Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Устя с

Історичні адміністративні поділи

Устя с

Розмір зображення: 800:515 піксел

Зафіксовано назви Устя Смотрицьке, Устя Цвікловське. Перша згадка: 1403 р. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 321].

Городище згадане [Історія міст і сіл УРСР : Хмельницька область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.].

Село розташовано при впадінні р.Смотрич у р.Дністер, нині зветься просто Устя.

Біля села був один із семи бродів через Дністер, яким користувались татари. В 1629 р. Ст.Хмелецький побив загін татар, який повертався з походу, захопив здобич, узяв у полон сина і племінника Кантемір-мурзи. В 1633 р. гетьман С.Конецпольський дав бій туркам, які відступали від Кам’янця-Подільського. В 1637 р. тут стояв С.Конецпольський, очікуючи нападу турків. В 1672 р. тут переправився через Дністер турецький авангард – загін татар-липків. Через село йшов турецький транспорт до Кам’янця. В 1694 р. польське військо під проводом гетьманів Станіслава Яблоновського і Казимира Сапіги напало на турків на переправі, побило їх й узяло багату здобич [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 321 – 327].

6 листопада 1441 р. польський король Владислав 3 записав Сигізмунду Кірдею з Оринина 100 гривень на селах Цвіклівці та Устя (Czwiklowcze et Uschcze) у Кам’янецькому повіті [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 257].

В.Михайловський вважає, що Uschcze – це Ушиця, але це невірно, це сусіднє село Устя [М.Жарких, 2.03.2009 р.]

Яворовский Н. Историко-статистическое описание церкви и прихода с.Устья с приписными к нему с.Цвикловцами и д.Козей. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1876 г., т. 1, с. 321 – 360; Подольские епархиальные ведомости, 1877 г., №№ 20, 22, 23, 26.

Гохман И.И. Череп ребёнка из раннетрипольского поселения Лука-Устинская. – Советская антропология, 1958 г., т. 2, 4, с. 127 – 132.

Белановская Т.Д. Раннетрипольское поселение Лука-Устинская. – “Исследования по археологии СССР”, Лг., 1961 г., с. 56 – 68.

Винокур И.С. и др. Исследования славянских памятников в Устье на среднем Днестре. – “Археологические исследования на Украине в 1968 г.”, К., 1971 г., т. 3, с. 218 – 222.

Винокур І.С. та ін. Ранньослов’янське поселення Устя на середньому Дністрі. – Середні віки на Україні, 1973 р., т. 2, с. 56 – 63.

Житловий будинок із с.Устя Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. в Музеї народної архітектури України у Києві.

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».