Малин м
Історичні адміністративні поділи
Перша згадка: 1471 р. [Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. – К.: 1973 р.].
Верховна Рада України постановляє (18.11.2003, № 1244-IV): Віднести місто Малин Малинського району Житомирської області до категорії міст обласного значення. w1.c1.rada.gov.ua
Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org
Визначною пам'яткою монументального мистецтва доби соцреалізму є також пам'ятник героям малинського підпілля заввишки понад 8 метрів (1984, ск. М. Олексієнко, Б. Лисенко, В. Чепелик, арх. О. Абрамов, Б. Орєхов, В. Тищенко). Він височить біля входу до міського парку культури та відпочинку ім. М. Миклухо-Маклая. Є в Малині пам'ятні знаки учасникам ліквідації та жертвам Чорнобильської катастрофи, жертвам Голодомору та політичних репресій 1930-х років, жертвам голокосту, а також Алея Героїв. Порівняно нещодавно у місті з'явився пам'ятник Героям Небесної Сотні. Він розташований у міському парку неподалік від навчального закладу.
У Малині міститься родова капличка дворян Гижицьких. У місті є Костел Св. Анни, споруджений у 1780 році. На сьогодні храм перебуває у вкрай поганому стані.
У Малині поховано Омеляновича Василя – учасника 25-ої Української антарктичної експедиції, який пішов з життя 8 травня 2020 р. на антарктичній станції «Академік Вернадський». Василь Омелянович був учасником чотирьох українських антарктичних експедицій. Уперше працював на «Вернадському» в 16-ій УАЕ, у 2011-2012 рр., потім знову і знову повертався до Антарктиди – брав участь у 18-ій, 20-ій та 23-ій УАЕ. Поховання знаходиться на новому цвинтарі (координати поховання: 50.782681, 029.210437.
Список літератури – на сайті «Знання про Україну».