2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Собор Різдва богородиці та дзвіниця
Мурований п’ятибаневий собор споруджено в 1752 – 1773 рр. коштом родини Розумовських за проектом і під наглядом архітектора А.Квасова та за участю архітектора І.Григоровича-Барського. Дзвіницю споруджено в 1766 – 1770 рр. за проектом А.Квасова. Собор зазнав деяких змін: у кінці XVIII ст. відкриті ґанки надбудовано й перетворено на ротонди, укриті наметовими дахами; у XIX ст. змінено форми бань; після пожежі 1848 р. двоярусне вінчання дзвіниці замінено сферичною банею зі шпилем.
Собор та дзвіниця, розташовані в історичному середмісті Козельця, є головними містобудівними домінантами.
Собор – дев’ятикамерний, двоповерховий, квадратний у плані, з виступними по сторонах світу півкруглими ризалітами. На 1-му поверсі раніше була тепла церква святих Адріана і Наталії, потім – крипта, де поховано Н.Розумовську.
Інтер’єр собору чотирма пілонами розчленовано на дев’ять камер однакової висоти. Центральна камера увінчана двоярусною світловою банею. Бічні бані поставлені над кутовими камерами. Рамена просторового хреста перекриті циліндричними склепіннями, а крипта – хрещатими.
Велику увагу приділено декору екстер’єру. Цокольний поверх рустовано, а основний об’єм собору декоровано спареними пілястрами, тонко профільованими карнизними гуртами й багатою, соковитою ліпною орнаментикою.
З такою ж пишністю декоровано й інтер’єр пам’ятки. Ліпні композиції з картушів, раковин, гірлянд рокайлевого характеру облямовують вікна, двері, арки й прикрашають капітелі пілястр. У пандативах центральної бані зберігся олійний живопис
В інтер’єрі домінує великий (на ширину собору) чотириярусний іконостас, виконаний за проектом В.Растреллі. Усі його деталі вирізані з липового дерева. Ікони виконані місцевими майстрами під керівництвом відомого художника Г.Стеценка.
За величністю і красою собор Різдва Богородиці Козельці належить до кращих архітектурних витворів XVIII ст. в Україні й Росії. Він завершує лінію розвитку п’ятиверхих храмів доби українського бароко й поєднує народний будівельний досвід з вишуканістю столичної архітектури.
Дзвіниця – чотириярусна; висота до хреста – 50 м. У плані – квадрат з угнутими гранями та зрізаними кутами. Нижній поверх оздоблено рустом, верхні – пучками колон по кутах обабіч аркових прорізів.
В.В.Вечерський
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 301.