1987 р. Народна архітектора українських Карпат
Згідно опису з 1771 р., «в Калуші на Львівському передмісті стояла велика вежа, побудована в стовпи з розрізаних ялиць, дах прикритий ґонтами. Будівля внизу довжиною 110, шириною 28 ліктів. Всередині є чотири панви для виварювання солі. Двері поодинокі, з заходу двоє дверей, від сходу теж двоє, але менших дверей, від яких є вхід до річки Сівки, з півночі від гускових веж (вежі, які спеціалізувалися на виробництві солі, яку називали гуски, або топки. – Ю. Г.) є одні менші і на південь одні двері, всі ці двері на дерев’яних бігунах скріплені залізними штабами. В цій вежі с комора, зроблена з дерева, для різного інвентаря. При цій вежі від заходу с піддашшя, яке підтримують смерекові стовпи, для соляних возів, які беруть в негоду сіль» [ЛНБ АН УРСР. – Ф. 141, спр. 288/П. – Арк. 51].
Джерело: Народна архітектура українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 164.