Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Дмитра

Церква св.Дмитра

Іванівці. Церква св. великомученика Дмитра, 1830 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 170.

Іванівці Мукачівський район

Церква св. великомученика Дмитра. 1830. (УГКЦ + УПЦ)

У XIV ст. в Малих і Великих Іванівцях поряд з руським населенням проживало багато римо-католиків, які мали мурований храм, залишки якого ще було видно в кінці 19 ст. (замальовки цих руїн зробив відомий закарпатський історик Тиводар Легоцький у 1869 p.), а також певна кількість реформатів.

У XVII ст. села злилися під назвою Іванівці. Церкву згадують у 1692 р. У 1704 р. будинок парохії і дерев’яна церква стояли пусткою. У 1733 р. вже не згадують інші конфесії, крім греко-католицької. Тоді ж іде мова про стародавню дерев’яну церкву св. Дмитра.

Теперішня церква є типовою мурованою спорудою базилічної форми, яку датують 1878 р. До 1927 р. церква була вкрита шинґлами. У 1927 – 1928 роках проведено ремонт, очолюваний майстром М. Білаком. Іван і Юрій Товтини, які працювали в Америці, дали гроші на бляху. Тоді ж розбудували вівтарну частину і прибудували захристію. З місцевих майстрів згадують Юрія Кармазина. Церкву всередині малював художник С. Сарновський у 1954 р., коли священиком був о. Василь Дюлай, а кураторами – Дмитро Дерев’яних, Дмитро Кека та Дмитро Митрьо. У 1984 р. за о. Василя Шемета, кураторів Івана Кеки, Івана Кармазина та Дмитра Ґерея ужгородський художник Василь Павліщук виконав нове малювання.

Біля церкви споруджено металеву дзвіницю з трьома дзвонами. Найменший відлив в М. Ґеївцях у 1931 р. за 3500 корон, пожертвуваних Василем з Клячанова та його дружиною Анною Герц. Великий дзвін відлив Фрідєш Шелтенгофер з синами в ПІопроні (Угорщина).

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 170 – 171.