Вітряк

Віктор Вечерський

Вітряк, кін. 19 ст. (архіт.). Вітряний млин стоїть на пагорбі за селом. Відноситься до типу ступняків, тобто з поворотним корпусом. Дубовий, каркасний, з вертикальною дощатою обшивкою, первісно – шестикрила (крила втрачені).

Основу будівлі складає зрубний четверик бази або стільця з віссю в центрі. На цій вісі прикріплений поворотний круг з потужними брусами крижниці, що служить нижньою основою чотиригранної клітки корпусу. Між низом корпусу і четвериком бази є проміжний простір, просвіт, який, однак, не відіграє ніякої ролі в формуванні образу будівлі, так як зашитий дошками обшивки, що доходить майже до рівня землі. Оскільки підлога робочого ярусу, а отже і вхідні двері, підняті на значну висоту, на головному фасаді був ганок з навісними сходами (не зберігся). Дах вітряка – ускладненої трисхилої форми, з трикутним фронтоном, який завершує стіну з крилами, і трапецеїдальним фронтоном, який увінчує головний фасад. Дах покритий дранню.

Механізм вітряка зберігся частково, так як втрачені воротило і 4 махи крил із 6. Головний горизонтальний вал, споряджений чіпком, утримується підшийниками та підвісами. На нього надіте великого діаметру дерев’яне кулачне кільце, яке приводить в рух цівку – дерев’яну шестерню, надіту на кінець залізного веретена, яке є віссю обертання бігуна (верхній камінь жорнова). Жорнова та короб також збереглися.

Вітряк представляє тип народної виробничої забудови, характерної для лісостепової зони Слобожанщини.

[Козлов В. Сумский уезд. Вып. 2. О ветряных и сахарных заводах / В. Козлов. – Сумы, 1884. – С 10; Таранушенко С. Вітряки / С. Таранушенко // Народна творчість та етнографія. – 1958. – № 1. – С. 90.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 762.