Могила Анікієнка Є.В.

Юрій Лопатін

Могила Анікієнка Є.В., 1986 (іст.). У центральній частині кладовища, при вході, праворуч.

Анікієнко Євген Васильович (12.11.1966, с. Дич – 19.05.1986, там же) – воїн Збройних Сил СРСР. Загинув в Афганістані.

Протягом 1974 – 82 навчався у Червонослобідській восьмирічній школі, після закінчення якої вступив до Путивльського ПТУ № 9, оволодів спеціальністю слюсаря. Працював у рідному селі у колгоспі «Заповіт Леніна». 4 травня 1985 призваний до лав Радянської Армії. Починав військову службу у Білоруському військовому окрузі. З 1985 проходив службу в Афганістані, в/ч. пп. 22227.

У районі населеного пункту Баграм колона попала під обстріл. Навідник-водій рядовий Є.Анікієнко вів вогонь по противнику з зенітної установки. Особисто знешкодив дві вогневі точки противника. Під час бою виніс пораненого командира обслуги, сам був двічі поранений. Помер від ран у шпиталі. Його ім’ям названо автоколону військової частини Білоруського військового округу. Згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.11.1986 нагороджений орденом Червоної зірки (посмертно).

У вересні 1986 на могилі встановлено мармуровий обеліск /1,4 м/, на фасадній частині якого – портрет загиблого та напис.

[Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 350; Книга обліку сімей загинувших (померлих) військовослужбовців під час проходження військової служби з 3.09.45 р. Буринсько-Путивльського об’єднаного військового комісаріату, арк. 2; Чорні тюльпани : Афганський мартиролог України. – К.: 1999. – С. 417; Некрополі Сумщини. – Суми, 2004. – С. 36; Лопатін Ю. А. Чорний тюльпан – квітка скорботи / Ю.А. Лопатін // Рідний край. – 1999. – 17 лютого.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 295.