Братська могила куруців

Степан Пруниця, Олег Олашин

Братська могила куруців, пам’ятний знак (іст., мист.). Площа П’ятц.

7 червня 1703 в урочищі Шоромпів на Лемацькому полі біля с. Довге відбувся перший бій антигабсбурзького повстання 1703-11 під проводом Ференца ІІ Ракоці. О 3-й годині ранку проурядові загони Карої вирушили з Білок і досягли Довгого. На світанку, між 4 та 5 годинами, австрійські підрозділи (лабанці) атакували табір повстанців (куруців) в урочищі Шоромпів. Бій тривав кілька годин. Чисельна перевага була на боці куруців (бл. 3 тис. осіб), проте вони були слабко озброєні та отримали поразку.

Загинуло понад 200 куруців, зокрема капітан кінноти Мартон Нодь, лейтенант кінноти Ласло Сабо, заступник капітана Іштван Варга, прапороносець Янош Борош. Лабанці полонили 17 угорців і 3 німців, захопили 3 прапори, 65 коней, зброю тощо. У них загинув лише 1 вояк, 4-х поранено.

У 1903 з нагоди 200-ої річниці бою, в Довгому на могилі загиблих куруців споруджено пам’ятний знак (загальна вис. 3 м) у вигляді колони іонійського ордера з білого мармуру (1,9 м), встановленої на постаменті (1,8 х 1,5 х 1,5 м, мармур, андезит), основа якого нагадує фрагмент капітелі, звернутої донизу. На вершині колони – бронзова фігура турула (міфічний орел, символ сили) з розгорнутими крилами, що сидить,тримаючи в кігтях символічну шаблю – зброю на здобуття перемоги. На лицьовому боці постаменту викарбувано напис язичієм: «С богом за отчизну и свободу! На пам’ятку первой битви 7 юнія 1703 года упавших героев Куруцов ІІ.Ференца Ракочія», на зворотній площині: «Пролю Кров за Отця, за Матер, погибну я ще десь за мні заручену невісту – помру я ще днес за свою дорогу Отчизну». Встановлення пам’ятного знака ініціювали греко-католицькі священники А. Дем’янович і М. Медве.

Наприкінці 1923 обеліск було пошкоджено, зник і турул. На 300-ту річницю повстання у 2003 пам’ятник відновили. Нижче на постаменті 2007 уміщено інформаційну табличку з перекладом на угорську мову: «На пам’ять про вихідців з цього села в Угорщину встановила сім’я Долгаї».

Джерела і література

Пагиря В. Боржавське відлуння. Історія Іршавщини та нариси про визначних людей Боржавського краю. – Ужгород: Патент, 2001. – С. 62; В пам’ятках Іршавщини – історія і долі. – Іршава, 2012. – С. 107-111; Олашин О. «За Отчизну і Свободу!»: 310 років тому відбулася Довжанська битва куруців // Новини Закарпаття. – 2013. – 22 червня; Офіцинський Р. Народні перекази Закарпаття. – Ужгород: Гражда, 2016. – С. 97-98.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 264 – 265.