1966 р. Історія українського мистецтва

З числа останніх за часом знахідок давньослов’янських ювелірних виробів VII – VIII століть виділяється комплекс багатого поховання біля села Глодоси на Кіровоградщині (іл. 98). Втім, речі з цього комплексу відрізняються не так своїми художніми якостями, як багатством оздоблення.

Усі ці речі, виготовлені з кольорових металів, переважно з бронзи і срібла, рідше – із золота, мали спеціальне призначення – служити прикрасами для людини. Але важко провести грань між прикрасою і предметом практичного призначення: часто в одній і тій же речі поєднуються обидві функції – практична і художня. Справді, фібулу ми розглядаємо як художній виріб, але головним її призначенням було служити застібкою для одягу. Ніхто не може заперечити естетичну роль художньо оформленої пряжки, але насамперед це необхідна частина пояса. Браслет, перш ніж стати прикрасою, був предметом озброєння – він захищав зап’ястя від ударів меча і т. ін. (с. 129)

Золота ювелірна прикраса з Глодоського поховання на Кіровоградщині. VIII ст. Інститут археології АН УРСР.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 130.