Гірчична с

Історичні адміністративні поділи

В центрі села були земляні вали з льохами. У лісі було урочище з валами; за переказом, там був монастир. Назване від того, що було гірко жити [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. Церква в центрі села, на підвищенні. Біля неї – залишки укріплення (вали, льохи, знахідки людських кісток). Село згадується з 1518 р. [Сецинский Е.И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии: Ушицкий уезд. – Труды Подольского церковного историко-археологического общества, 1916 г., т. 12].

7 березня 1440 р. польський король Владислав 3 підтвердив право Петра Одровонжа зі Спрови володіти селами, наданими йому королем Владиславом 2:

Сатанів з належними до нього селами Яблонів, Стриєва, Пастоловці та Горчовка;

Зіньковче з належними до нього селами Крімечка, Бессукойче, Мезаков, Скварніче;

Нижній Мукарів, що зветься також дворище багатого Яцуша – у Смотрицькому повіті;

Чехи у Летичівському повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 253].

Скварніче – можливо, с.Гірчична Дунаєвецького району (22 км від Зінькова). [М.Жарких, 27.02.2009 р.]

Довідка у Вікіпедії: