1974 р. Паспортна інформація

Городище Мірмекій

Пам’ятка археології

Середина VІ ст. до н.е.- ІІІ ст. н.е.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Керч, Ленінський район, сел. ім. Войкова, вул. Московська № 52-а.

Загальний опис:

Мірмекій – пам’ятка багатошарова: VI ст. до н.е.- III ст. н.е. включно, крім цього, виявлені залишки будівль середньовічного періоду-XIII-XIV ст. Городище має форму неправильного чотирикутника, в сторону моря витягнутого овалом. На території городища виявлено більше 50 одиниць будівельних залишків 8 рибозасольних ван перших століть н.е.

В центрі міста виявлені залишки будівлі святилища кам’яним алтарем для жертвопринесення, посвячені богині плодоріддя Деметрі. Пізніше будівля була зруйнована та на його місті з’явилась велика глинобитна площа близько 500 кв.м. Дуже цікавим є чорнолакове блюдце, на якому зображена суперечка двох посвятителів – Герофіна та Герея – про те, хто з них посвятив це блюдце Деметрі. Переможець суперечки Герей, тричі повторив своє ім’я вказав час, коли був роблений дар, написав: “Герой посвятил при архонте Спарадоке” (мається на увазі боспорський цар Спартак ІІІ, що правив на початку ІІІ ст. до н.е.)

Про розвиток виноробства в Мірмекії свідчать знахідки, пов’язані з культом Діоніса – покровителя виноградарства та виноробства. Знайдено багато культових масок Діоніса та глиняні ображення його супутників – сатирів та селен. Всі вони мають атрибути у вигляді вінків з виноградних гронів. Маска зображує Діоніса з бородою та волоссям з винограду. Ймовірно, такі маски та статуетки виготовлялись в мірмекійських майстернях.

Площа пам’ятки – 4,5 га.

Історична довідка:

Городище Мірмекій, найближчий сусід столиці Боспора, було засноване греками в середині VI ст. до н.е. Невдові потрапило в залежність до Пантикапея та увійшло до складу Боспорського царства. Місто було обнесено оборонною стіною. В цей час перетворюється у важливий торгівельно-промисловий пункт Боспора. Свого найвищого економічного піднесення Мірмекій досяг в еліністичний час. З ІІІ ст. до н.е. Мірмекій стає містом виноробів, про що свідчать відкриті під час розкопок домів багаточисельні виноробні з добре продуманим плануванням.

Торгівля вином в державі та за його межами було одним з вагомих джерел доходів населення Мірмекія. В перші століття н.е. в Мірмекії поруч з виноробством, як і в інших містах Боспора, відігравав рибний промисел. Під час розкопок був відкритий великий комплекс з восьми рибозасольнх ван, де одночасно можна було засолити не менш 100 центнерів риби. Рибні залишки показали, що солили головним чином оселедців та хамсу.

Мірмекій загинув в ІІІ ст. н.е., як й інші міста Боспора, в результаті нападів варварських племен готів.

Пам’ятку було виявлено в 20-і роки XIX ст. П. Дюбрюксом. В 1834 р. А.Б. Ашик на Карантинному мису (поруч з городищем) відкрив 2 склепи з мармуровими саркофагами (ІІ ст. н.е.). В 1863 р. А.Е. Людельго провів перші розкопки городища. В 1885 р. їх продовжив Ф.І. Грос. Систематичні розкопки велись з 1934 до 1941 р. та в післявоєнні роки до 1966 р. включно під керівництвом проф. В.Ф. Гайдукевича. Колекції зберігаються в фондах Керченського музея та Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР в м. Ленінграді (на 1974 р.).

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.

Охоронний № : 311 (55)

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Рішенням Керченської міської Ради депутатів трудящих від 28 червня 1974 р. № 498 внесена пропозиція визначити охоронну зону площею 6 га.

Основна бібліографія, архівні дані:

Ашик А.Б. Боспорское царство.- Одесса, 1848-49.- Ч. ІІ.- С. 41.

Гриневич К.Г. Археологические разведки в северо-восточной части Керченского полуострова.- ИТОИАЭ.- 1/27/.- Симферополь, 1927.- С. 48, 52.

Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство.- М-Л., 1949, МИА, № 4.- М-Л., 1941.- С. 96-156.- МИА, № 25.- М-Л., 1952.- С. 135-220.- МИА, 85, М-Л., 1958.- С. 149-218, 317-329.

Дюбрюкс П. Описание развалин и следов древних городов и укреплений, некогда существовавших на европейском берегу Боспора Киммерийского от входа в пролив близ Енисейского маяка до горы Опук включительно при Черном море.- ЗООИД.- Т. 4, 1858.- 60 п.- С. 15.

Марти Ю.Ю. Сто лет Керченского музея.- Керчь, 1926.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування фортеці.

Фото загального вигляду. (Фрагмент).

Загальний вигляд. Центральна частина

Загальний вигляд . Північно-східна частина