Березоворудський парк

Березоворудський парк закладено у другій половині XVIII ст. В основі планування – дві взаємоперпендикулярні вісі. Головна йде від центрального входу до парадного двору, через палац і далі, по головній алеї парку до Шевченківського дубу. Друга – спрямована від парадного двору на господарську зону, де розміщено будівлі служб, майстерень, складів.

Центральна споруда – мурований двоповерховий палац, обабіч якого – видовжені одноповерхові флігелі, які утворюють П-подібну композицію. У будівництві палацу брав участь відомий архітектор Є.І. Червінский.

Територію садиби було обнесено муром. Над ставком біля в’їзду збереглася альтанка.

Нині в парку росте понад 40 видів дерев і чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами любив відпочивати Т.Г. Шевченко. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на якому – два штучні острівки, засаджені плакучими вербами. Площа парку 45 га. Власниками Березоворудського маєтку була родина Закревських. До них двічі у 1843 p., а також у 1845 і 1846 pp. Приїжджав Т.Г. Шевченко. Тут він почав писати поему “Кавказ”, намалював портрети власників маєтку – Платона та Ганни Закревських. Спогади про Ганну Закревську поет проніс через усе життя. У 1848 р. на засланні присвятив їй вірш “Г. З.” (“Не має гірше як в неволі”). З ім’ям Закревської пов’язана також поезія “Якби зустрілися ми знову”. На фасаді палацу встановлено меморіальну дошку Т.Г. Шевченку.

У флігелі нині розміщено Березоворудський історико-краєзнавчий музей. Його експозиція налічує близько 5 тис. експонатів, серед них матеріали про перебування Великого Кобзаря у Березовій Рудці. У музеї збереглися меблі, посуд, венеціанське дзеркало, статуетки, вишивки та деякі інші речі з садиби Закревських.

У наш час на території колишнього маєтку Закревських розміщено Березоворудський сільськогосподарський коледж.