Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква Собору богородиці

Церква Собору богородиці

Розмір зображення: 800:565 піксел

Бобовище. Церква Собору пр. богородиці, 1839 р. Світлина 1992 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 180.

Бобовище Мукачівський район

Церква Собору пр. богородиці. 1839. (УПЦ)

У 1610 р. в селі служили священики Федір Поп і Петро Поп. Найдавнішу згадку про церкву датують 1692 р. У 1733 р. згадують дерев’яну церкву з одним дзвоном, присвячену св. Марії, в 1797 р. – кам’яний храм.

На початку XX ст. була каплиця ордену св. Василія Великого, присвячена Ісусу Христу. У селі побутують перекази про спорудження місцевої церкви князем Корятовичем і про те, що храм будували полонені турки. Згадують також, що стара церква стояла в урочищі “Микуля”.

Силует теперішньої мурованої церкви збагачують дві невеликі вежі з бароковими главками, які увінчують бокові притвори. Турню і дахи перекрили бляхою в 1927 р. Над головним входом позначено 1987 р. Біля південних дверей кам’яна плита повідомляє, що зовнішній ремонт храму здійснено в 1987 р. майстрами О. Естрайхером та Б. Костико-вим. Поряд стоїть одноярусна каркасна дзвіниця з чотирма дзвонами. Великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1924 p., менший – Р. Герольд у Хомутові в 1922 р.

Давній малий дзвіїї має латинський напис: “FUDIT MF EPERIESSINI 1754”, а найменший відлив Лайош Ласло в Малих Ґеївцях у 1887 р. На цвинтарі довкола церкви – багато профільованих дерев’яних надгробних хрестів, які ставили ще в 1960-х роках.

У селі народився священик Стефан Бендас (1903 – 1991) – визначний дослідник історії єпархії.

Місцевий парох Іван Сокол був ув’язнений у концтаборі з 1948 до 1954 р. Друге ув’язнення “за нелегальну проповідницьку діяльність” тривало до 1959 р. Втретє був затриманий 1976 р. Після цього виїхав у Казахстан, де також нелегально проповідував серед тамтешніх німців, римо-католиків. Помер у Ужгороді 1979 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 180 – 181.