2009 р. У кімнаті-музеї Володимира Івасюка бракує експонатів
Анатолій Никифоряк
Дата: 05.03.2009
Джерело: “Газета.ua”
У вівторок в райцентрі Кіцмань Чернівецької області – рідному місті композитора, поета і співака Володимира Івасюка – відкрили його кімнату-музей.
Облаштували її в невеликому приміщенні музичної школи на вул. Червоноармійській, де навчався Івасюк. На стінах висять його фотографії студентських років, дитинства, портрети. На стелажах багато рукописів із нотами, текстами пісень.
– Ми горді, що саме з нашої школи Володимир пішов у світ музики, – каже Галина Семенюк, викладач закладу. – Його батько Михайло викладав французьку мову в середній школі. Колеги згадують, як 60 років тому під час його уроку директриса Олена Цибульська зайшла у клас і здивовано запитала: ”А ви ще тут? У вас же син народився!” Пан Михайло зірвався з місця, на ходу одяг кашкет, шарф і побіг у шпиталь.
Саме Семенюк із викладачами школи організувала виставку. Каже, допомагали колеги, однокурсники, друзі композитора.
– Побільше б експонатів, – зауважує. – Адже є багато рідкісних світлин на руках. Та й з одежі Володі щось знадобилося б.
Сестра Володимира Івасюка Оксана, 48 років, фотографується із відвідувачами біля стенду з художніми портретами брата.
– Колекція – унікальна, – додає. – Я рада, що тут усе зроблено у модерному ключі. Нові матеріали, гарні фото, підписи, такі творчі підходи. Це буде натхненням для багатьох поколінь та дітей, яким небайдужа музика.
Майстер Михайло Мандзюк із селища Отинія Коломийського району Івано-Франківщини на невеликому стелажі розмістив свою виставку фарфорових тарелів різного розміру із зображенням Володимира Івасюка.
– Не зміг утриматися від спокуси створити такі речі. ”Червону руту” співали від Камчатки до Польщі. Коли я відпочивав у Сочі, вийшов на пляж – а там повсюди ”Червона рута” лунає, – усміхається.
Співак Павло Дворський говорить про експонати з поетом Степаном Галябардою. Каже, Володимир Івасюк був для нього надійним другом.
– Навіть не віриться, що Володя став символом України. Колись був звичайним галантним парубком, на котрого заглядалися всі дівчата, – згадує одногрупниця митця Марія Марчук, 60 років. – Володя був старостою моєї групи, удень ми вивчали ази медицини, це непроста наука. А ввечері разом ходили на репетиції камерного оркестру.
Того ж дня у приміщені поштового відділення Кіцманя спеціальним штемпелем погасили марку з портретом Володимира Івасюка.