Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Приміщення ліцею віддають церкві

Віталій Іванченко

12 Жов 2011

Директор Корсунь-Шевченківського аграрного ліцею Черкаської області Михайло Костенко біля приміщення актового залу, на яке претендує Українська православна церква Московського патріархату. До 1917 року тут був монастир.

Кілька приміщень Корсунь-Шевченківського аграрного ліцею у Черкаській області передають українській православній церкві Московського патріархату. Вони до 1917 року належали церковникам.

Ліцей – у селі Гарбузин за 3 км від райцентру. Поряд з навчальним комплексом є 102 га ліцеївських полів, ферма із 80 свиней.

– У нас 470 студентів, заробляємо самі, – каже директор 54-річний Михайло Костенко. – Щомісяця ріжемо порося для харчування. Інших здаємо, бо держава виділяє гроші тільки на зарплату, енергоносії. А на решту заробляємо свиньми, вирощуємо зерно. Маємо 12 автомобілів, 18 тракторів, по два автобуси і комбайни.

Директор показує ліцей. В одному дворі два 5-поверхові гуртожитки, навчальні приміщення, адміністративне, гаражі, актовий зал, спортивний. Там навчають трактористів, слюсарів, електриків, кухарів, кондитерів, бухгалтерського обліку.

– Оце за цей актовий зал і не дають нам жити, – Михайло Васильович заводить до актового залу. – Вся наша територія до революції належала монастирю. 1934-го все забрали в державу. Приміщення зруйнували, з роками звели нові. Ото лише частина старих стін під актовим залом і лишилася.

29 вересня до ліцею приїздив губернатор Сергій Тулуб із Черкаським владикою Софронієм.

– Приїхали, подивилися, – продовжує Костенко. – Софроній і каже: “Це споконвіку наша територія, хочемо тут службу проводить”. Та ви шо, говорю, як це серед двору ліцею будуть править службу, віряни тут ходитимуть, у дзвони бить будуть. Це, звісно, потрібна справа, але хіба мало тих церков? У кожному селі їх по дві-три.

Уранці 4 жовтня до ліцею надійшло повідомлення від обласного управління освіти. За підсумками роботи заклад визнали одним з кращих, директору і завучам виділили премію – 90% посадового окладу. Однак по обіді Михайла Костенка викликали до Івана Шарапи, начальника облуправління освіти. Попросили написати заяву за власним бажанням.

– Шарапа сказав, що так схотів губернатор, – розповідає Костенко. – Я розвернувся й поїхав, ні про що не хотів говорити. Відразу рішив, що напишу заяву. Матиму 1,5 тисячі пенсії, є багато городу, капусту вирощуватиму. Нашо ж підставлять колектив. Як не напишу, сюди наїде СБУ, санстанції, міліції, пожежників. Життя нікому не дадуть, навішають на мене якихось крадіжок, зловживань. Шкода тільки, що так по-хамськи зі мною поступили. Я все життя тут працював.

67 викладачів ліцею скаржилися голові райдержадміністрації. Кажуть, той лише розвів руками, мовляв, проти губернатора не піде.

– 2008 року губернатор Олександр Черевко з тим Софронієм приїжджали до нас, хотіли забрати землю. З Міносвіти була комісія, яка вирішила, що державне майно ліцею не підлягає передачі церкві. Як до Ющенка дойшло, то зразу питання передачі відпало. А це власть помінялася і знову почалося.

– Рішення про передачу актового залу церкві фактично прийняте, – каже Іван Шарапа, 52 роки.

– Не можна, щоб у приміщенні, де колись була церква, діяв клуб і танці, – каже владика Софроній. – Ця будівля споконвіку була нашою. Ми вимагаємо її віддати. Хай ще віддадуть дві невеликі будівлі поряд, в одній з яких колись була трапезна.