Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Гончаренко

Житловий будинок УВО для комскладу Червоної армії, 1934 – 37 рр.

(архіт.).

Вул.Інститутська, 15/5.

Займає квартал між вулицями Садовою та Шовковичною. Зведений за проектом арх.-худ. Й. Каракіса.

П’ятиповерховий, цегляний, шестисекційний. В основу об’ємно-планувального вирішення покладено наріжну й дві рядових секції різного планування. Запроектоване зміщення секцій у плані створює мальовничу лінію забудови з двома широкими курдонерами. Композиція фасадів триярусна. Стіна першого поверху, що трактується як цоколь, оброблена рустом. Ритм площин фасаду, що западають і виступають, узгоджується з чергуванням гладенької тинькованої поверхні стіни, на якій вікна виразно підкреслюються тягами, і рустованої, де вікно – лише функціональний проріз. Цікавим є прийом оформлення в єдине ціле наріжних еркерів, сходових кліток та входів до них перспективними порталами, які досягають скульптурної виразності. За авторськими ескізами у верхній частині цих своєрідних порталів технікою сграфіто виконано панно із зображенням червоної кінноти – в зв’язку з тим, що будинок споруджувався для командного складу Червоної армії Українського військового округу. Узгоджуючись за розмірами з навколишньою забудовою, відзначається значущістю і самостійністю.

У наріжних секціях на першому поверсі – магазини.

Раніше тут був особняк підприємця О. Бродського (1896, арх. М. Артинов), де у 1919 р. містилася губернська Надзвичайна комісія; після того, як більшовицькі війська 31 серпня 1919 р. залишили Київ, у саду й гаражі на території садиби було виявлено тіла 127 жертв, закатованих чекістами.

Каракіс Й. Проект жилого будинку // Соц. Київ. – 1934. – № 5 – 6;

Родіонов В. Д. Крізь скляну стіну // Більшовик. – 1937. – № 129.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 424.