Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Покрови

Церква Покрови

Розмір зображення: 745:600 піксел

Фото 14 вересня 2021 р. з сайту

Церква Покрови 1820 р., відновлена 1923 р. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 127; Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 333].

Церква розташована в центрі села на головній вулиці. Вівтарем вона орієнтована на схід. Дзвіниця розташована на захід від церкви (в позиції С3). Спостереження М.І.Жарких, 2.07.1989 р.

с. Горуцько (Гірське).

Миколаївський.

Церква Покрови Пр. Богородиці. 1820.

Найдавніші відомості про церкву походять з 1507 р. Коло 1604 р. була збудована дерев’яна церква на місці якої у 1819 р. вимурувано, а у 1820 освячено однонавову церкву терезіанського типу. Одноярусна вежа на західному фасаді увінчана бароковим завершенням. У 1923 р. проведено відновлювальні роботи. В цьому ж році церковний комітет на чолі з парохом о. Калимоном заанґажували східноукраїнських мистців Юрія Магалевського, Леоніда Перфецького, Олексу Карпенка та Олександра Харківа розмалювати церкву в українському стилі. «Покрову» у вівтарній стіні намальвав Ю. Магалевський, «Христа на Оливній горі», «св. арх. Михайла», «Проповідь на горі» – Л. Перфецький. Ці розписи були значною подією в мистецькому житті Галичини. По другій світовій війні церква стояла зачиненою. У 1978 р. пожежа частково пошкодила внутрішній вистрій.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1521.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 24, strona № 27; sygnatura № 405, strona № 40.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 331.