2017 р. Звід пам’яток України
Наталія Сліпченко
Ансамбль споруд церкви Покрови пресвятої богородиці, перша половина 19 ст., й дзвіниці (архіт.). Вул. Ю.Гагаріна, 47. На пагорбі, серед житлової забудови.
Церква дерев’яна, триверха, двозрубна, збудована в бойківському стилі в середині 18 ст. в с. Сільце Іршавського рну. У 1839 куплена і перенесена в с. Дешковицю. При її встановленні замість верхів зробили двосхилі дахи над вівтарем і п’ятистінком. У середині збережені два заломи центрального верху і стіжковий верх вівтаря. У бабинці піднято стелю і вирізано третій сволок. При перенесенні церкви вікна розрізали і, відповідно до нового розміру збільшених вікон, на 0,3 м понизили піддашшя.
Вікна були у варцабах на вус. Єдине таке вікно збереглось у східній стіні вівтаря та у південній – бабинця. До бабинця приставлена двоярусна галерея. Одвірок вхідних дверей вгорі підрізано по дузі. Церква зведена з дубових брусів, врубками в канюк з відкритим навкісним зрубом. Підвалини дубові, висотою 0,48 м, лежать на підмурівку. Вежа над бабинцем – каркасна. Дахи і піддашшя покриті гонтом.
Церква орієнтована по осі захід-схід. П’ятистінок нави й бабинця – прямокутний, розділений поперечною стіною на квадрат нави, повздовжні стіни бабинця і вівтаря дорівнюють діагоналі цього квадрату. П’ятистінок перекритий високим стрімким дахом. Меншим дахом, але з подібним кутом нахилу, перекритий вівтарний зруб. Над бабинцем вивищується квадратна в плані вежа, з глухим підсябиттям і двоярусним бароковим завершенням; сплощена баня, на якій «сидить» високий ліхтар, що завершується сплощеною маківкою.
Двоярусна галерея є також і оздобою пам’ятки. Вона влаштована на шести різьблених балясинами стовпах, арки утворюють різьблені повітрулі. Верхній брус прикрашений різьбленим мотузком. В інтер’єрі відкриті первісні верхи нави й вівтаря до неба. Бабинець має плескату стелю, на який влаштована емпора з виходом на другий ярус галереї. У східній стіні емпори віконний проріз з’єднує її з навою. Зберігся чотириярусний різьблений іконостас 18 ст., грубо перемальований у 20 ст., та ікона «Трійця» кін. 18 ст. місцевого народного майстра.
На північний захід від церкви стоїть дерев’яна, двоярусна дзвіниця, яка належить до типу високих оборонних веж. Дзвіниця у всіх ярусах каркасно-стовпової конструкції. Весь будівельний матеріал – дуб. Підвалини лежать на підмурівку. Нижній, ширший ярус зашальований на 2/3 висоти і його накриває широке піддашшя на стовпах. Другий ярус – високий і вужчий, зашитий гонтом, під самим дахом захована аркада голосників, влаштована стовпами з повітрулями. Дах – високий, наметовий з ковніром, завершується восьмибічною наметовою маківкою. Перекриття піддашшя й даху лемехом у 1970 замінили на оцинковане залізо.
Ансамбль споруд церкви Покрови Пресвятої Богородиці й дзвіниці належать до унікальних пам’яток бойківської архітектури 18 – пер. пол. 19 ст. Закарпаття, що збереглися до теперішнього часу.
Джерела і література
Пам’ятки України. – 1999. – Ч. 2-3. – С. 65; Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. – Львів: Мс, 2000. – С. 260-263.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 260 – 261.