Церква Успіння

Вигляд з південного заходу [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 242]

Успенська церква та дзвіниця 1739 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква Успіння 1739 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 95].

Успенська церква 1739 – 1793 рр. (дерев.) і дзвіниця 1793 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

УСПЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ, 1739 г., И КОЛОКОЛЬНЯ, 1793 г. В 1793 г. церковь была перенесена с близлежащего холма на нынешнее место. Деревянная, крестовая в плане, одноглавая. Центральный объем перекрыт шатром с перехватом на невысоком восьмерике на видимом извне четверике. Ветви покрыты скатными крышами, увенчанными главками. Сооружение опоясано поддашием на кронштейнах – выпусках венцов. Невелика по размерам, в компоновке масс подчеркнуто ярусное членение. Внутреннее пространство решено с высотно раскрытым центральным объемом. На стенах – темперная живопись XIX в.

Деревянная, квадратная в плане, трехъярусная, с шатровым верхом колокольня расположена на юго-запад от памятника. Первый ярус рубленый, верхние (четверик на четверике) – каркасные. Архитектурный ансамбль является удачным произведением гуцульской школы народной деревянной архитектуры. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 242 – 243].

Довідка на сайті