1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Погрібняк збудував ще один храм (на жаль, не уцілілий) у селі Артемівці. Тут у 1761 р. він збудував Введенську церкву – класичну пам’ятку українського дерев’яного будівництва. її форми, пропорції та розмах свідчать, що вже на ранньому етапі своєї творчості Погрібняк був глибоко своєрідним і високообдарованим митцем. Те, що у нього намічалося ще в Артемівці, потім розвинулось і вдосконалилось у Новомосковську. На будівництві в Артемівці йому вдалось перевірити багато ефектів, розрахованих на оптичне враження. Ні у кого з українських майстрів не була так гостро виявлена пірамідальність споруд, як у нього. Центральну, дуже простору в плані, баню він зробив майже вдвоє вищою за бічні. Вона мала три заломи, тоді як бічні – лише по два. Поставлені вони були не тісно і являли своєрідну просторову композицію, де «заспівувачем» виступала центральна баня, а «підголосками» – бічні.

В інтер’єрі центральний зруб у горизонтальних гранях заломів мав різьблені скоби-стяжки, що ритмічним розташуванням створювали добрий лросторовий масштаб. Два ряди великих вікон давали яскраве світло на стіни бані й добре обрисовували легенькою тінню різьбу на скобах. На освітлених стінах середньої бані виразно вимальовувалися двохярусні вирізи: нижній – у формі звичайного одвірка з навскіс зрізаними рогами, а верхній – у вигляді великого кола. На бічні бані припадало менше світла, тому з них вирізи здавалися сяючими плямами, а верхній виріз – немов золотим диском сонця.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 451 – 452.