Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Стоянка

Пам’ятка археології

Пізній палеоліт (близько 13-15 тисяч років тому)

Розміщення:

Полтавська обл., Лубенський р-н, Духівська сільрада, с. Гінці.

Загальний опис:

Гінцівська пізньопалеолітична стоянка розташована між селами Гінці та Духове, на високій надзаплавній терасі правого берега р. Удай за 1-2 км від сучасного русла цієї ріки.

Йдучи за стародавнім схилом тераси, культурний шар стоянки залягає похило на глибині 2-3,8 м від поверхні тераси й на висоті 7-8 м над сучасним рівнем Удаю. Суглинок, який складає згадану терасу Удаю і включає в себе культурні рештки, шаруватий. Відклади, з яких складається тераса, прилягають до корінного берега.

При розкопках в Гінцях виявлені рештки жител округлої форми, які були споруджені з кісток та шкір мамонта, ям-сховищ та сліди відкритих вогнищ. Разом з тим знайдені кістки 93-х мамонтів, 14-и північних оленів, 2-х зубрів, 2-х бурих ведмедів та інших тварин.

Частина бивнів мамонта зі слідами обробки – розколоті, оббиті, розпиляні, прикрашені узорною насічкою. Інші кістки розколоті, частина їх обпалена.

Крім кісток, знайдено велику кількість кістяних та крем’яних знарядь праці. Серед кістяних знарядь: проколки, шила, дві голки, молот з рогу оленя. Крем’яний інвентар складався з різців бокового типу, скребків, ножеподібних пластин, проколок.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Гінцівська стоянка (поселення) виявлена і науково досліджена у 1871-1873 рр. учителем Ф.І. Камінським та професором Київського університету К.М. Феофілактовим.

У 1904-1906 рр. дослідження продовжували доцент Київського університету Р.І. Гельвіг, у 1914-1916 рр. – археолог В.А. Городцов та хранитель Полтавського земського музею В.М. Щербаківський.

У 1935 р. археологічна експедиція ІІМК АН УРСР під керівництвом І.Ф. Левицького розширила площу археологічних досліджень своїх попередників.

Колекції зберігаються в Московському історичному та Полтавському краєзнавчому музеях.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих № 529 від 10.12.1970 р.

Охоронний №: 739.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: затверджені рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих № 301 від 8 липня 1975 р. (Див. план охоронної зони).

Основна бібліографія, архівні дані:

Городцов В.А. Археология.- Т.1.- М.-Л., 1925.

Борисковский П.И. Палеолит Украины.- Л.: АН СССР, 1951.

Борисковский П.И. Палеолит Украины.- М.-Л., 1953.

Береговая Н.А. Палеолитические местонахождения СССР // МИА.- № 81.- М.-Л.: АН СССР, 1960.

Пидопличко И.Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине.- К., 1969.

Городцов В.А. Исследование Гонцовской палеолитической стоянки в 1915 г. – Труды отделения археологии Института археологии и искусствознания РАНИОН, 1926 г., т. 1, с. 3 – 35.

Пидопличко И.Г. Фауна Гонцовской палеолитической стоянки. – Природа, 1936 г., № 2, с. 113 – 116.

Брюсов А.Я. Гонцовская стоянка. – Советская археология, 1940 г., т. 5, с. 88 – 92.

Левицький І.Ф. Гонцовська палеолітична стоянка: за матеріалами досліджень 1935 р. – “Палеоліт і неоліт України”, К., 1947 р., т. 1, с. 197 – 247.

Сергин В.Я. Раскопки в Гонцах. – Природа, 1978 г., № 12, с. 133 – 134.

Сергин В.Я. Раскопки Гонцовского палеолитического поселения. – “Археологические открытия 1978 г.”, М., 1979 г., с. 402.

Сергин В.Я. Раскопки жилищно-хозяйственного комплекса в Гонцах. – “Археологические открытия 1979 г.”, М., 1980 г., с. 336 – 337.

Яковлева Л. А., Джинджан Ф. Новые исследования верхнепалеолитической стоянки Гонцы на Украине. – “Каменный век Европейских равнин”, Сергиев Посад, 1997, с. 13 – 14.