2021 р. Звід пам’яток України
Катерина Черкасова
Розмір зображення: 800:371 піксел
Фото 2018 Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 51.
Церква Вознесіння (Димитрія Солунського), кін. 19 – поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Польова, 8. У центрі села, на верхній терасі пологого схилу долини р. Нижня Дворічна (права прит. р. Оскіл, що впадає до р. Сіверський Донець).
с. Катеринівка засновано в 1838. За даними на 1864, у власницькому селі проживало 250 чол. і налічувалося 36 дворових господарств. Імовірно, що збудовано за кошти Катерини Задонської (1834–1918), так як на той час володіла маєтком у с. Катеринівка.
Перші історичні фотографії дерев’яного храму з великим куполом на восьмигранному барабані і дзвіницею над західним приділом, який увінчано шатром, відносяться до 1910. Точних відомостей про час будівництва та автора проекту храму не визначено. У період з 1870-х рр. до поч. 20 ст. у православній архітектурі Харківщини широкого поширення набуло будівництво дерев’яних храмів. На поч. 20 ст. виділяються 2 стилістичних напрямки дерев’яної церковної архітектури: зведення храмів у стилі еклектики і модерну. Перевагу мають дерев’яні храми зрубної конструкції, побудовані з використанням прийомів формоутворення класицизму і традиційного народного зодчества. Церкву у с. Катеринівка було зведено в стилі еклектики на цегляному цоколі.
Об’ємно-просторове рішення храму: витягнутий уздовж осі захід-схід об’єм, в якому під купольний простір об’єднується з гранованою апсидою і трапезною. До теперішнього часу зберігся нижній ярус храмового простору, частково перекриття над храмом (в аварійному стані), обробка зовнішніх фасадів з дерев’яною обшивкою і стилізованими деталями класичного орнаменту: кутовими лопатками, спареними колонками, які підтримують покриття над західним входом, з лиштвами вікон і сандриками, завершальним аттиком та карнизом великого виносу. В інтер’єрах храму збережені елементи ліпного декору. Ступінь збереження фізичного об’єму і елементів оздоблення фасадів церкви вимагає проведення протиаварійних і ремонтно-відновлювальних робіт.
Література
Історія сіл і міст Української РСР. Харківська обл. – К.: Голов. ред. УРЕ УРСР, 1967.
Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. – Х.: Вприватне підприємство «Контраст».
Список населенных мест по сведениям 1864 года – Т. XLVI: Харьковская губерния / Н. Штиглиц. – СПб.: Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел, 1869.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 51.