Червоногради с
Розмір зображення: 800:517 піксел
Місто Червоногород. Слід знати, що нині такий населений пункт ані в списках адміністративного поділу, ані на картах не значиться.
6 травня 1436 р. польський король Владислав 3 записав Теодорику з Бучача 500 гривень на замку Червоногород, які він мав записані на Кам’янці від попереднього короля [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 245].
Кор[оль] Володислав записує Фрідріху Бучацькому 300 грив[ень] на Червоногородськім старостві за забрані речі, 6 лютого 1440 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].
6 лютого 1440 р. польський король Владислав 3 записав червоногородському старості Теодорику з Бучача 300 гривень на замку Червоногород (Castro Rubeo) з належними до нього селами [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 252].
30 липня 1442 р. польський король Владислав 3 записав Теодорику з Бучача 122 гривні на замку Червоногород (Castro Czerwonogrodensi) з належними до нього селами взамін тієї суми, яку був винен Теодорику галицький каштелян Ян Влодкович [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 259].
1 жовтня 1442 р. польський король Владислав 3 записав кам’янецькому каштеляну і генеральному старості подільському Теодорику з Бучача 200 гривень на замку Червоногород і приналежних селах, які йому був винен Павел із Сієнни [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 262].
Кор[оль] Казимир переносить і записує на Червоногороді 500 грив[ень], що Михайло Бучацький мав записані на Камінці, 31 серпня 1464 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].
Кляштор домініканців заснований, за твердженням С.Окольського, князями Коріатовичами (ця фундація є дуже сумнівною, як і всі інші ранні фундації, відомі тільки з праці Окольського). Ще фантастичнішим, як зазначає дослідник, є переказ про заснування кляштору Яцеком Одровонжем (в 1230..1240-х рр.) [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 124, 126]. В 1427 р. кляштор був зруйнований під час нападу молдавського воєводи Петра; за іншими відомостями, ця руйнація відноситься до періоду боротьби князя Федора Коріатовича з Вітовтом в 1394 р.; ще інші відомості подають, що кляштор закритий якимись угорцями наприкінці 14 ст. Відбудований в 1444 р. [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К.: 1885 г., с. 205] З усього можна зробити висновок, що рання історія цього кляштору є дуже непевною. У 1596 р. кляштор увійшов до новоствореної Руської провінції ордену [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 112].
Список літератури – на сайті «».

