1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

с. Довге Підбузьке (Довге).

Дрогобицький.

Церква св. Миколи. 1903.

Перші відомості про церкву походять з 1507 р. У 1723 р. була збудована нова дерев’яна церква на місці давнішої з 1645 р. Це була тридільна триверха будівля з невеликими гранчастими крилосами по обох сторонах нави та захристією і ризницею по боках вівтаря. Над бабинцем була влаштована емпора, з’єднана з хорами, розташованими при західній стіні нави і оточена зовні відкритою аркадою. Вінчав наву восьмериковий верх з двома заломами, вкритий стіжком з ліхтарем і маківкою. Менші верхи здіймалися над вівтарем і бабинцем.

У 1903 р. поруч старої церкви споруджено нову дерев’яну, розписи якої виконав Корнило Устиянович. Шематизми помилково датують церкву 1909 р.

Це тризрубна одноверха будівля, низький восьмерик нави якої вінчає наметова баня. Тридільність підкреслюють ліхтарі на кінцях гребенів двосхилих дахів,

Поруч розташована дерев’яна двоярусна дзвіниця типу четверик на четверику. На цвинтарі коло церкви знаходиться могила К. Устияновича, який помер під час виконання робіт в храмі. Надгробний пам’ятник долота Євгена Дзиндри встановлений у 1970-х pp. Стара церква простояла до першої світової війни. Документ 1804 року засвідчує існування в селі ще однієї дерев’яної церкви Вознесення Господнього на Брюховецькому полі.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 2006.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937.

Дрогобиччина – земля Івана Франка. – Нью-Йорк – Париж: – Сідней – Торонто, 1973.

Січинський В. Дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст. – Львів, 1925.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 37 – 38.