Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Могила Ялового І.Н.

Людмила Ломонос

Могила Ялового І.Н., 2003 (іст.). Вул. Леніна, кладовище, неподалік від входу.

Яловий Іван Никонович (23.06.1918, с. Коровинці – 27.10.2003, там же) – Герой Соціалістичної Праці (08.12.1973).

Народився у селянській родині. Закінчив Коровинську середню школу, Роменський сільськогосподарський технікум. Працював головою колгоспу «Комінтерн» Недригайлівського р-ну. У 1973 за успіхи у Всесоюзному змаганні господарство нагороджене Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР і ЦК профспілки працівників сільського господарства. Під керівництвом І.Ялового оновлено посівний фонд, зміцнена кормова база, збільшено поголів’я рогатої худоби, впроваджено механізовані методи вирощування буряків, збудовано приміщення виробничого та культурного призначення. Нагороджений орденами Леніна (1971), Трудового Червоного Прапора (1958, 1965), Жовтневої революції (1976).

У 2004 на могилі встановлено гранітний обеліск /1,65 м/, на чоловому боці якого – портрет І.Ялового та напис.

[История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 427; Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми., 2003. – С. 525; Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці Яловому І. Н. : Витяг з указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 грудня 1973 р. // Ленінська правда. – 1973. – 11 грудня; Як на довгій ниві // П. A. Нестеренко. Долі людської мить / П. А. Нестеренко. – Суми, 2004. – С. 58-68; Стецюка B. Синам іти далі / В. Стецюка // Окрилені п’ятирічкою: збірник статей. – Х., 1974. – С. 148-157.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 798.