Могила Ніколаєнка В.Г.

Ольга Попова

Могила Ніколаєнка В.Г., 1986 (іст.). На початку Будинівського кладовища, праворуч від входу, у 3-му ряді.

Ніколаєнко Валерій Григорович [01.05.1948, м. Торжок Калінінської (нині Тверської) обл. (Російська Федерація) – 29.05.1986, м. Білопілля] – воїн Збройних Сил СРСР, підполковник. Загинув в Афганістані.

У 1965, після закінчення Білопільської середньої школи № 4, навчався у Білопільському ПТУ № 5. Працював токарем на Білопільському машинобудівному заводі. 30 вересня 1967 призваний до лав Радянської Армії. Закінчив Сумське вище двічи Червонопрапорне училище ім. М. В. Фрунзе, отримав спеціальність командира вогневого взводу. З 1975 служив у Далекосхідному окрузі, м. Біробіджан (Російська Федерація), а з 3 лютого 1985 проходив службу в Афганістані на посаді радника заступника командира піхотного полку з політ. частини 72 ПП 8 ПД в/ч. пп. 44708. У лютому 1985 під час супроводу колони з матеріальними засобами з м. Кабул у м. Баграм знищив вогневу точку противника і 6 противників, чим сприяв успішному виконанню завдання. Загинув під час обстрілу КП у р-ні населеного пункту Ургун у провінції Пактіка. Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденами Бойового Червоного Прапора (9.09.1986), Червоної Зірки (31.07.1986), афганськими орденами «За хоробрість» та Червоного прапора.

У 1986 на могилі встановлено гранітний обеліск /2,0 м/, на фасадній частині якого – портрет загиблого та напис.

[Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 243; Паспорти військових поховань Білопільського райвійськкомату, спр. 130, арк. 89 – 94; Кадурін П. Не переживши особисто, важко зрозуміти / П. Кадурін // Радянська правда. – 1988. – 20 жовтня.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 244.