Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Олександр Тищенко

284. Міська санітарна епідеміологічна станція, 1905–09 (архіт., іст.).

Вул. Некрасовська, 10/8. На розі з вул. Ю. Коцюбинського.

Зведена за рішенням Київської міської управи за проектом арх. І. Ніколаєва як приміщення для проведення аналізів чистоти води, повітря та грунтів, якості харчових продуктів тощо. Первісно – двоповерхова споруда, на аттику якої була вказана дата побудови (втрачена). Весь час використовувалася за призначенням. На першому поверсі були розташовані житлові приміщення для робітників та службовців. Другий займали бактеріологічний відділ і кімнати для спеціальних хімічних аналізів.

Окрема кімната з удосконаленою витяжкою призначалася для роботи з їдкими газами. У 1975–78 реконструйована з надбудовою третього й мансардного поверхів, заміною перекриттів та інженерних мереж, влаштуванням зовнішніх металевих протипожежних сходів (автори проекту – архітектори В. Гопкало, А. Дубинська, М. Ліберберг).

Триповерхова з мансардою, цегляна, пофарбована,у плані Г-подібна. Основний об’єм орієнтований вздовж вул. Ю. Коцюбинського, дворове крило – паралельно вул. Некрасовській. Планування основного об’єму з виділеною ризалітом сходовою кліткою – коридорне двобічне, у крилі – коридорне однобічне. На третьому поверсі з боку вул. Некрасовської влаштовано залу засідань на 112 місць. Міжповерхові перекриття – пласкі залізобетонні, над залою – з полегшених панелей по металевих балках, у мансарді – дерев’яні. Вальмовий дах – по дерев’яних кроквах, покриття бляшане.

Оздоблена в раціональних формах неоренесансу (нижні два поверхи) та класицизму (надбудовані поверхи).

Композиція фасадів ритмічно-ярусна, сформована горизонтальними гуртами та міжвіконними й наріжними поповерховими лопатками, виділеними білим кольором на тлі пофарбованих стін. Вікна прямокутні: на першому поверсі – з клинчастими перемичками й підвіконними полицями, на другому – з прямими сандриками й підвіконними фільонками, на третьому – вікна менші за розміром, без оздоблення, підкреслені широким підвіконним гуртом, у мансарді – рідко розставлені маленькі віконця. Фасади мають широкий фриз і вінцевий карниз значного виносу зі стилізованими модульйонами. Акцентним елементом фасаду з боку вул. Ю. Коцюбинського є центральний ризаліт асиметрично розміщеного головного входу. Первісне оформлення інтер’єрів не збереглося.

Будинок – зразок громадської споруди спеціального призначення поч. 20 ст.

Питання про організацію централізованого санітарного контролю і нагляду у Києві було порушене на засіданні Міської управи, що відбулося 21 травня 1887. Рішення про створення Київської міської санітарної станції і проект тимчасових правил ухвалено у грудні 1891.

Спочатку її планувалося розмістити на Хрещатику. Станція була допоміжним органом у роботі виконавчої Санітарної комісії при Міській думі. Її головна мета полягала у захисті населення від недоброякісних харчових продуктів та їх фальсифікацій. 1900 штат станції складався з трьох осіб (завідувач, помічник і лаборант), на її утримання призначалося 2400 крб. щорічно. Крім спостережень за якістю харчів, станція проводила аналізи води, повітря, грунту, сили освітленості, здійснювала судово-медичну експертизу тощо. За короткий термін заклад перетворився в один з провідних на півдні Російської імперії в своїй галузі.

1931 тут утворено Київську міську дезінфекційну станцію з районними відділками.

Тепер – Київська міська санепідемстанція, при якій діють бактеріологічна, вірусологічна, небезпечних інфекцій, СНІДу, санітарно-гігієнічна, радіологічна лабораторії.

Література:

Архів АТ «Київпроекту». Техно-робочий проект реконструкції та надбудови міськсанепідемстанції на вул. Некрасівській, 10/ 8. – К., 1974. – Т. 1; ДАК, ф. 163, оп. 40, спр. 5; ЦДІАКУ, ф. 442, оп. 541, спр. 119; Відділ організації, управління та координації діяльності Київської міської санепідстанції. Решетилова С. Г., Фельдман И. В. Литературный обзор истории санэпидслужбы (рукопис). – К., 1997; Відділ організації, управління та надбудови міськсанепідемстанції на вул. Некрасівській, 10/ 8. – К., 1974. – Т. 1; Киевлянин. – 1910. – 12 нояб. – № 313; Обзор деятельности Киевской городской думы за четырехлетие 1906–1910 гг. – К., 1910.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 727 – 728.