Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Покорщина плаче за Розумовськими

Наталія Потапчук

Дата: 03.10.2007

Перед пам’ятками старовини, як і перед всім сущим на землі, час невмолимий. Він руйнує їх вітрами, дощами, війнами та злодіями, і те, що ці споруди мають якусь цінність для людства, часові байдуже – він робить свою справу.

Висновок відтак простий: зберігати пам’ятки історії та архітектури мають ті, кому вони потрібні. Вчительку з Козельця Чернігівської області, що мешкає неподалік місцини із загадковою назвою “Покорщина”, історична спадщина її землі не цікавить.

“Хоч би скоріше знесли цей будинок, щоб нам на нерви не діяв”, – кинула вона, йдучи мимо, коли пам’ятку архітектури в ході рекламно-інформаційного туру, організованого управлінням культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації, оглядали журналісти. Такі погляди ця вчителька прищеплюватиме дітям…

Козелецький район Чернігівщини багатий на визначні пам’ятки. На увагу заслуговують, зокрема, Юр’єва божниця кінця XI ст. в Острі, діючий Георгієвський монастир у Данівці, будинок полкової канцелярії в Козельці. Та найбільше ваблять місця, пов’язані з життям родини Розумовських, що вийшла у великий світ зі злиденного селянського обійстя у Лемешах.

На місці хати, де народились і виросли брати Розумовські, один з яких – Олексій – став чоловіком російської імператриці Єлизавети (доньки Петра І), а другий – Кирило – гетьманом України, стоїть будівля земської школи. Її в пам’ять про славетних предків 1911 року збудував у Лемешах один з австрійських нащадків роду – Каміл Розумовський.

Храми, зведені на Козелеччині за ініціативи Наталки Розумихи – матері славетних братів, збережені в доброму стані: відреставровані, скрізь правиться служба. Своєю величчю й багатством вражає собор Різдва Богородиці у Козельці. Там у склепі, надякувавшись Богові за щасливу долю своїх дітей, Розумиха знайшла вічний спочинок.

Покорщина, як називають садибу Дараганів (полковника Юхима Дарагана і Віри Розумовської) – також пам’ятка національного значення. Вона включає житловий будинок і кам’яницю. Збереглась тут навіть дерев’яна каретна, яка в бур’янах нічим не вирізняється з поміж зведених поряд місцевими жителями сараїв, хіба що різьбленням попід дахом. Її, кажуть, знесуть, коли займуться відродженням садиби.

Історія ж самого будинку – одного з кращих зразків українського бароко, нині дуже зруйнованого, дійсно видатна. Придбаний свого часу Розумихою до приїзду імператриці Єлизавети, цей будинок приймав сановитих петербурзьких гостей і породив цікавий переказ.

Як розповіла журналістам директор Козелецького районного радіомовлення Світлана Кийкова, що проводила екскурсію, існує дві версії виникнення назви Покорщина. Перша пов’язує її з тим, що Олексій “покорив” імператрицю і вона закохалася в нього, друга ж, мабуть, більш вірогідна, така: коли Єлизавета прибула до Козельця, Розумиха, замість того, щоб кинутись їй назустріч їй як царственій особі, витримала паузу. Нею вона змусила невістку-імператрицю першою підійти до матері і вклонитися, тобто, покоритися.

Той приїзд Єлизавети (в 1744 р.) став для нашої країни історичним: вражена теплим прийомом простого люду і козацької старшини, вона дала наказ відродити на Україні гетьманство. Зрозуміло, вона це робила заради коханого чоловіка, але хто сказав, що не любов править світом…

Розумиха в будинку на Покорщині не жила. Вона подарувала його доньці, родина якої пізніше створила тут санаторій.

“На ремонт пам’яток національного значення наша держава щороку виділяє кошти, – каже зав. сектором обласного управління культури і туризму Алла Кулик. – Але їх не вистачає, щоб швидко реставрувати пам’ятки, які цього потребують, бо це фактично кожна друга пам’ятка. Тому допомога меценатів і спонсорів була б не зайвою. Покорщина, як ми бачимо, потребує термінового порятунку, адже поки до неї дійде черга, будинок може зруйнуватися зовсім”.

Як повідомила заступник начальника управління містобудування та архітектури Чернігівської облдержадміністрації Вікторія Зеленюк, сума державних субвенцій на реставрацію пам’яток Чернігівщини з року в рік зростає. Цьогоріч, наприклад, вона становить 15 млн. грн. Покорщина, за її словами, включена до плану реставрації і навіть вже має переможця тендеру на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Тепер – справа за коштами, які в управлінні сподіваються до кінця року отримати. Саме ж відновлення будинку Дараганів у первозданному вигляді, як це планується, та благоустрій території потягнуть витрату не менш як трьох мільйонів гривень, каже Вікторія Зеленюк. З огляду на тенденцію до збільшення державного фінансування, реалізація цього наміру не здається такою вже неможливою. Але зі спонсорами було б значно скоріше, зазначає вона.

Джерело: “Високий вал”