Прадідівська слава: база даних
українських пам’яток і визначних місць
Слово о полку Ігоревім
Тарас Шевченко
Розділи сайту
Про проект
Наш проект повинен дати вам інформацію про українські пам’ятки (матеріальні свідчення нашого минулого) та визначні місця (де не лишилось матеріальних об’єктів, але відбувались пам’ятні події).
Українськими ми вважаємо всі пам’ятки та визначні місця в межах сучасної України, на територіях компактного проживання українців за межами України, на історичних українських землях, в місцях розселення української еміграції та діаспори.
Ми називаємо проект базою даних, оскільки ми вважаємо його збірником текстових та графічних матеріалів про пам’ятки, а не колекцією академічно оброблених енциклопедичних довідок. Використовуйте наші матеріали для написання таких довідок і надсилайте нам для публікації на сайті.
База даних організована за територіальним принципом. Вибираючи в дереві ліворуч країну, ви далі слідуєте адміністративно-територіальному поділу даної країни – аж до пам’ятки, яка вас цікавить.
Значна частина пам’яток має описи не у вигляді однієї веб-сторінки, а у вигляді цілого дерева, котре може налічувати сотні і навіть тисячі сторінок. Ви можете заглиблюватись в це дерево за допомогою переліків підпорядкованих елементів.
Як користуватись сайтом
На сайті ви можете:
– зручно пересуватись між сторінками, натискаючи клавіші Ctrl + курсор вгору (вліво) / вниз (вправо);
– шукати потрібні вам дані через віконце пошуку у правій верхній частині вікна;
– друкувати потрібні вам документи за допомогою кнопки «Версія для друку»;
– слідкувати за новинами нашого сайта;
– писати нам листи із зауваженнями і пропозиціями;
– виправляти орфографічні помилки, виділяючи їх мишкою та натискаючи Ctrl+Enter;
Послідовність розміщення матеріалів
Нерухомі пам’ятки підпорядковуються тому населеному пункту, де вони знаходяться, або найближчому населеному пункту. У великих містах пам’ятки прив’язані до адрес (вулиць і номерів будинків).
Розміщення рухомих (музейних) пам’яток залежить від їх походження. Якщо це походження відоме, то вони приєднуються до відповідного географічного об’єкту або нерухомої пам’ятки. Так, скіфські золоті речі з кургану Куль-Оба, які зберігаються в Державному Ермітажі (Санктпетербург, Росія), в нашій базі розміщені в Керчі, а славна пектораль з Товстої Могили – у м.Орджонікідзе, де знаходилась ця могила.
Якщо ж походження музейного предмету невідоме, він розміщується в складі того музею, де він зберігається нині. Тому Остромирове євангеліє слід шукати в Петербурзі, в Російській державній бібліотеці.
Музейні колекції слід шукати в тих будинках, де нині розміщуються відповідні музеї.
Назви об’єктів здебільшого даються згідно приписів пам’яткознавства, тобто за первісним призначенням об’єкту, яке може дуже сильно відрізнятись від сучасного використання. Наприклад, назва «костел єзуїтів» означає, що костел будувався для ордену єзуїтів, а нині він може належати зовсім іншій конфесії або мати не-релігійне призначення.
Храми часто орієнтовані вівтарями на схід. Їх фото ми підписуємо: «вигляд зі сходу»… «вигляд з південного заходу». Але досить часто храми орієнтовані вівтарями в інші боки; в таких випадках замість «вигляд з боку вівтаря» ми підписуємо «вигляд з позиції С1» та інших позицій – відносно орієнтації самої будівлі, а не сторін світу, як показано на рисунку.
Типовий план української церкви
і позначення відносних точок видового розкриття
В галереях витримується (в межах можливого) такий порядок зображень: спочатку подаються вигляди з півночі (з позиції А1) і потім – з точок зору за рухом стрілки годинника: схід – південь – захід (С1 – А2 – С2 – А3 – С3 – А4 – С4). З кожної точки зйомки подається спочатку загальний вигляд, потім – частини і деталі.
Для деяких фото є кілька рівноцінних варіантів. В таком випадку найкраще подано як основне, а варіанти – як підпорядковані під номерами [2], [3] і т.д.
Якщо на ілюстрації показано кілька об’єктів, то в підписах майже скрізь витримано послідовність зліва направо. Тому підпис «дзвіниця і церква» означає, що дзвіниця знаходиться ліворуч від церкви, а підпис «церква і дзвіниця» – що дзвіниця видна праворуч від церкви.
Будинки в межах міст майже скрізь представлені чільними фасадами. У випадку, якщо є кілька фотографій такого фасаду, вони (в межах можливого) розміщуються в послідовності огляду, неначи ми рухаємось від менших номерів в бік більших номерів.
Якщо будівля має кілька поверхів, то деталі фасаду розміщуються в напрямку руху погляду – згори вниз, наприклад: «вікно 3-го поверху – балкон 2-го поверху – портал 1-го поверху».
Інші наші сайти
– українські інформаційні ресурси для науки і освіти | |
– енциклопедія життя і творчості | |
– енциклопедія життя і творчості | |
– енциклопедія життя і творчості | |
– енциклопедія життя і творчості | |
– бібліографія українознавства, колекція посилань на повні тексти |