Світильник з зображенням людського обличчя

Розмір зображення: 694:646 піксел

Рідкісною пам’яткою образотворчого мистецтва стародавніх східних слов’ян є графічне зображення людської голови на глиняному світильнику, знайденому в похованні першої половини І тисячоліття н. е. неподалік від Богуслава на Київщині. Рисунок тут зроблено на готовому виробі після випалювання світильника. Можна думати, що виконувала його не та рука, яка ліпила світильник; стінка останнього послужила тлом для прояву творчого натхнення власника речі. Це випадок мистецької творчості в її чистому вигляді, не зв’язаної з певним родом практичної діяльності. В цьому «непрофесіоналізмі» зображення полягає його унікальне значення. Лінії рисунка дуже глибокі, нанесено їх твердою і впевненою рукою; особливо заглиблено очі, ніс і рот. Рисунок дуже схематичний, навіть дещо карикатурний. Проте характерні риси обличчя передано досить влучно: очі – з маленькими зіницями; брови, ніс і рот з’єднані в одну фігуру; зачіска, борідка клинцем – все це робить зображення деякою мірою індивідуалізованим. З обох боків нижньої частини голови виритовано невеличкі кілечка, з’єднані з обличчям коротенькими рисками, – можливо, вони означають якісь прикраси. Деякими рисами (зокрема, характерною злитністю носа з бровами і ротом) це зображення схоже на описані вище мартинівські фігурки (с. 124).

Глиняний світильник з зображенням людського обличчя з-під Богуслава на Київщині. Перша половина І тис. н. е. Білоцерківський краєзнавчий музей.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 125.