskiej Liturgii w dniu 21.08.2022 Parafia Greckokatolicka w Elblągu gościła dr. Eugeniusza Misiło, autora wielu publikacji dotyczących historii mniejszości ukraińskiej w Polsce. Najnowsza publikacja Pana Doktora stanowi niejako księgę pamięci wszystkich uwięzionych w Centralnym Obozie Pracy w Jaworznie. Po zakończonej prezentacji istniała możliwość nabycia publikacji oraz uzyskania specjalnej dedykacji od autora.

28 sierpnia w Olsztynie odbyło się uroczyste otwarcie Skweru im. Generała Marka Bezruczki. W uroczystości wzięli udział Marszałek Senatu RP Pan Tomasz Grodzki oraz Przewodniczący Rady Najwyższej Ukrainy Pan Rusłan Stefanczuk, a także przedstawiciele władz samorządowych województwa Warmińsko- Mazurskiego oraz przedstawiciele społeczności ukraińskiej. Po zakończeniu uroczystości odbyło się również spotkanie z Panem Przewodniczącym organizowane w ramach II Edycji Campus- Polska Przyszłości. Elbląski Oddział Związku Ukraińców w Polsce reprezentowali Przewodniczący Stefan Dembicki oraz Michał Prytuła.

07 grudnia 2022 r. na Katolickim Uniwersytecie Lubelskim odbyła się obrona rozprawy doktorskiej wikariusza naszej parafii ks. Igora Hubacza. Tytuł pracy to „Katechizacja w Kościele Greckokatolickim w Polsce w latach 1991-2020. Studium katechetyczne w świetle dokumentów Kurii Metropolitalnej Archieparchii Przemysko-Warszawskiej oraz badań własnych”.

2023 р.

У ельблонзькій парафії колядування впродовж дев’яти років відбувається перш за все в формі родинного вертепу, в якому приймають участь діти і дорослі. Впродовж цього часу ельблонзькі парафіяни відвідали більше десяти парафій на тернах нашої єпархії одночасно збираючи кошти на побудову ельблонзького храму. Ельблонзький родинний вертеп виступив в церкві і після закінчення служби 8 січня 2023 р. В поточному році у зв’язку з війною в Україні учасники і зміст вертепу сильно змінилися. Адже окрім багаторічних ельблонзьких парафіян в вертепі взяли участь родини з дітьми, які мусили втікати з Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Харкова, Києва, Полтави і навіть Донецька. В цьому році окрім традиційних постатей вертепу, з’явилися зовсім нові, такі як український солдат, запорозький гетьман та персоніфікація України в виконані пані Оксани зі Львова. Ельблонзький вертеп родинний є також винятковим бо має також музичну капелу. В цьому році ельблонзьку капелу у вертепі створювали три гітаристки, акордеоніст, перкусіст та кларнет. Після закінчення вертепу до парафіян звернувся настоятель отець Андрій Сорока, бажаючи усім, хто зібрався в храмі покою духа, а родинам біженців з України швидкого закінчення війни i повернення до родинних місцевостей і домів. Цьогорічний вертеп являв собою підсумування минулорічної праці парафіян, які активно ангажувалися в різноманітні ініціативи допомоги Україні. Вони організували пункт гуманітарної допомоги, який діє без перерви від початку російської агресії в Україну. Ельблонзький вертеп став також доброю формою інтеграції старої спільноти з біженцями, для яких храм у місті завжди відкритий.

Кожного року ельблонзькі члени чоловічого хору «Журавлі», колядували по церквах у Польщі та Україні несучи слухачам добру новину про народження Христа та одночасно підтримуючи багатство української культурної спадщини. На жаль, через пандемію коронавіруса ця традиція тимчасово перервалася. Врешті, у суботній вечір 21 січня 2023 р. в ельблонзькому греко-католицькому храмі Різдва св. Івана Хрестителя знову заспівали колядки та щедрівки. У цей складний час, коли Україна вже майже рік бореться з московським варварським вторгненням, зміст різдвяних колядок набирає нового змісту. Саме тому наші концерти, як в Ельблонзі та Ольштині, ми почали від гімну «З нами Бог», який так добре всі знаємо з Святвечора. Ельблонжани хотіли в це й спосіб засвідчити що Бог не залишає України в час війни з агресором, а також пригадати слухачам, що у давніх віках лицарі йшли до бою з цим гімном на устах. Під час наших концертів відзначили ми також День Соборності України, який припадав саме в неділю 22 січня. Тому заспівали ми також декілька маршів, а концерти закінчили гімном «Ой у лузі Червона калина» та державним гімном України. Члени хору, зокрема подякували за чудову організацію концертів парафіям в Ельблонзі та Ольштині й Об’єднанню Українців у Польщі. Подякували за теплу, родинну атмосферу, яку земляки утворювали протягом цих двох незабутніх днів. Подякували теж всім глядачам, що приходили на концерти та утворювали неповторну, рідну різдвяну атмосферу. Для члена ОУП в Ельблонгу Мирослава Притули цьогорічні січневі концерти були зокрема особливими. Коли «Журавлі» останній раз концертували у його рідному Ельблонзі в 2006 році, він був учнем 3 класу початкової школи та слухав концерту разом з своїми батьками. Його завжди вражали пісні, які виконував хор. Він слухав вдома компакт-диски хору, отже природнім було його приєднання до хору вже в студентські роки.

Джерела:

Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958-2019 рр.

Висловлюю подяку отцю Андрію Сороці, Андрію Наконечному, Зиновії Мільчак, Марії Гутовській та Андрію Шмігельському.

Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".