2003 р. Звід пам’яток Києва
Марина Протас, Петро Тронько
397. Пам’ятник Петровському Г. І., 1970 (мист.).
Вул. М. Грушевського, 1. На майданчику біля підніжжя пагорба, праворуч будинку Національної парламентської бібліотеки України.
Автори – ск. О. Олійник, арх. І. Ланько. Заг. вис. – 4,5 м, напівпостаті – 4,02 м, постаменту – 0,48 м, стилобата – 0,40 м.
Петровський Григорій Іванович (1878–1958) – більшовицький партійний і радянський державний діяч. Родом з Харкова, працював робітником, з 1895 брав участь у соціал-демократичному русі в Харкові, Катеринославі, Маріуполі, Миколаєві, Донбасі. 1912–14 – депутат 4-ї Державної думи від робітничої курії Катеринославської губ., очолював більшовицьку фракцію, разом з якою був заарештований, до 1917 перебував на засланні у Туруханському краї. Під час революції за дорученням ЦК РСДРП(б) працював в Україні. 1917–19 – нарком внутрішніх справ РСФРР, один з організаторів ВЧК, ініціатор циркуляра про заручників. 1919–38 – голова ВУЦВК, 1920–38 – член Політбюро ЦККП(б)У, 1922–37 – заступник голови Центрального виконавчого комітету СРСР, 1937–38 – заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.
Провідник більшовицької політики в Україні у питаннях української державності, руйнування заможних селянських господарств тощо. З 1940 – заступник директора Музею революції СРСР. 1926 на честь «всеукраїнського старости» м. Катеринослав перейменовано на Дніпропетровськ. Ім’ям Г. Петровського названо вулицю в Києві.
Пам’ятник, виконаний з великих блоків сірого габро, встановлено на низькому стилобаті з чорного полірованого граніту.
Напівпостать зображеного під час виступу Г. Петровського конструктивно пов’язана з постаментом у формі трибуни, у нижній частині полірованого чолового боку якого – анотаційний напис накладними бронзовими літерами.
Пластичний образ вирішено в реалістичній манері з лапідарним моделюванням форми, фактурним контрастом шліфованої та рустованої поверхонь. Конструктивність побудови підкреслюється незамаскованими швами гранітних блоків.
Пам’ятник пов’язаний з образним вирішенням архітектурного довкілля, передбачає круговий огляд.
Література:
Мельгунов С. П. Красный террор в России. – М., 1990; Український Радянський Енциклопедичний Словник: У 3 т. – К., 1988. – Т. 2.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 865.