Пам’ятки археології
Віктор Приймак, Галина Романова, Ганна Некрасова, Євген Осадчий
Городище багатошарове (археол.). На території північно-східної частини села, біля його підніжжя знаходиться Хрестовоздвиженська церква.
Відоме за даними К.Фукса. Обстежене В.Приймаком у 2006.
Протяжність городища із заходу на схід, від стрілки мису до плато корінного берега Боромлі, становить 340 м, ширина коливається від 15 – 20 м на довгому (120 м) перешийку до 150 м на майданчику городища. Майданчик городища має близьку до ромбоподібної форму, якої, можливо, він набув завдяки наявності бастіоноподібних виступів на стрілці мису (західний кінець), а також південній частині майданчика. З північної сторони ромбоподібного майданчика бастіон не простежується. Напевно, він був знищений глиняним кар’єром. Майданчик городища мав протяжність кожної із сторін у межах 120 – 140 м. Лише витягнута у напільний бік південно-східна сторона – 180 м.
Майданчик городища являв собою пагорб, що підвищується над заплавою р. Боромлі на висоту близько 6,0 – 15 м. Центральна частина майданчика підвищується над північною на висоту до 6,0 – 8,0 м. Майданчик городища, перешийок та берегове плато ескарповані із південної сторони на відстань до 0,5 км. Ескарп перетворюється на рів ближче до стрілки мису. Висота майданчика над ескарпом коливається у межах 6,0 – 8,0 м, а з боку стрілки мису – до 10 м, притому тут спостерігається ступінчасте подвійне ескарпування, а ескарп перетворюється у рів глибиною до 2,0 м і шириною до 2,0 – 3,0 м у верхній частині. Городище задерноване, шурфування не проводилося.
[Звіт про археологічні розвідки ІКЗ «Більськ» на території Більського городища і його округи у 2005 – 2006 рр./ В. В. Приймак, О. В. Коротя, А. І. Охріменко, О. В. Сидоренко // Архів ІА НАНУ. – С.5.]
Поселення, бронзовий вік (археол.). На правому березі р. Боромля за 0,5 км на південний схід від ПТФ с. Боромля, та за 0,8 км на схід від східної околиці села.
Відкрите і обстежене Г.Романовою в 1990.
Займає західний схил мису правої надзаплавної тераси, з півночі обмежено системою ставків на стариці річки. Висота берега – від 1,5 до 3,0 м. Територія поселення розорюється, по ній проходить лінія електропередач з бетонними опорами. Потужність культурного шару – від 0,6 до 0,8 м. Фрагменти кераміки мають домішки дрібного піску та органіки у тісті, внутрішня та зовнішня поверхні вкриті розчісуванням.
Уламки вінчиків належать горщикам з прямо зрізаним краєм, знайдено фрагмент стінки реберчастого горщика з валиком та защипами по ребру, зустрінутий орнамент з валиками та защипами в декілька рядів. Поверхня частини горщиків загладжена. Матеріал зібрано по поверхні всього західного схилу, північна частина вище південної на 0,5 – 1,0 м. У південній частині знайдено фрагмент стінки ліпного горщика з домішками шамоту в тісті та два фрагменти чорнолискованих горщиків. Ймовірно, ці уламки належать до пізньозарубинецької культури 2 – 3 ст. н. е.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. [Романова Г. А. Отчёт о работе Сумского отряда Днепровской Левобережной экспедиции ЛОИА АН СССР в 1990 г. / Г. А. Романова // Архів ІА НАНУ.]
Поселення київської та черняхівської культур, 3 – 4 ст. н. е. (археол). На південно-західній околиці села, в гирлі старої заводненої балки, займає західний крутий край мисоподібного виступу надзаплавної тераси правого берега р. Боромля, висотою до 20 м. За 0,1 км на схід розташований могильник Боромля-1, а за 0,2 км на південний захід, на другому краю балки – синхронне поселення Боромля-3.
Виявлене В.Приймаком у 1986, досліджене Г.Нєкрасовою у 1987, обстежене Є.Осадчим у 2006.
Селище невелике, підйомний матеріал зустрічається вздовж краю балки на площі 150 х 60 м. Основна частина селища зайнята лісовими насадженнями та руйнується пізніми перекопами. Культурний шар досягає глибини 0,3 – 0,4 м. Роботи проводилися в центрі поселення. У 1989 було досліджено 147 м кв., виявлено 4 напівземлянки та гончарний глинобитний двохярусний горн. Дві напівземлянки відносяться до раннього горизонту та містили ліпну кераміку київської культури, а також невеликий процент гончарної, переважно лощеної черняхівської кераміки. Воно добре датується за уламками танаїських амфор, фібулами з високим приймачем та кістяним гребенем – 2-ою пол. – кін. 3 ст. Інші об’єкти містили переважно гончарну кераміку, переважно кухонну та датуються 4 ст. за стратиграфією, а також за знахідкою литої щиткової фібули.
В об’єктах зустрічалися глиняні біконічні та округлі пряслиця, конічні важки, кістяний стиль, залізний ніж та шило, «кішка», відроподібна привіска. В культурному шарі знайдено античну підробку римського денарія Фаустіни Молодшої (161 – 180 р. до н. е.) Колекція зберігається в фондах Сумського обласного краєзнавчого музею.
[Некрасова А. Н. Охранные раскопки на памятниках черняховской культуры в с. Боромля. / А. Н. Некрасова // Проблемы археологии Сумщины: Тезисы областной научно-практической конференции. – Сумы, 1989. – С. 56-57.]
Поселення черняхівської культури, 4 ст. н. е. (археол) На південно-західній околиці села.
Відкрите В.Приймаком у 1986, обстежувалося Г.Некрасовою у 1989, оглядалося Є.Осадчим у 2003.
Селище займає похилий західний схил біля гирла старої заводненої балки, що виходить у заплаву правого берега р. Боромля. На схід від нього на протилежному боці балки розташоване ще одне синхронне селище та черняхівський могильник. Культурний шар розорюється на глибину 0,2 – 0,3 м. Підйомний матеріал зустрічається вздовж схилу на площі 300 х 100 м та представлений значною кількістю фрагментів гончарної кераміки, переважно кухонної черняхівської, та кістки тварин. Практично відсутня обпалена глиняна обмазка. Зверху схилу, обабіч дороги, що обмежує поселення з заходу, зафіксовані сліди будівлі у вигляді скупчення слабообпаленої глиняної обмазки площею 6,0 м на 8,0 м, в якому зустрічаються фрагменти київської та гончарної черняхівської кераміки. На момент обстеження у 2003 поселення задерноване.
Селище займає похилий західний схил біля гирла старої заводненої балки, що виходить у заплаву правого берега р. Боромля. На схід від нього на протилежному боці балки розташоване ще одне синхронне селище та черняхівський могильник. На момент обстеження у 2006 частково задерноване, частково розорюється. Матеріали зберігаються у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею.
[Сухобоков О. В. и др. Отчёт о работах Левобережной славяно-русской экспедиции в 1986 г. // Архів ІА НАНУ. – Ф. е. – 1986/31. – С. 113. Некрасова А. Н. Отчёт о работах Раннеславянского отряда Левобережной славяно-русской экспедиции в 1989 г. / А. Н. Некрасова // Архів ІА НАНУ; Приймак В. В. Звіт про розвідки на території Сумської області у 2003 – 2004 рр. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ- ф. е. 2004/39.]
Могильник черняхівської культури, 4 ст. н. е. (археол) На південно-західній околиці села, поруч з МТФ №2 ТОВ «Еліта».
Відкритий В.Приймаком у 1986, розкопувався Г.Некрасовою у 1987, оглядався Є.Осадчим у 2003.
Могильник займає східний край мисоподібного виступу високої тераси, що спускається в широку заплаву правого берега р. Боромля. За 100 м від нього, на західному краю мису розташоване поселення Боромля-2, а ще західніше, через балку, селище Боромля-3.
Могильник займає частину схилу, приблизно 200 х 100 м. Через нього проходить грунтова дорога, що сильно врізалася в схил, решта території пам’ятки о порушена оранкою, траншеями та буртами. На 1989 розкопано 1050 м кв. та виявлено 37 поховань з трупопокладеннями. Трупоспалення, ймовірно, знищені оранкою разом з культурним шаром. На момент обстеження у 2006 територія могильника використовується під городи.
Трупопокладення мали північну (23) та західну (14) орієнтацію. Причому західні, в основному, концентрувалися в південно-східній частині могильника. Вони майже позбавлені інвентарю та мабуть є більш пізніми. Виявлено три випадки ритуального порушення скелета.
Поховання мали тільки гончарні горщики. Судячи з наборів прикрас (фібул, пряжок, гребінців, намиста) могильник функціонував на протязі 4 ст., притому більшість поховань досліджених у 1989 відносяться до 2-ої пол. – кін. 4 ст. Найбільш ранні поховання 1-ої пол. 4 ст. мають яскраво виражені сарматські риси (яму з підбоєм та штучну деформацію черепа) та супроводжувалися черняхівською гончарною керамікою. Матеріали зберігаються в Сумському обласному краєзнавчому музеї.
[Некрасова А. Н. Охранные раскопки на памятниках черняховской культуры в с. Боромля. / А. Н. Некрасова // Проблемы археологии Сумщины: Тезисы областной научно-практической конференции. – Сумы, 1989. – С. 56 – 57.]
Курган (археол.). За 2,0 км на північ від північної околиці села, за 0,5 – 0,7 км на захід від автотраси Суми – Охтирка, в полі.
Виявлений та обстежений В.Приймаком у 1987. Обстежений Є.Осадчим у 2006.
Діаметр кургану – близько 20 м, висота – 1,0 м. Курган задернований, на ньому встановлено геодезичний знак. Розкопки не проводилися.
[Отчёт о разведках по Своду памятников Сумской области в 1987 г. / О. В. Сухобоков, В. В. Приймак, С. П. Юренко, Л. И. Белинская // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1987/13-б. – № 22433 – 22435.- С. 10.]
Курганний могильник (археол.). За 3,2 км на південь від південної околиці села, поряд з телеретранслятором.
Пам’ятка відома за розвідками В .Приймака та О.Сухобокова. Обстежена Є.Осадчим у 2003.
Могильник розташований за 0,2 км на захід від траси Суми – Тростянець, навпроти ретранслятора через останню, на підвищенні вододілу Псла та Ворскли. Кургани витягнуті ланцюжком зі сходу на захід. Могильник складається з семи курганів та однго майдану. Розміри курганів – діаметр від 12,5 м до 60 м. Висота насипів – від 1,0 до 2,5 м. Розміри майдану: діаметр – 150 м, висота – 1,2 м. Два кургани задерновані. На одному встановлений тріангуляційний знак. Решта курганів розорюється.
[Сухобоков О. В. Отчёт о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – № 22032 – 22035. – С. 109-110; Приймак В. В. Звіт про розвідки на території Сумської області у 2003 – 2004 рр. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ- ф. е. 2004/39.]
Курганний могильник (археол.). На південно західній околиці села. Кургани займають ділянку берегового плато правого берега р. Боромля, за 200 – 300 м правіше від грунтової дороги в бік залізничної станції «Боромля».
Обстежувався В.Приймаком у 1986. У 2003 Є.Осадчим знятий план могильника.
Кургани розташовуються двома групами, відстань між якими 300 – 350 м. Група-1 складається з чотирьох насипів, два з яких діаметром 35 м, ще два – діаметром 10 – 12 м. Один з курганів овальної форми, задернований. На кургані помітні воронки від грабіжницьких ям, на даний час задерновані. Висота кургану – до 3,0 м. Інші насипи розорюються та мають висоту від 0,75 до 1,5 м. Під час огляду групи-1 знайдено уламок вінчика ліпної миски скіфського часу.
Група-2 складається з три насипів, витягнутих ланцюжком. Насипи діаметром від 15 до 35 м та висотою від 1,0 до 1,5 м. Кургани розорюються, розкопки не проводились.
[Сухобоков О. В. Отчёт о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – № 22032 – 22035. – С. 112; Приймак В. В. Звіт про розвідки на території Сумської області у 2003 – 2004 рр. / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, Ю. М. Берест // Архів ІА НАНУ- ф. е. 2004/39.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1225 – 1228.