Меморіальний комплекс

Галина Кухарева

Меморіальний комплекс: «Курган бойової слави», 1966, рек.1973 – 75 (іст). 11 км. на південний схід від м. Охтирка.

Братська могила радянських воїнів, 1943; Пам’ятний знак на честь частин і з’єднань, які брали участь у боях на завершальному етапі Курської битви, 1957 (іст). У центрі меморіального комплексу.

У братській могилі поховано 287 воїнів із підрозділів 309-ї та 100-ї стрілецьких дивізій 40- ї армії, які загинули 23 лютого 1943 під час визволення м. Охтирка від нацистських загарбників, і воїнів із підрозділів 166-ї, 155-ї, 241-ї, 147-ї стрілецьких дивізій 27-ї армії та 115-ї стрілецької дивізії 4-ї гвардійської армії, які загинули під час другої спроби визволення міста 11-25 серпня 1943 та померли від ран у 4264 ЕШ, 1823 ШЛП, 1406 ЕШ, 58 ЕП, 148 МСД, 2383 ХППШ, 116 ЕП, 701 ППШ. Відомі прізвища 286 воїнів. Остаточно м. Охтирка визволено 25 серпня 1943.

У 1957 останки загиблих з різних місць перенесені у братську могилу на Курган. У 1966 на могилі на бетонній основі /0,7 м/ встановлено бетонну скульптуру скорботної матері /6,0 м/. У 1973 скульптуру покрили латунню.

У тому ж році позаду від скульптури встановлено бетонну покриту латунню стелу /2,4 х 20,0 м/, на якій написи і барельєфне зображення епізодів боїв. У підніжжя стели на бетонних основах – 16 меморіальних чавунних плит з прізвищами 177 загиблих воїнів.

Ліворуч від скульптури, у північній частині меморіалу, встановлено бетонну покриту латунню стелу, на якій перелічені військові з’єднання і частини 27-ї та 4-ї армії, а також барельєфне зображення картин бою. У підніжжя стели на бетонних основах укладено 9 меморіальних чавунних плит з прізвищами 94 загиблих воїнів.

Бліндаж (іст.). У центральній частині меморіалу.

Під час визвольних боїв за м. Охтирку особливо тяжкі бої проходили на території колишнього радгоспу «Ударник». Єдиною дерев’яно-земляною спорудою тут був бліндаж санітарної роти. У ньому капітан медичної служби старший лікар М.Мєдвєдєва зі своїми помічниками надавала допомогу пораненим воїнам.

Бліндаж являє собою споруду напівземляного типу /5,0 х 3,0 х 1,7 м/. Стіни викладені сосновими колодами. З таких же колодок в три накати споруджена стеля. Зверху бліндаж засипаний шаром землі товщиною 0,5 м. Підлога земляна.

У 1966 бліндаж був реставрований.

Гармата 76 мм (іст.). Праворуч від в’їзду на Курган бойової слави.

Зразки героїзму проявили в боях за визволення міста воїни-артилеристи 359-го 379-го артилерійських полків, 190-ї арт. бригади 27-ї армії, 6-го, 10-го, 9-го гвардійських артполків, 37-ї і 92-ї арт. бригад 4-ї гвардійської армії.

76-міліметрова гармата на бетонному постаменті /2,35 м/ встановлена як символ бойової слави і є складовою частиною меморіального комплексу.

Дзот (іст.). За 50 м від в’їзду на Курган бойової слави, зліва.

Особливо тяжкі бої за місто проходили на території колишнього радгоспу «Ударник».

Для ведення кулеметного та артилерійського вогню і захисту людей від осколків снарядів, мін і авіабомб споруджувались дерев’яно-земляні точки (дзоти). Один із дзотів зберігся до теперішнього часу. Він споруджений з бетонних плит з 8 амбразурами і двома виходами в передній частині, зверху засипаний шаром землі товщиною 0,5 м.

З 1975 в дзоті /11,0 х 9,0 м/ містилася експозиція Охтирського краєзнавчого музею (нині відсутня).

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 393, оп. 9005 спр. 108, арк. 62-63; ф. 283, оп. 2843, спр. 510, арк. 35; ф. 27 А, оп. 7378, спр. 290, арк. 16-17, 20-43, 49, 54-57, 60-63, 68-71; ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 24; Ф 4 А, оп. 9166, спр. 41, коробка 5619; Військово-медичний музей МО Російської Федерації. Книга поховань 4264 ІШ, 1823 ШЛР, 1406 ЕШ, 58 ЕП, 148 МСД 2383 ППШ, 116 ЕП, 711 ППШ; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 104; Освобождение городов. – М., 1984. – С. 40 – 41; Колодяжний І. А. Курган бойової слави в Охтирці / І. А. Колодяжний. – Х., 1975; Тарін О. 1. Є така висота в степу / О. І. Тарін // Прапор перемоги. – 1973. – 31 липня; Бирюков М. Трудная наука побеждать / М. Бирюков. – М., 1975. – С. 15-40; История городов и сёл Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 137-138.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 880 – 881.