Городища

Олексій Коротя, Євген Осадчий

Городище багатошарове (археол.). Місто Конотоп. Між вул. Батуринська, Красногірська, Ярмаркова та Леніна. Займає на мис та частину берегового плато в місці злиття річок Єзуч та Липки. Знаходиться на лівому березі р. Єзуч, північніше місця злиття з р. Липкою.

Досліджувалося В.Приймаком у 1986, Л.Білинською у 1997, Є.Осадчим та О.Коротею у 2009.

З півдня фортеця обмежена долиною струмка, нині практично пересохлого. Не виключено, що це залишки р. Конотоп. Залишки цієї річки на даний час зафіксовані між вул. Леніна та будівлями заводу «Червоний металіст». Його розміри становлять 100 х 150 м, висота над рівнем заплави становить 5,0 – 6,0 м. З південного боку простежені залишки укріплень у вигляді підрізаного берегового схилу, що виконував роль валу. Східний та західний схили майже повністю зруйновані сучасною забудовою. З північного, напільного боку замок укріплений ровом шириною 10,0 – 12 м та глибиною понад 5,0 м. З’ясувалося, що рів з північного боку фортеці мав ширину до 14 м у верхній частині і близько 4,5 м по дну, глибина сягала 3 метрів. У середині рову траплялися прошарки обпаленої глини і обвугленого дерева. Ймовірно, рів засипали залишками від валу. У розрізі котловану видно темну смугу – нижню частину засипаного рову. Ширина її від 4,0 – 4,5 до 5,0 м, простежується ця смуга на відстань 25 м. Зі сходу рів упирався у велику темну пляму, глибина якої була більше двох метрів від дна котловану, туди потрапляли грунтові води.

Пляма мала близьку до овальної форму, розміри 11 – 12 х 14 м. Скоріш за все, це залишки яру, який утворився в результаті розмиву рову. Потужність культурного шару коливається від 0,8 м до 1,0 м. З городища походять фрагменти гончарного давньоруського та козацького посуду.

Городище багатошарове (археол.). Правий берег р. Єзуч. На перехресті вул. Кочемазова та Путивльських партизан. На початку старого шляху, що колись з’єднував Путивль з Конотопом та Батурином Займає мисоподібне підвищення правого берега р. Єзуч. Висота над рівнем заплави становить 10 – 12 м.

У 2009 городище обстежене Є. Осадчим.

Пам’ятка складається з двох частин. Східна частина підпрямокутної форми розміром 100 х 150 м. З північного боку городище обмежене сухим яром шириною 20 – 30 м та глибиною 5,0 – 6,0 м. По схилу яру було збудовано чотири округлі бастіони шириною від 2,0 до 5,0 м. Зважаючи на крутизну схилу яру, додаткових укріплень тут не будували. З півдня та заходу городище укріплене валом висотою 2,0 м. Східна частина укріплень городища зруйнована приватною забудовою. Західна частина городища має розміри 50 х 100 м. Тут схили мису були вирівняні та підрізані на висоту 1,2 – 1,5 м. З південного боку збудовані два бастіони, з південного – чотири. Розміри бастіонів коливаються від 2,0 до 5,0 – 6,0 м. При будівельних роботах на території городища було виявлено рів.

За повідомленням колишнього директора Конотопського краєзнавчого музею, рів мав ширину 6,0 м та глибину 4,0 м. Заповнення рову складалося з насиченого вугіллям та золою чорнозему з прошарками жовтої материкової глини. У перетині має V-подібну форму, типову для фортечних ровів козацького часу. Розташований посередині городища і розділяв східну та західнну частини його. З території городища походять фрагменти ліпного посуду епохи бронзи, гончарного давньоруського часу та епохи пізнього середньовіччя.

На картах 17 – 18 ст. згадки про городище відсутні. Але, за грамотою 1634, у верхній течіі р. Єзуч згадуються Конотоп та городище Язуче. Не виключено, що це саме те городище.

[Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури України» на території Сумської обл. у 2009 р./ В. В. Приймак, О. В. Коротя, Є. М. Осадчий // Архів ІА НАНУ.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 470 – 471.