Черхава с
Історичні адміністративні поділи
Єлисавета, вдова Спитка, надає священику Андрію Черхавському дворище замісь поля відібраного від Черхавського монастиря. 26 мая 1402 p.
Кор[оль] Жиґимонт Август потверджує сю грамоту. 17 серпня 1553 р.
[Грушевський М. С. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства (1899 р.), № 1].
Кор[оль] Жиґимонт потверджує братів Дениса і Матвія на князстві с. Черхави, 12 липня 1519 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 74].
Королівські ревізори затверджують збудування нової церкви в с. Черхаві й її дотацію. 6 січня 1529 р. [Грушевський М. С. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства (1899 р.), № 2].
Випись з книг самбірського ґроду про розграничення сіл Лукавиці й Черхави, 7 падолиста 1558 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 111].
Староста Я.Мелецький дозволяє надалі існувати другій церкві в с. Черхаві, збудованій за проханням селян. 5 червня 1559 р. [Грушевський М. С. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства (1899 р.), № 3].
Кор[оль] Жиґимонт Авґуст затверджує купно парафії в Черхаві священикам Костеві і Тарасові. 11 грудня 1562 р. [Грушевський М. С. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства (1899 р.), № 4].