Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Могила Стрельбицького І.П.

Євген Улозовський

Могила Стрельбицького І.П., 1900 (іст). На кладовищі.

Стрельбицький Іван Панасович (1828, с. Голінка – 28.07.1900, там же) – видатний український вчений географ, картограф, генерал від інфантерії.

Народився у в дрібнопоміщицькій сім’ї. Після закінчення школи землемірів при Київському університеті у 1849 був зарахований на службу помічника старшого землеміра в Межовий корпус. У 1852 проходив військову службу в полку, де отримав військове звання межового топографа-прапорщика. У 1855 вступив до військової академії, по закінченні якої у 1861 був переведений у Генеральний штаб.

У 1863 склав «Спеціальну мапу Європейської Росії» (170 аркушів) у масштабі 10 верст в одному дюймі. На той час такої детальної карти не видавалося у жодній із країн світу. За створення цієї мапи у 1875 був нагороджений на географічному конгресі у Парижі медаллю від географічного товариства. У 1869 він видав опис і чудову мапу Донецького кам’яновугільного басейну, на якій було визначено величезну потужність вугільних пластів і глибину їх залягань. Ця праця сприяла розвитку видобування кам’яного вугілля, розширенню залізничної мережі у Донбасі.

У 1874 військово-польовим комітетом Головного штабу було видано «Исчисление поверхности Российской империи в общем ее составе в царствование императором Александром ІІ». За цю працю І.Стрельбицького було нагороджено вищою нагородою – Костянтинівською медаллю.

У 1885 І.Стрельбицькому було присвоєно звання дійсного члена Міжнародного статистичного Інституту.

У 1899 він вийшов у відставку в чині генерала від інфантерії, повернувся у рідне село Голінку.

У 1957 на могилі вченого встановлено залізобетонний бюст /0,9 м/ з меморіальним написом на постаменті /2,1 м/. Автор – ск. І.Ястребов.

[Роменський краєзнавчий музей. Особова справа. I. П. Стрельбицький; Энциклопедический словарь / Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Эфрон. – СПб, 1896. – Т. 31. – С. 847; Доклады отделений и комиссий географического общества СССР. Ленинград, 1969. – Вып. 10. – С. 57 – 70; Известия Всесоюзного географического общества. – 1969. – № 2; Павловский И. П. Краткий биографический словарь ученных и писателей Полтавской губернии с половины XVIII в. / И. П. Павловский. – Полтава, 1912. – С. 203.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1079.