Пам'ятки пов'язані з театром корифеїв
У Бобринці (Кіровоградська область) розташовувалася низка ключових історичних будівель, безпосередньо пов’язаних з діяльністю діячів Театру корифеїв — Марка Кропивницького та Івана Карпенка-Карого (Тобілевича). Саме тут у 1860-х роках вони розпочинали свою аматорську театральну діяльність. Більшість з них збереглися.
Основні об’єкти:
Будинок дворянських зборів: Споруда другої половини XIX століття. Сучасна адреса: м. Бобринець, вул. Миколаївська, 56. Саме в колишньому залі Дворянського зібрання відбувалися вистави театральної трупи М. Кропивницького. Будівля нині використовується, зокрема, Держказначейством та нотаріальною конторою.
Будинок, у якому мешкав М. Л. Кропивницький: Житловий будинок XIX століття, де мешкав видатний драматург і режисер під час служби в Бобринці. Це будинок його названої бабусі Уляни Дубровинської, де Кропивницький жив у 1850–1856 роках.Сучасна адреса: м. Бобринець, вул. Миколаївська, 55.
Хата братів Тобілевичів / будинок, пов’язаний із початком театральної діяльності І. Тобілевича та М. Кропивницького. Історія будинку Тобілевичів пов’язана з перебуванням у Бобринці родини Карпа Адамовича Тобілевича — батька майбутнього драматурга Івана Тобілевича (Карпенка-Карого). Під час навчання Івана у Бобринецькому повітовому училищі Карпо Тобілевич придбав у Бобринці, на околиці міста, хату для своїх дітей. За спогадами Софії Тобілевич, у цій хаті жили Іван та його молодші брати Михайло і Петро під опікою баби Насті. Архівні документи дозволили уточнити історію цієї садиби. Карпо Тобілевич збудував будинок на плановій дворовій ділянці №383, яку придбав у Бобринецькому повіті; відповідні правовстановлюючі документи датуються 1862–1863 роками. Таким чином, йдеться не просто про будинок, де тимчасово мешкала родина, а про власну садибу Тобілевичів у Бобринці. Будинок має особливе значення для історії українського театру. Точна адреса цього будинку і чи зберігся він мені не відомо.
Приміщення колишнього повітового училища: Навчальний заклад, де навчався Іван Тобілевич (Карпенко-Карий), а пізніше Марко Кропивницький. Адреса: Миколаївська, 60.
Ратуша (будинок повітового суду / канцелярії): Місце, де обидва діячі працювали канцеляристами та чиновниками до того, як повністю присвятити себе театру. Адреса: вул. Миколаївська, 47.
Будинок поміщіка Бридюкова. Зберігся в Бобринці і будинок за адресою: вул. Миколаївська, 51, де майбутній драматург, «батько» українського професійного театру — Марко Кропивницький, будучи керівником аматорського театрального гуртка, проводив репетиційну роботу. Тривалий час тут діяв районний Будинок дитячої творчості.
Трактир Медового: місце де ставили свої п'єси майбутні корифеї українського театру. Адреса: по вулиці Парковій, 70. Зберігся лише фундамент оригінальної будівлі. У Бобринці збереглася будівля, пов’язана з початком театральної діяльності М. Л. Кропивницького та І. К. Тобілевича — майбутніх корифеїв українського театру. У місцевій історико-краєзнавчій традиції вона відома як «Трактир Медового». Власник закладу, прагнучи збільшити свої прибутки, облаштував у трактирі дерев’яний поміст і здавав його в оренду театральним та аматорським колективам. Це стало можливим завдяки пожвавленню культурного життя Бобринця у другій половині ХІХ століття. Перші театральні спроби майбутніх акторів відбувалися в значно скромніших умовах — в одній із кімнат будинку бабусі Марка Кропивницького, Уляни Дубровинської. Їхніми першими глядачами були родичі, друзі та знайомі. Згодом молоді аматори дедалі більше захопилися театральним мистецтвом і разом з однодумцями організували власний театральний гурток. Невелике приміщення в будинку бабусі вже не могло вмістити ані всіх учасників, ані глядачів, тому виникла потреба у більшій сцені. Для проведення вистав театральний гурток обрав трактир панича Медового. Власник закладу був зацікавлений у такій співпраці, оскільки вона давала йому можливість отримувати додатковий прибуток. У трактирі облаштували сцену, встановили дерев’яний поміст та підготували театральні лаштунки. Вистави відвідували мешканці Бобринця, які купували квитки, а отримані кошти частково передавали власникові трактиру як плату за приміщення, а частково витрачали на придбання театральних костюмів та інші потреби молодого колективу. Таким чином, трактир Медового став одним із перших майданчиків, на яких молоді Марко Кропивницький та Іван Тобілевич робили свої перші кроки на шляху до професійного українського театру.
Більшість цих споруд мають статус пам’яток історії та містобудування місцевого значення й позначені відповідними меморіальними дошками.
Джерела:
Пам’ятки історії та монументального мистецтва Кіровоградської області: Бобринецький район. Дата перегляду: 03.09.2026
Меморіальні об’єкти Марка Кропивницького на Кіровоградщині — Суспільне Кропивницький. Дата перегляду: 03.09.2026
У будівлі, де грали корифеї: як у Бобринці на Кіровоградщині зберігають спадщину першого українського театру — Суспільне Кропивницький. Дата перегляду: 03.09.2026
Що розкаже Кропивницький? Прогулянка стежками театральних корифеїв — Державний архів Кіровоградської області. Дата перегляду: 03.09.2026
Спеціальний туристично-історичний проєкт із маршрутом «стежками театральних корифеїв». Зупинка ІІ. У гостях у Тобілевичів — Державний архів Кіровоградської області. Дата перегляду: 03.09.2026
Бобринець — туристично-краєзнавчий матеріал про місто. Дата перегляду: 03.09.2026
Бобринецький музей історії краю — Енциклопедія сучасної України. Дата перегляду: 03.09.2026
Історія району: від витоків до сьогодення — Бобринецька міська рада. Дата перегляду: 03.09.2026
Навколо Кропивницького за 1 день: місця, про які не говорять (2026 р.)
Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».