Декарта вул.

Вулицю Шараневича з вул.Морозенка з’єднує вулиця Декарта, названа так 1946 року на честь видатного французького філософа XVII століття Рене Декарта. Від 1891-го називалася Нова Дорога, від 1893-го – Костепальні бічна, від 1894-го – Декерта на честь польського біскупа, відомого своєю харитативною діяльністю Яна Декерта (1786-1861). У житловому будинку № 5 за Польщі була гуртова торгівля борошном Якуба. Під № 20 містилася пекарня Гешельса, нині цієї адреси не існує. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Вулицю Городоцьку з вул.Декарта сполучає вулиця Головацького, названа так 1950 року на честь поета, етнографа, одного із засновників гуртка “Руська Трійця” Якова Головацького (1814-1888). Від 1892-го вона називалася Гловацького на честь учасника польського визвольного руху під проводом Тадеуша Косцюшка Бартоша Гловацького (1758-1794); в часи німецької окупації мала назву Могильницькийгассе на честь українського галицького освітнього і церковного діяча Івана Могильницького (1777-1831). У житловому будинку № 8 за польських часів була цукерня Бахмана. Адресу № 23 від повоєнних часів мав молокозавод, зараз ці приміщення пустують. Під № 23-а – інвестиційна компанія “Карпати-Інвест”. Під № 30 за Польщі була пекарня Гесса, у 1950-х – школа фабрично-заводського навчання, тепер – швейне підприємство “Таїсія”. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм. будівлі 2000-х років.

Вулицю Залізничну з вул.Декарта сполучає вулиця Шараневича, названа так 1993 року на честь українського історика Ісидора Шараневича (1829-1901). Від 1895-го вона називалася Трауґутта на честь польського генерала, провідника антиросійського повстання 1863 року Ромуальда Трауґутта (1826-1864), у 1946-1993 рр. – Мурманська. У житловому будинку № 1 за часів СРСР був молочний магазин. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Бічною вул.Шараневича є невеличка вулиця Затишна, названа так 1916 року. Від 1896-го мала назву Трауґутта бічна. Забудова: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Вулицю Залізничну з вулицею Братів Міхновських з’єднує вулиця Стороженка, названа так 1946 року на честь українського письменника Олекси Стороженка (1805-1874). Від 1898-го вона називалася Рицарська, в часи німецької окупації – Величкогассе на честь козацького літописця Самійла Величка (1670-1728). Під № 32 від часів СРСР розташований концерн “Електрон”. Забудова вулиці: класицизм, польський конструктивізм 1930-х, забудови 2000-х років.

Вулицю Шараневича з вул.Стороженка з’єднує вулиця Чоловського, названа так 1992 року на честь польського історика, дослідника історії Львова Алєксандра Чоловського (1865-1944). Забудова: класицизм, польський конструктивізм 1930-х, радянський 1970-х, забудови 2000-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 15 лютого 2008 року, № 21 (329)