2003 р. Звід пам’яток Києва

Петро Вовченко

297.7.8.1. Хата – с. Лелюхівка, Новосанжарський р-н, Полтавська обл., 19 ст. (архіт., мист.).

Тридільна (хата+сіни+хата), за конструкцією комбінована: від підвалин до верху вікон стіни на стовпах, верхня частина стін обох хат (кілька вінців) та сінешні стіни рублені – сіни взакидку, хати – у зруб. Перед хатою – галерейка на восьми колонках. Стіни хати зовні та всередині обмазані глиною і побілені, сінешні стіни – з обох боків «чисте» дерево. Дах чотирисхилий, критий соломою «оберемками». У першій знизу латі по забитих в неї кілочках заплетено тинок, який утримує покрівлю від сповзання.

Кожна половина хати має самостійне опалення, на що вказують окремі печі і два димоходи («бовдури»).

У правій половині хати піч з кахляним комином, поруч з нею – лежанка. Піч та лежанка підведені кольоровими глинами. Лави для сидіння з різьбленими спинками. У лівій половині хати (світлиці) піч також оздоблена кольоровими глинами, заглиблену частину комина («дзеркало») з рельєфно виліпленим білим хрестом пофарбовано в блакитний колір. У сінях двоє зовнішніх дверей (прохідні сіни) в чільній і затильній стінах.

У сінях до стін, суміжних з печами, притулені масивні, шатрової форми, димоходи – «бовдури», що вивищуються від долівки вгору за межі даху. Дим у «бовдур» потрапляє з печі через отвір – каглу в сінешній стіні хати, який закривають «заткалом», коли в печі не палиться. «Бовдури» виплетені з ліси й обмазані. Знизу в них влаштовані дверцята. У світлиці експонується полив’яний посуд, що виготовлявся в місцевих осередках гончарства.

Тип хати поширений на півдні Полтавщини.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 788 – 789.