1999 р. Звід пам’яток Києва
Олена Авраменко, Михайло Кальницький
Єврейський молитовний будинок, 1902 р.
(архіт.).
Вул. Андріївська, 2/12.
Біля підніжжя Андріївської гори, цокольним поверхом врізаний у схил, з торця оточений глибоким приямком. Збудований на замовлення власника садиби – селянина Л. Кілесса. Триповерховий, цегляний, у плані прямокутний; довгим боком орієнтований уздовж вул. Андріївської, бічним фасадом звернений до вул. Боричів Тік, з якою на рівні другого поверху з’єднується металевим містком. Вирішений у цегляному стилі з елементами ренесансної архітектури. Всередині капітально перепланований, пристосований під установи. Головний шістнадцятивіконний фасад вирізняється чіткою ярусною побудовою: нижній тинькований поверх оформлено у вигляді рустованого подіума, другий і третій завершують фризи з парними кронштейнами та розвинуті карнизні тяги. Основним архітектурним мотивом в оформленні фасаду є ритмічно розміщені віконні прорізи: аркові – на рівні другого поверху, завершені архівольтами, що спираються на спарені пілястри, та прямокутні – на рівні третього поверху, які розділяються рустованими лопатками. Центр будинку виділений розкріповкою, що охоплює по чотири прорізи, і великими трицентровими архівольтами, які об’єднують по два вікна середнього поверху. Раніше центральна вісь підкреслювалася аттиком із спареним слуховим вікном (втрачений). Весь архітектурний декор виконано у лицьовій цеглі, тепер пофарбовано білою фарбою, що контрастує з кольоровим полем стіни.
Будинок є частиною історичного середовища заповідного району міста.
Первісне перший (цокольний) поверх відводився під торговельні приміщення. Другий і третій – призначалися для розміщення єврейської молитовні (на другому – чоловіче відділення, на третьому – жіноче). У листопаді 1902 р. молитовний будинок вже діяв. У 1910-х pp. тут містився також хедер – початкова єврейська релігійна школа. Після 1917 р. у будинку були дві іудейські громади – «Ашкеназим» та «Хейрус». Молитовня залишалася до кін. 1920-х pp., потім тут містилися різні установи, зокрема фінансово-економічний інститут.
Тепер – приміщення акціонерного товариства «Перлина».
ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1162; ДАКО, ф. Р-432, оп. 1, спр. 130, 215.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 356.