Одрадне с (Шевченківська ТГ)

Історичні адміністративні поділи

З 1799 до сер. ХІХ ст. — Ковалівка, з сер. ХІХ до поч. ХХ ст. — Малий Бурлук.

Довідка у Вікіпедії:

Кургани та майдан, 4 тис. до н. е. – 2 тис. (археол.). На півночі та північному сході від села.

Складається з 26 курганів та майдану. Кургани № 1–3, 24–26 та майдан № 27 – за 1,188–2,538 км на північний схід від мосту через р. Великий Бурлук (ліва прит. р. Сіверський Донець); № 4– 24 – за 1,544–4,067 км на північ від мосту через р. Великий Бурлук (ліва прит. р. Сіверський Донець).

Картографовано Республіканським проектним інститутом із землевпорядкування «Укрземпроект» (Харківський філіал) під час геодезичної зйомки у 1973. Провели візуальний огляд В. Дідик та І. Білько під час інвентаризації пам’яток археології у 2018. Розміри курганів: вис. 0,2–3,0 м, діам. 15–70 м; майдану – 100 × 80 м.

Розкопки не проводились. Культурну приналежність не визначено. Частина курганів задернована, частина засаджена змішаним лісом, зустрічаються фрагменти тріангуляційного знаку, розорюється.

Література

Матеріали відділу пам’яток археології Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Схемы планов землепользователей Шевченковского района Харьковской области с нанесением памятников археологии. – Х.: Республіканський проектний інститут із землевпорядкування «Укрземпроект»: Харківський філіал, 1973.

Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. – К.: Наук. думка, 1977.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. . Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 188.

Ярослав Ліхолєтов.