Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

Комплекс єврейської лікарні, кін. 19 – поч. 20 ст.

(архіт., іст.).

Вул. Багговутівська, 1.

Біля схилу Реп’яхового яру. Південно-східний фронт садиби фіксує вул. Пугачова. Лікарню засновано у 1861 р., відкрито 1862 р. за сприяння київського генерал-губернатора І. Васильчикова та його дружини К. Васильчикової. Первісно розташовувалася в приміщенні на Воздвиженській вул., яке наймала єврейська громада. Власну садибу площею бл. 3 га куплено 24 січня 1884 р. коштом відомого київського цукропромисловця та філантропа І. Бродського і попечителя лікарні, купця А. Куперника. Перші корпуси зводилися за проектами київського арх. В. Ніколаєва в 1884 – 85 рр. Одні з них були цегляними, інші – дерев’яними (збереглося три з них). Розраховані на 112 ліжок. Комплекс єврейської лікарні складався з окремих спеціалізованих корпусів, більшість з яких внаслідок перебудов 1960 – 80-х pp. змінила архітектурне обличчя. У зв’язку із розташуванням тут у радянський час Київської обласної клінічної лікарні іншою стала спеціалізація відділень. Зведено нові корпуси в сучасних формах – адміністративний, поліклінічний з клубом, терапевтичний та ін.

У глибині сучасної садиби лікарні паралельно один до одного розташовані одноповерхові терапевтичний та хірургічний корпуси. Видовжені в плані, з коридорним розташуванням приміщень. Оформлені ідентично, у цегляному стилі. У 1912 р. над середньою частиною терапевтичного корпусу надбудовано мезонін. Входи до кожної будівлі влаштовано з торців і в центрі фасадів, підкреслено приземкуватими трикутними щипцями, ґанками та металевими дашками (збереглися частково). Тепер у лікарні містяться радіологічне та гінекологічне відділення Київського обласного онкологічного диспансеру. У східній частині комплексу зберігся колишній адміністративний корпус. Внаслідок перепаду рельєфу одноповерховий з боку головного фасаду, двоповерховий – з тилу. Тепер у ньому розміщено центральну лабораторію обласної лікарні.

У південно-західній частині садиби розташовані 1-й дитячий (споруджений коштом Лаз. і С. Бродських) та акушерсько-гінекологічний (побудований коштом Л. Бродського) корпуси. Обидва зведено 1895 р. за проектом арх. В. Ніколаєва. Оформлені у цегляному стилі з пишним декором. Споруду акушерсько-гінекологічного відділення перебудовано і розширено.

На поч. 20 ст. територія лікарні істотно збільшилася з півдня. У 1905 р. за проектом інженера шляхів сполучення А. Розенберга збудовано одноповерховий неврологічний корпус (коштом подружжя С. і Д. Френкелів). Фасад було декоровано у стилі модерн, що підтверджується оригінальним рисунком дверей та віконних рам, ефектним завершенням центрального ризаліту. Будівлю, яка зберегла первісну спеціалізацію, значно розширено, надбудовано другий поверх, облицьовано плиткою, що призвело до втрати архітектурної привабливості. Поблизу південної межі лікарняної садиби у 1905 – 06 рр. зведено інфекційний корпус (арх. А. Мінкус), у 1909 – 10 рр. за проектом того самого архітектора споруджено приміщення для хворих на легені (коштом родини цукроварів Гальперіних). Будівля цегляна, первісно двоповерхова, з підвалом. Фасад розкріпований, оформлений у стилістиці модерну. Центральний ризаліт увінчувався масивним лучковим фронтоном, втраченим внаслідок добудови третього поверху. З південно-східного боку корпусу зроблено прибудову, декоровану аналогічно. Тепер тут міститься кардіологічне відділення.

Зберігся також будинок 2-го дитячого корпусу, зведений у 1912 р. (нині – отоларингологічне відділення), розташований у центрі нової забудови ділянки. Первісно одноповерховий, з підвалом. Тепер надбудований другим поверхом.

До комплексу лікарні входили також дві втрачені нині споруди: офтальмологічний корпус, збудований у 1901 – 02 рр. за проектом арх. В. Осьмака у цегляному стилі (коштом подружжя М. і Б. Заксів), в якому містилася також єврейська молитовня; корпус першого в Росії спеціалізованого урологічного відділення, споруджений в 1914 р. (коштом М. і П. Гальперіних).

Найбільшу архітектурну цінність мають колишні 1-й дитячий та інфекційний корпуси, що не піддавалися капітальній перебудові.

Єврейська лікарня вважалася зразковою медичною установою. Крім власного медичного персоналу на чолі з лікарем П. Нейштубе, лікували хворих визначні спеціалісти, професори університету св. Володимира Ф. Мерінг, Г. Рейн, К. Трітшель, В. Чернов, Ф. Яновський, відомий офтальмолог і єврейський громадський діяч М. Мандельштамм. У 1910-х pp. лікарня надавала безкоштовну медичну допомогу 30 тис. пацієнтів, у т. ч. не менше 6 тис. християнського віросповідання. У лікарняних корпусах було розташовано і квартири для персоналу. В одній з них минули дитячі роки Тишлера Олександра Григоровича (1898 – 1980) – живописця, графіка, художника театру та кіно (у 1912 – 18 рр. навчався в Київському художньому училищі). Серед співробітників лікарні були особи, які співчували революційному рухові. У 1903 р. сюди надходила кореспонденція бюро Оргкомітету зі скликання II з’їзду РСДРП. У 1906 р. на території лікарні відбувалися солдатські зібрання та містився склад нелегальної літератури Київської військової організації РСДРП. З 1944 р. в лікарні діяв також Інститут удосконалення лікарів, з яким пов’язана діяльність учених О. Богомольця, А. Міхньова, М. Стражеска. Тепер тут містяться Київська обласна клінічна лікарня та інші медично-наукові заклади.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 476 – 478.