Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Що горить в Білгород-Дністровській фортеці: пам’ятка чи совість чиновників?

Максим Левада

Дата: 02.08.2007

Герострат, Нерон, Аларіх, Наполеон – хто наступний? 26 липня телеканал «1+1» повідомив, що вже протягом кількох тижнів горить пам’ятка національної категорії – Білгород-Дністровська фортеця ХV-ХVІІ ст. За версією телеканалу її підпалила російська кінокомпанія, яка під час зйомок сцени пожежі у продовженні фільму «Три мушкетери» застосувала солярку.

Було показано стіни з слідами випалів зсередини та дим, що курився з кам’яної кладки башти. У коментарі зазначалося, що в середині стін тліють дерев’яні кліті та перекриття з середземноморського дубу ХV ст., що розчин, яким скріплені стіни, внаслідок температури перетворюється на вапно, а це унеможливлює гасіння за допомогою води.

На це повідомлення на диво оперативно відреагувало Одеське регіональне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій. За інформацією «Одесінформу» вже 27 липня це управління спростувало інформацію телеканалу та повідомило, що йдеться про горіння сміття та шпалі на площі 2 кв. м.

Наступного дня «Голос України» з посиланням на те ж саме управління повідомла, що мова йшла взагалі не про пожежу в фортеці, а про пожежу військової казарми, яка розташована поруч з нею. До того ж заступник начальника відділу МНС у Білгород-Дністровському розповів, як він персонально обходив фортецю на катері з моря і, що ніякої пожежі там немає.

Нагадаємо, що Білгород-Дністровська фортеця (Акерман) є одним з найкращих об’єктів фортифікаційного мистецтва середньовіччя, серед тих, що збереглися в Україні до наших часів. Тобто за її стан відповідають певні спеціальні державні структури. У інтерв’ю радіо «Свобода» 31 липня Н. Штербуль – начальник Одеського обласного управління охорони культурної спадщини, заявила, що розмови навколо пожежі у фортеці вона розцінює як провокацію.

За її словами під час зйомок там постійно чергували пожежники. Пані Штербуль наголосила, що саме в день, коли почався ажіотаж навколо пожежі, вона персонально відвідала фортецю, і що ніякої пожежі не було.

Що ж сталося насправді? Чи помилився поважний телеканал, а може йдеться про штучне створення «дутої» сенсації? Тим більше, що 30 липня на «1+1» ця тема з’явилася знов.

Вдалося з’ясувати, що першими забили на сполох співробітники експедиції Інституту археології, які провадять розкопки поруч з фортецею. Саме вони й розповіли журналістам про цю історію. Того ж 26 липня археологи склали акт де, зокрема зазначили, що під час зйомок «за свідченнями місцевих мешканців, стіни вежі № 30 були обкладені багатометровими джгутами, просякнуті горючою сумішшю і підпалені».

Далі в акті йдеться, що відбувся процес повільного тління дерев’яних конструкцій у внутрішньому просторі вежі. На день складання акту вигоріло вже три яруси дерев’яних внутрішніх конструкцій.

Так склалося, що у складі цієї експедиції працюють не тільки відомі вчені-археологи, а й професійні пам’яткоохоронці з інших регіонів, а до того ж викладачі кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка». Тобто фаховий рівень людей, які підписали цей акт не викликає жодних сумнівів.

До речі, саме ці реставратори наголошують, що «тривалий процес горіння призводить до руйнації вапнякових брил, які під впливом вогню, як відомо, втрачають свою структуру, що відповідно призводить до втрати міцності конструкції в цілому».

Цікаво, що за інформацією археологів, протягом 23-26 липня пожежні машини прибували до фортеці чотири рази. Здається, це не зовсім підтверджує заяви працівників МНС. До того ж, археологами зроблені чисельні фотографії як наслідків пожежі, так і самих пожежників, які працюють на фортеці.

Ситуація з пожежею у Білгород-Дністровський фортеці є дуже типовою для вітчизняної пам’яткоохоронної справи. Інформація про знищені, зокрема спалені, пам’ятки розповсюджується регулярно, а реакція відповідних владних структур є достатньо стандартною. Проте, у нашому випадку йдеться про пам’ятку національної категорії!

Ситуація потребує принципової оцінки, як щодо безвідповідального ставлення посадових осіб до своїх службових обов’язків, так і щодо приховування ними важливої інформації.

Дуже б хотілося з’ясувати: 1) що дійсно було причиною пожежі? 2) на яку суму нанесено збитків державній власності – об’єкту культурної спадщини (а офіційна методика такої оцінки давно існує)? 3) чи потребує ситуація втручання органів прокуратури? 4) які існують гарантії, що подібні випадки врешті-решт припиняться? 5) чи повинні згадані чиновники персонально відповідати за цю ситуацію і чи буде проведено відповідне службове розслідування?

Залишається маленька надія щодо перспектив відповіді на поставлені питання. Оскільки Мінкультури, як центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, має звичку не реагувати на повідомлення преси, начальник археологічної експедиції С.О. Бєляєва 30 липня спеціально повернулася до Києва й власноручно передала акт до міністерства. Чекаємо на відповідь.

P.S. У будь-якій цивілізованій країні (у Росії також!) люди, які скоїли подібний злочин, уже давно були би затримані правоохоронними органами…

Джерело: “Музейний простір України”